
Sign up to save your podcasts
Or


Цей випуск починався як розмова про переговори, а закінчився тим, що Оленка скасувала емпатію як явище.
У першій частині — короткий, але не дуже тверезий екскурс по історії переговорних фреймворків і порад: від Дейла Карнегі до сучасної етики, яка забороняє нам морально пресувати і принижувати опонентів, як це раніше було заведено в переговорках душних банківських офісів.
Настя постійно згадує американських сейлів і боїться аби щирість та відкритість її переговорної позиції на наздогнала її і не намʼяла під дих; Оленка практикує gentle parenting і ставить під сумнів користь дебатів для набуття досвіду в переговорах; а Марʼяна тримається стратегії обеззброювання ворогів своєю безпосередністю і рубанням лєбєдя.
Цей випуск вийшов дууууууууже філософський. І це тільки прелюдія, адже друга частина ще вийде згодом! А хто дослухає до кінця, то почує все, що ми думаємо про поляків і переговори з ними.
Батько наш Бандера. Вйо до випуску!
Продовжуємо говорити, але вже не так токсично. Випуск, в якому є все, щоб вам сподобатись:
В кінці ми взагалі ендорсимо одна одну майже по-сестринськи, майже без яду.
Enjoy!
У цьому випуску ми вирішили зазирнути в те дивне місце, де всі є візіонерами, лідерами думок, стратегічними інейблерами штучки інтєлєкта, каталістами зростання і ще бозна-ким. Розбираємо корпоративне шапіто в нашій “улюбленій” мережі.
І насамкінець розкажемо вам, як нам насправді працювалося з людьми, які ховаються за профілями strategy consultants і додають собі в профіль лейби AWS і CBAP (на який Машка каже “кєбаб”). Хто такі ці AI-пророки, які ще вчора писали про крипту, а сьогодні вже навчають світ використовувати AI-агентів?
⚠️ Дисклеймер: можливі побічні ефекти у вигляді бажання переписати свій профіль LinkedIn або видалити його назавжди.
Нас давно не було в ефірі, і в кожної з нас на то є ряд причин: Маша вживається в нову для себе роль, Марʼяна торгує лицем на прісейлах, Настя шукала нову роботу, а знайшла стару, Оленка….Оленка живе своє краще життя і копає дані як Ненсі Дрю!
В цьому епізоді поговорили про всім наболілу тему: чи виправдані наші стереотипи щодо колег-іноземців? Що нам про це говорить наш багатий досвід роботи в аутсорсі в мульти-національних, крос-континентальних і культурно-різноманітних командах?
Ану-ка подумайте разом з нами:
- Чи правда, що код, написаний нашими технарями автоматично білдається і проходить всі перевірки?
- Чи був у нас шанс та історичні передумови навчитись продавати так, як американці?
- Чи буває так, що ви себе почуваєте людьми нижчого сорту, працюючи з іноземними замовниками?
- Європа - лінива, Америка - нещира, чи це вже давно неправда, і глобалізація нас всіх урівняла?
Буде багато особистих історій та драм. А бліц взагалі вийшов дуже філософським! Тому готуйте ваші вушка і налаштовуйтесь на нашу хвилю матюків і цитувань класика.
PS: А хто дослухає до кінця — отримає бонус-трек і історію про накокаїненого замовника-криптобро, який хотів з нами розплатитися NFT. Так, ми деколи вставляємо бонус-треки після музички, тому хто не дослухав попередні до кінця - той лох.
Говоримо переважно про харасмент на роботі та в житті, внутрішню мізогінію і чудові сестринства, які допомагали нам виживати по життю. Ну і трохи обʼєктивізуємо чоловіків - врівноважуємо всесвіт.
- Чи однакова професійна стартова позиція у жінок та чоловіків?
- Де проходить межа між фліртом і харасментом?
- Чию жопу чоловіки пропонували фоткати в біз тріпі?
- Що б ми самі собі сказали на початку карʼєри як жінкам?
Випуск корисний обом статям для прокачування рівня толерантності, усвідомленості і women empowerment. Можна випити цей нектар одразу, а можна приймати по одній ложці кожен день - вибір за вами.
У цьому епізоді ми вирішили розібратись, чи IT - це справді гендерно нейтральний рай для світлих умів, чи все ж таки душок епізодичного сексизму досі не покинув його скляні офісні стіни і стелі?
В цьому випуску Настя раптово виявилась дуже багатогранною особистістю: вона і conditional-aware умовна сексистка, і pick-me girl, і жінка так собі. Марія чесно розповідає, як вона вдало “work your charm”, бо вона ”just a girl in the world”, і треба тут якось крутитись. Оленка вивалює купу сексистських історій, в яких вона взагалі не бачить сексизму, а Марʼяна дуже просить жінок іти в STEM-професії, бо вона втомилась лупати сю скалу стереотипів про блондинок наодинці.
І так, тепер уже не можна просто назвати жінку дурою, бо тебе одразу ж заріпортають HR-у. Тому, шановні чоловіки, вчіться крутитись в цьому новому феміністично-ліберальному світі разом з нами.
⚠️ Дисклеймер: якщо вам здається, що ми когось образили, то, скоріше за все, ми образили і себе теж. А ще: наш досвід є суто нашим особистим досвідом. Якщо у вас він інакший - будь ласка, напишіть нам про нього в коментарях!
В цьому епізоді ми вирішили розібратись із сакральним:
фреймворки — це інструменти чи просто гарно упакований булшіт?
Про що говоримо:
Біжіть слухати, і якщо ви працюєте в ґеймдеві — роздупліть нас в коментах, який у вас там SDLC.
В цьому епізоді з’ясовуємо, де проходить межа між «я роблю це по любві» і «вже мені, с*ка, заплатіть».
Говоримо про русню, криваві гроші начальника зміни на митниці, virtue signaling, сирні мелти на Золотих і про те, чому «заідейність» і «всісімʼяжність» так часто межують із токсичністю.
Настя розкаже, що їй потрібна друга робота по любві, щоб на першій роботі заробляти на неї денюжку;
Маша зрозуміє, що була бідним стартапером, стала стабільним стартапером, але так і не стала багатим стартапером;
Марʼяна в 32 роки нарешті збагне, для чого в цьому житті потрібні гроші;
а Оленка, як завжди, буде зберігати спокій, як пульт у кульочку - щоб не зносити зарано свою нервову систему.
Чи можна вигоріти на волонтерці?
Гроші - барʼєр між тобою і вигоранням?
Чи соромно хотіти грошей, і чому наші батьки у нашому віці при наших доходах уже купували земельні паї, а ми - терапію?
А наприкінці розкажемо вірш про сині яйця окремих птиць. Він дістанеться лише тим, хто дослухає!
Колись, рівно рік тому, ми записали пробний епізод на тему “чи по любві чи за гроші” ми працюємо в айті, але шось пішло не так під час запису, і ми звалились в обговорення “де трава зеленіша: на галєрі чи в стартапі?” Тоді нам здалося, що не гоже випускати такий оффтоп і ми поклали його в шухляду. І що ви думаєте? Ми зробили другу спробу два тижні тому, і знову звалились в ту саму яму, де "любов чи гроші" намертво сплелись в нашій свідомості зі "стартап чи корпорація".
Ми подумали, що це вже точно не бага, а фіча, і "стартап чи корпорація" заслуговує окремого випуску, бо хоч пройшов рік, але нас ця тема все ще не відпускає.
У цьому випуску порівнюємо, де легше жити — на маневреному, але беззахисному човні чи на бездушній, але стабільній галері.
Цей випуск фасилітувала Марʼяна — тому буде трохи душно, можете одразу відкрити кватирку.
Вийшло незвично серйозно: нас понесло у філософію й одвічні питання «нахіба» і «шоб шо».
Можливо, це просто криза середнього віку.
А можливо — AIшка це вже не грушки х*єм збивати, а потенційна революція, ммм?
Чи потрібні ще люди, якщо боти вже говорять із ботами?
Що робитимуть джуни, які не встигли стати сіньйорами?
Чи виживе аутсорс, коли клієнт зможе купити нейромережу замість команди?
І чи не настав час визнати, що LLM-и переписують не тільки контент, а й реальність?
Ми сперечаємось про свободу волі, базовий дохід, єнотів на батуті й те, чому AI досі не вигадав креветку, яка жере пластик.
Бонус-трек: Марʼяна попросила штучку інтелект написати про нас пісню.
Зійшлись на жанрі «Біллі Айліш замутила з солісткою The XX» — як найточнішому описі нашого вайбу.
Роботу за нас поки не робить, тож нехай хоч оди нам співає.
From the publisher's feed