Українська служба Польського радіо

Сили оборони України завдали цілу низку ефективних ударів по логістичних вузлах армії держави-агресора. Це призвело до серйозного порушення постачання в Криму та на Донбасі. Водночас російські війська розпочали масштабний наступ великими тактичними штурмовими групами. Ворог намагається прорвати українську оборону біля Костянтинівки. До цієї операції залучаються колосальні людські та технологічні ресурси.

Польсько-українські відносини знову опинилися під тиском історичних суперечок. Дискусії довкола Волинської трагедії, політики пам'яті чи ексгумацій регулярно повертаються у публічний простір і часто визначають тон політичного діалогу між двома державами. Втім, чи справді історія є головною причиною нинішніх конфліктів? Український історик, професор, автор книжки «Польща та Україна. Переплетена історія. Асиметрична пам'ять» Андрій Портнов переконаний: проблема значно глибша. На його думку, Польща й Україна сьогодні не мають спільного стратегічного бачення майбутнього, а без нього жодна розмова про минуле не принесе тривалого результату.

Польща та Сполучені Штати переходять від загальних заяв до більш предметних розмов про можливу постійну присутність американських військ на польській території. У Варшаві підкреслюють, що йдеться про ранній, але вже конкретний етап планування, який включає як військові, так і інфраструктурні аспекти. На тлі зростання безпекових викликів у регіоні ця тема стає одним із ключових елементів дискусії про майбутню архітектуру безпеки в Європі. Цим цікавився Тарас Андрухович.

### Тема на 5 речень

У Вроцлаві в межах Фестивалю театру факту «Нульовий рівень» відбудеться перформативне читання «Інвазія» за текстом української драматургині Аліни Сарнацької. Постановка розповідає історії жінок, зокрема секс-працівниць, які намагаються вижити в умовах війни, насильства та суспільних упереджень. Особливістю проєкту є те, що глядачі не залишаються пасивними спостерігачами: під час показу вони озвучують поширені стереотипи, з якими стикаються героїні. Фестиваль загалом працює з реальними історіями про війну, пам’ять, еміграцію, самотність і пошук ідентичності. Про те, чому документальний театр сьогодні став одним із найважливіших способів говорити про війну та як українські історії звучать на польській сцені, говоримо з режисеркою Аліною Костюковою та акторкою Риммою Тишкевич.

Четвертий рік повномасштабної війни Україна зустрічає в умовах одночасного військового й дипломатичного протистояння. Київ заявляє про готовність до переговорів, але наполягає на гарантіях безпеки та реальному припиненні вогню, тоді як бойові дії тривають. Водночас українські сили посилюють удари по російській логістиці на окупованих територіях, зокрема по маршрутах постачання через Маріуполь, Чонгар і Крим. Експерти дедалі частіше говорять про стратегію «логістичного локдауну», яка має послабити можливості російської армії на фронті. Чи здатні такі удари змінити хід війни, наблизити переговори та хто сьогодні має більше ресурсів для затяжного протистояння? Про це у ранковому ефірі розповів політолог Петро Олещук

Після американських ударів по території Ірану та атак у відповідь напруга на Близькому Сході стрімко зростає. Тегеран заявляє про удари по американських об’єктах у регіоні, а Вашингтон не виключає нових військових операцій. У центрі протистояння опинилася Ормузька протока — один із найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою, від ситуації в якій залежать глобальні ринки. Чи наближаються США та Іран до повномасштабної війни, які сценарії розвитку подій сьогодні виглядають найреальнішими і чи може конфлікт втягнути інші країни регіону? Про наслідки цієї кризи для України, міжнародної безпеки та балансу сил у світі говоримо з американістом Олександрем Краєвим

Говоримо про 29-й Науковий пікнік Польського радіо та Центру науки «Коперник», який цього року проходитиме під гаслом «Взяте з життя». Також аналізуємо спекуляції навколо можливого нового етапу мирних переговорів між Україною та Росією і з’ясовуємо, чи існують реальні передумови для завершення війни.

Пекін уперше зробив ставку не на військові кораблі, а на цивільні урядові судна, щоб посилити тиск на Тайвань. Чому тайванські експерти вважають це частиною стратегії «сірої зони», яку роль у ситуації відіграють Японія та Філіппіни, і чи може досвід України допомогти зрозуміти майбутні ризики в Азії — про це Тарас Андрухович поговорив із тайванським аналітиком Віктором Хуаном.

Від початку червня у Варшаві діє заборона на продаж алкоголю в магазинах, на автозаправних станціях і в цілодобових крамницях у нічний час. Більшість опитаних мешканців столиці підтримують нововведення, а експерти наголошують, що такі обмеження можуть позитивно вплинути як на громадський порядок, так і на здоров’я населення.

Правляча партія «Громадянський договір» зберегла більшість у парламенті Вірменії. А це означає, що вона зможе сформувати свій уряд.Проєвропейська партія Нікола Пашиняна набрала близько 50 відсотків голосів. Також до парламенту проходить проросійський блок «Сильна Вірменія», який контролює Самвел Карапетян — російський мільярдер вірменського походження. Він отримав 23 відсотки голосів. І ще дві проросійські сили — «Вірменія» та «Процвітаюча Вірменія». На дільниці прийшли проголосувати 60 відсотків громадян Вірменії, що на 10 відсотків більше, ніж у 2021 році.