Українська служба Польського радіо

Стан свободи слова та доступу до об’єктивної інформації на тимчасово окупованих територіях України досяг критичної межі, перетворившись на інструмент тотального контролю та залякування, стверджують українські правозахисники. За їхніми словами, російська влада розгорнула на загарбних українських територіях масштабну систему стеження, що включає перевірки приватних телефонів на блокпостах, моніторинг соціальних мереж та заохочення масових доносів. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Низький рівень зайнятості та брак підтримуваного житла — це два найгостріші виклики, з якими стикаються особи з інвалідністю в Польщі сьогодні. У Любліні пройшла низка подій на підтримку людей з інвалідністю. Про це йдеться у матеріалі Інни Ясніцької.

Польська версія: У Брюсселі хочуть ввести санкції проти більшого числа росіян за депортацію українських дітей. Можна складати іспит на атестат зрілості з української мови як іноземної.

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Більше про роботу конгресу — у програмі «Розмова» Світлани Мялик.

Повномасштабна війна Росії проти України оголила слабкі місця європейської безпеки — від нестачі стратегії до обмежених оборонних спроможностей. Рейніс Познякс — людина, яка пройшла шлях від волонтера до депутата Європарламенту — пояснює, чому Європа досі діє повільно, і що потрібно змінити, щоб Україна перемогла швидше. Запрошує: Тарас Андрухович.

Чому з території Білорусі до України почали залітати повітряні кулі-ретранслятори, та чи може Мінськ знову стати плацдармом для нового наступу Росії? Що стоїть за масштабним обміном в’язнями між Польщею та Білоруссю, у межах якого було звільнено журналіста Анджея Почобута? У програмі «Погляд» — розмова з польським дипломатом, колишнім послом Польщі в Білорусі Маріушем Машкєвичем.

Якби не здатність Єжи Ґедройця та його середовища будувати союзи й виходити за межі політичних і національних бар’єрів, Центрально-Східна Європа сьогодні виглядала б інакше. Засновуючи у 1946 році Літературний інститут, редактор паризької «Культури» думав не про повернення до довоєнного порядку, а про майбутнє регіону після катастрофи війни.

Для багатьох польських емігрантів східний кордон Польщі залишався незагойною травмою. Натомість Ґедройць і його коло закликали прийняти післявоєнну реальність і будувати нові відносини з українцями, литовцями та білорусами не на ґрунті історичних претензій, а на основі партнерства й спільної відповідальності за майбутнє регіону. Саме тому на сторінках «Культури» велися дискусії, які в комуністичній Польщі були фактично неможливими: про відповідальність за складні сторінки історії, про небезпеку національних міфів, про місце Польщі в Європі та про потребу переосмислення польської східної політики.

Чи може північний кордон України знову стати зоною підвищеної військової загрози? Про безпекову ситуацію й можливі сценарії розвитку подій говоримо з військовим експертом, колишнім речником Генштабу ЗСУ Владиславом Селезньовим. Також у програмі — про кризу фізичної активності у Польщі: чому більшість поляків не дотримується рекомендацій ВООЗ щодо руху та як це впливає на здоров’я суспільства, пояснює професор Варшавського медичного університету Ернест Кухар.

Проєкт «Разом до Незалежності», який діяв у Польщі з 2024 року, допоміг тисячам українців перейти від життя у центрах колективного розміщення до самостійного життя. Йдеться не лише про фінансову підтримку оренди житла, а й про курси польської мови, кар’єрні консультації, нострифікацію дипломів та психологічну допомогу

Радослав Сікорський на Defence24 Days окреслив шлях трансформації польської армії — від скорочень після холодної війни до нинішнього масштабного відновлення. Європа вже має ресурси для стримування Росії, але ключовим залишається питання політичної волі. Як Польща намагається перетворити власну оборонну промисловість на один із основних елементів європейської безпеки? Дізнатися про це запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.