Українська служба Польського радіо

Польща святкує 22-річницю вступу до Європейського союзу. Членство в структурах ЄС значно прискорило економічний розвиток країни, вплинуло на модернізацію інфраструктури, а також розширило доступ до освітніх і науково-дослідницьких програм. Згідно з різними даними, протягом 20 років членства Польща отримала понад один трильйон злотих, а сплатила близько 400 мільярдів злотих. Польща підписала угоду про вступ до Європейського союзу 1 травня 2004 року. Однак весь процес підготовки тривав понад 13 років. Вважається, що країна вела переговори від 1991 року, натомість у червні 1993 року держави-члени ЄС офіційно підтвердили, що Польща та інші країни Центрально-Східної Європи стануть членами ЄС після виконання економічних і політичних критеріїв. Лише через 3 роки після вступу до ЄС країна приєдналась до Шенгенської угоди. На сухопутних і морських кордонах це відбулось у 2007 році, натомість у повітряному просторі — у 2008 році.

Росія дедалі активніше використовує дезінформацію як інструмент впливу на суспільства Європи — від підриву довіри до інституцій до розпалювання антиукраїнських та євроскептичних настроїв. Як змінюються ці кампанії після 2022 року, які саме соціальні мережі стали ключовим полем битви та як їм протидіяти?

Результати аналітичного дослідження «Перспективи незалежності регіонів РФ: індекси економічної, політичної та гуманітарної спроможності» засвідчили достатній ресурсний та гуманітарний потенціал російських республік для самостійного існування.

Дезінтеграція Російської Федерації сьогодні розглядається провідними аналітиками не просто як один із можливих сценаріїв розвитку подій, а як єдиний реальний механізм гарантування довгострокової безпеки європейського континенту та цілого вільного світу. Оприлюднене в Києві дослідження заперечує твердження про «неможливість» розпаду Росії. Українські дослідники подали ґрунтовний аналіз економічної, політичної та гуманітарної спроможності десяти різноманітних російських територій — від Татарстану та Башкортостану до Сибіру, Сахи та Інгрії.

Малі модульні реактори — або SMR — сьогодні називають одним із ключових кандидатів на роль «нового атома» в Європі. На відміну від великих АЕС, це компактні енергоблоки, які можна будувати швидше, поступово і ближче до споживача. Саме тому навколо них зростає інтерес не лише держав, а й великого бізнесу — від промисловості до дата-центрів. Чи справді ця технологія здатна змінити енергетику, яку роль вона може відіграти в трансформації економіки — обговорювали під час Європейського економічного конгресу в Катовіце.

Володимир Гарматюк

Чи можемо ми сьогодні нормально говорити одне з одним — поляки й українці — без сварок і образ? Наші відносини — це не тільки політика. Це спільна історія, складні спогади і багато емоцій. Колись важливу роль у цьому діалозі відігравали інтелектуали та публіцисти — такі як Єжи Ґедройць, Юліуш Мєрошевський, чи Юзеф Чапський. Вони намагалися пояснювати, як будувати взаєморозуміння між народами. Сьогодні ж усе виглядає інакше. Дедалі більше впливу мають соцмережі, емоції та інформаційні війни. Хто зараз формує польсько-український діалог? Чому історія досі болить? І чи можемо ми навчитися краще слухати одне одного? Про це - Войцех Мосцібродзький, академічний викладач, політолог, WSB Merito із Ґданська.

Володимир Гарматюк

Упродовж останніх років Дональд Трамп декілька разів ставав об’єктом інцидентів із застосуванням зброї. Кожен із них супроводжується не лише слідчими діями, а й політичними інтерпретаціями щодо їхнього характеру та можливого впливу на американську політичну ситуацію.

Україна поступово входить у складний процес інтеграції до Європейського Союзу, де агросектор стає одним із найбільш чутливих і водночас стратегічних напрямів. Дискусія навколо українського експорту, квот, стандартів і конкуренції з польськими та іншими європейськими виробниками виходить за межі торговельних суперечок і перетворюється на розмову про правила спільного ринку. У центрі цієї дискусії — пошук балансу між відкритістю, захистом національних інтересів і поступовою гармонізацією стандартів, яка визначатиме, якою буде українська аграрна присутність у майбутньому ЄС.

На тлі геополітичної напруги ключовим питанням для польського ринку стають альтернативні маршрути постачання та стійкість логістики. Компанії дедалі активніше шукають заміну традиційним напрямкам, інвестують в інфраструктуру та диверсифікують джерела, щоб зменшити залежність від нестабільних регіонів і забезпечити безперебійні поставки пального.

Позиція Мадриду в питанні війни РФ проти України — коментар історика і політичного оглядача, професора Хосе Луіса Орельї (Університет CEU San Pablo).

Чи прийуть США на допомогу Польщі й союзникам у Європі у разі можливої відкритої збройної агресії Росії? Як війна Росії проти України змінює відносини між США, ЄС та Україною — від політичної підтримки до конкретної оборонної співпраці? Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.