Українська служба Польського радіо

Україну в міжнародному контексті найчастіше сприймають як державу, яка отримує допомогу — гуманітарну, фінансову, військову або експертну. Проте після початку повномасштабної війни поступово формується новий напрям співпраці: українські громади починають ділитися власним досвідом з європейськими партнерами. Йдеться не лише про взаємну підтримку, а й про передачу практичних знань щодо управління містами у кризових умовах, цифровізації, організації комунальних служб та функціонування інфраструктури під час надзвичайних ситуацій.

Про це розповіла засновниця Міжнародного саміту мерів, експертка з міського розвитку Ірина Озимок у програмі «Профіт» Української служби Польського радіо.

«Сьогодення»: Гуманітарна криза в Лівані. Команди «Лікарів без кордонів» розпочали операції в Лівані у відповідь на переміщення десятків тисяч людей по всій країні. Огляд польських тижневиків та медіа.

Україна працює над створенням новітнього ракетного озброєння, Збройні сили України масштабують використання безпілотних і наземних роботизованих систем і розглядають використання екзокістяків та роботизованих транспортних систем для розвантаження піхоти. Детальніше про це розповість Олександр Савицький.

Загострення ситуації на Близькому Сході традиційно впливає на світові енергетичні ринки. Будь-яке зростання напруженості у цьому регіоні майже миттєво відбивається на цінах на нафту та газ, а зрештою — на вартості енергії для європейських економік. У Європейському Союзі ці ризики обговорюють на політичному рівні: міністри країн G7 та представники ЄС аналізують можливі наслідки для енергетичної безпеки та шукають механізми стабілізації ринків. У Брюсселі неодноразово наголошували, що повернення до російських енергоресурсів не розглядається. Європейська комісія працює над посиленням стійкості енергетичної системи, щоб кризи на світових ринках менше впливали на економіку ЄС. Про стан енергетичної безпеки Європи та перспективи розвитку атомної енергетики говорить доктор Вітольд Остант — головний аналітик Інституту досліджень безпеки, енергетики та клімату у Варшаві.

Володимир Гарматюк

«Культурний калейдоскоп»: Відкриття Року Анджея Вайди з нагоди 100-річчя від дня народження режисера. «У світі ІТ»: Захист даних в мережі.

В Польщі триває гучна політична дискусія через вето президента Кароля Навроцького на закон про участь країни в європейській програмі оборонних позик SAFE. Закон передбачав, що Польща отримає близько 44 мільярдів євро на модернізацію армії та розвиток оборонної промисловості.

Володимир Гарматюк

«Сьогодення»: польські офтальмологи нагадують про важливість профілактичних обстежень у офтальмолога. «На межі»: тема українських ветеранів може стати мішенню російської дезінформації

У травні в Польщі відбудеться конгрес польських та українських істориків — найбільший форум науковців обох країн за всю їхню історію. Ініціаторами та організаторами цього заходу є Український інститут національної пам’яті та Центр діалогу імені Юліуша Мєрошевського. Лукаш Адамський, польський історик, публіцист і заступник директора Центру, пояснює, що метою конгресу є не створення єдиної інтерпретації історичних подій, а формування взаєморозуміння.

У випуску «Сьогодення» обговорюємо політичні та спортивні аспекти підтримки України. Політолог і експерт з оборони Даніель Бочковський коментує вето президента Польщі щодо закону SAFE, а віцепрезидент Польського олімпійського комітету Маріан Кміта коментує допуск російських та білоруських спортсменів до міжнародних змагань.

Про плани Санае Такаїчі — першої жінки на чолі уряду Японії — змінити Конституцію країни, трансформувати сили самооборони в повноцінну армію, а також про суспільний, безпековий та геополітичний контекст цієї справи — розмова з японісткою, к.п.н. Ельжбєтою Потоцькою (авторкою книжки «Важке сусідство. Коротка історія японсько-російських відносин»).