Я пробував. Справді. Не вийшло.

Не прошу я картини Моне. Що ж поробиш, так випала доля, мене втішить хороший сонет.

Пригадую вогник в дитячих очах. Я люблю тебе, дівчатко рідненьке. Частіше приходь у дорослих ночах.

Я згадую все що між нами було і мрію про те що ще буде

Дівчино, скажу тобі відверто, ти не ображайся за прямоту: Я люблю тебе таку уперту, отаку лукаву і просту.

З таким наївно-лагідним лицем З таким осінньо-жовтими ароматом І ніжками щодня з новим синцем

А ми усі: робота, дім, робота. І все частіш бува що поміж нас когось не стало. І в душі гризота.

Повторювати класиків - безглуздя, Кузьму переспівати - неможливо.

Я все робила так, як хочеш того ти, не чекала я від тебе зради, ти просто йди.

Може є десь і кращі за тебе дівчата