Вона — волонтерка з перших днів вторгнення. Викладає в університеті, виготовляє реквізит, грає в театрі.

Вона — готувалася до великої війни й готувала дітей. Зібрала тривожні рюкзаки, які не розібрано досі.

Вона — тяжко гарувала, що закінчилося хворобою. Учиться чути себе й запобігати вигоранню.

Вона — має кредо, яке формулюють рядки пісні Олега Каданова: «Видихай. Завтра буде інакше».   

Вона — Дарʼя Кушніренко — викладачка, акторка, художниця-сценографка, волонтерка й мама двох синів.