Вона була успішною фотографкою до повномасштабного вторгнення. Тепер займається спорідненою працею у війську. 

Вона виважено й послідовно поставилася до мобілізації: багато говорила із чинними військовослужбовицями. Тепер вона сама є підтримкою та порадницею для жінок, які стоять перед вибором.

Вона негативно оцінює досвід БЗВП й наголошує: устрій потребує змін. 

Вона, мобілізовуючись, мала два страхи: мізогінії та неможливості звільнення на власне бажання. Каже, що наразі побоювання безпідставні, а бажання звільнитися немає.

Вона також займається у війську «лагідною фемінізацією», а на запитання про те, хто з військовослужбовиць найбільше надихає її, чесно відповідає: усі.    

Вона — Катя, військовослужбовиця, волонтерка й фотографка.