Вона працювала в медіа, у громадському секторі, займалася «гарячими велосипедами».

Вона з перших днів повномасштабної війни стала волонтеркою, а потім зрозуміла, що прагне більшого залучення.

Вона, ухваливши рішення приєднатися до добробату, ретельно готувалася і вчилася.

Вона вважає себе небінарною персоною, але каже, що у війську не стикалася з неприйняттям.

Вона нітиться, коли питають: «Як твої справи?», але завжди знає, що відповісти про справи у своєму батальйоні.

Вона — Лана Саті, військовослужбовиця, волонтерка, активістка й мисткиня.