24 серпня 1991 року трапилась подія, що стала справжньою кульмінацією усієї боротьби, за якою тривали віки і тисячоліття. Багатотомна, писана і неписана, складна та напружена історія становлення української державності втілилась у наше національне буття. За нього вели тривали боротьбу кращі сини та доньки українського народу. Однак, ні Іванові Франкові, ні Лесі Українці, ні Миколі Міхновському, ні Степанові Бандері чи Миколі Хвильовому не судилось побачити терена суверенної та соборної Держави Україна з усім набором її політичних та адміністративних функцій, зі збереженням найкращих національних та демократичних традицій. Напередодні декларування та втілення у юридичну площину Акту проголошення незалежності Української держави, терена рідних просторів пережили одне з горезвісних терорів – совєцького комунізму, який приніс мільйони смертей від голодомору, війн, таборів ув’язнення, низького рівня соціально-економічного життя та репресій щодо всього українського. Власне, жодна інша нація світу так не постраждала від більшовицького терору, як українська. Проте Богом визначений час 1991 року – в час потужного колапсу системи серпа і молота, державницькі діячі такі як Сергій Головатий, Михайло Горинь, В’ячеслав Чорновіл і, врешті-решт, Левко Лук’яненко, уклали юридичний Акт, що став підсумком усієї боротьби за Соборну Україну: А К Т ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Про проголошення незалежності України Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні. — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. ВЕРХОВНА РАДА України 24 серпня 1991 року
І ось, - вже 30 років! Що змінилось за цей період часу? Який вектор розвиту українській нації слід обрати заради її добробуту та подальшого розвитку? Титанами молодої української філософії – президентом громадської організації «Товариство українських філософів та релігієзнавців», кандидатом богослів’я, магістром релігієзнавства Ігорем Дмитруком, а також віце-президентом громадської організації «Товариство українських філософів та релігієзнавців», викладачем приватного вищого навчального закладу «Академія рекреаційних технологій і права», релігієзнавцем Євгеном Распоповим, а також філософом, громадським діячем, українським кінокритиком Тарасом Клоком проаналізовані найбільші здобутки та прорахунки української державності, а також окреслені найефективніші та найрентабельніші перспективи її подальшого майбутнього