В програмі «Ми з України»: серед латвійців зростає зацікавленість у вивченні українською мови. Історія психолога Марини Данко та її вчительки – української поетеси Маргарити Черненко.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.   

У Латвії спостерігається цікава тенденція - все більше латвійців цікавляться українською мовою і культурою.

Це не дивно, адже після початку повномасштабної війни в Україні багато людей прагнуть краще зрозуміти українців, підтримати їх та укріпити міжкультурний діалог. Вони вивчають українську, співають українські пісні, читають українську літературу.

Це підтверджують історії тих, хто вже давно, або зовсім недавно, долучився до вивчення української мови. Однією з тих, хто активно долучається до українського руху, є Марина Данго - філолог, психолог, яка з дитинства любила Україну. Вона народилася у Латвії, у містечку Талси, але її серце належить Маріуполю, де мешкала її бабуся.

Вона згадує: «Я народилася в Латвії, але часто їздила до бабусі у Маріуполь. Ми часто їздили туди, купалися в Азовському морі,  їли кавуни, полуницю, черешню. Я пам’ятаю, як бабусі співали українські пісні у воді, у морі. Це було таке зворушливе та важливе для мене дитяче враження»

Батько Марини латиш, а мама - українка з Маріуполя, вона закінчила педагогічний університет в Латвії, зараз їй уже 90 років. Вона написала книгу про своє дитинство в Маріуполі. В назві книги адреса дому  в Маріуполі : «Домаха 24» -  це  була адреса бабусі у Маріуполі», - розповідає Марина

Майже півроку тому Марина вирішила вивчати українську мову. Вона каже, що це стало для неї природним бажанням - зрозуміти історію та підтримати український народ у важкий час. Вона розповідає:

Я давно хотіла вивчити українську, і коли з’явилася можливість, я не вагалася. Це - моя мрія і спосіб зберегти пам’ять про бабусю, про дитинство».

Ще одна важлива частина історії - це дружба і спільна творчість між українською поетесою Маргаритою Черненко та Мариною Данго. Саме Маргарита й стала її вчителькою українською мови  Марини.

Маргарита Черненко - відома українська поетеса, драматург і кандидат філологічних наук. Протягом багатьох років вона викладала історію всесвітньої літератури у вищих навчальних закладах Києва, а останні 25 років працювала в Київському національному університеті театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого. Її творчий доробок налічує сім книг, чотири поетичні збірки, книгу прози та збірку літературознавчих статей

«Ми познайомилися на курсах латиської мови, де Марина була психологом,  і одразу відчула, що вона - дуже близька мені людина. Ми почали читати поезію, співати, обмінюватися думками і разом писати книжки», - розповідає Маргарита Черненко.

Зараз Марина ще тільки навчається української, але вже з задоволенням співає та говорить українською. Вона ділиться: «Я дуже стараюся, і мені здається, що я вже дуже багато зробила за півроку. Це для мене - не просто мова, а частина моєї ідентичності , Це - моя українська струна»

Історія Марини Данго - це приклад того, як особисті переживання і любов до культури можуть перетворити в активну підтримку і взаєморозуміння. Вона зазначає, що українська мова для неї — це не лише спосіб спілкування, а й символ пам’яті про бабусю, дитинство і ті теплі моменти, які вона зберігає у серці.

«Мова — це наше коріння, і я дуже рада, що можу вчитися українською, адже це - моє серце і моя історія», - підсумовує вона.

Така історія надихає і показує - через любов до мови і культуру можна з’єднувати народи, навіть якщо вони розділені географією і обставинами. І в цьому нелегкому часі важливо цінувати та підтримувати такі ініціативи, адже кожна людина, яка вивчає українську, — це крок до більшого порозуміння і миру.

*Поки в Україні триває жорстока війна, обстріл мирних міст, включаючи столицю, у швейцарській Женеві відбуваються заходи всесвітнього Міжпарламентського союзу. Туди прибула делегація з Росії на чолі з главою Ради Федерації Валентиною Матвієнко. Швейцарія прийняла їх, а Франція та Італія пропустили літак із Москви. Втім українській делегації на чолі з віцеспікеркою Верховної Ради Оленою Кондратюк вдалось організувати масовий бойкот виступу Матвієнко з боку демократичних країн.

*Тим часом в Києві, у Верховній Раді відбувається «ліквідація негативних наслідків» прийняття закону 12414, що обмежував незалежність українських антикорупційних органів САП і НАБУ. В четвер був ухвалений «за основу та в цілому» внесений Президентом України законопроєкт про відновлення самостійності названих структур.

*Президент США Дональд Трамп поставив кремлівському диктатору новий ультимативний дедлайн щодо припинення війни – до 7 серпня, погрожуючи новими санкційними мірами. Нема сумнівів, що Путін проігнорує цей заклик. Відтак принципово важливою стане реакція Трампа: наскільки жорсткою буде його поведінка і чи не поведеться він на якийсь черговий дипломатичний манівець кремлівця.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="408700" layoutid="0" layout="" static=""}

*28 липня вся Латвії відсвяткувала сторіччя унікальної людини, живої легенди – Лідії Дороніної-Ласмане, правозахисниці і політв’язня, зворушливого оберігу Латвії. Автору пощастило бути знайомим з нею та робити матеріали про її близьку дружбу в ув’язненні та на свободі з подружжям українських політичних в’язнів – Раїсою та Миколою Руденками (на фото).

*Наприкінці минулого тижня український поет, письменник, військовослужбовець бригади Нацгвардії «Хартія» Сергій Жадан отримав Австрійську державну премію з європейської літератури. Це – видатна подія для нашої культури, літератури, ідентичності. Названу премію, яка вручається з 1965 року, отримували, зокрема, Вістен Ґ’ю Оден, Ежен Іонеско, Гарольд Пінтер, Фрідріх Дюрренматт, Станіслав Лем, Мілан Кундера, Салман Рушді, Умберто Еко і от тепер – Сергій Жадан. Перелік, що вражає. Дізнаємось, як оцінює цю подію – у воєнному контексті – сам поет.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

В Аукшдаугавском крае ливни смыли дороги: ушерб оценивают почти в полмиллиона

Новые ограничения на продажу алкоголя вступили в силу

Доходы самоуправлений надо повысить за счет подоходных налогов с населения - вице-мэр Риги

В Риге почти в одном месте состоятся акции сторонников и Израиля, и Палестины

На чемпионате Европы по пляжному волейболу в немецком Дюссельдорфе выступают три латвийские пары: дебютанты Ринкевич/Бедритис проходят испытания четырёхкратными чемпионами, Плявиньш/Фокеротс приехали защищать прошлогодний титул, а Граудиня/Самойлова весь сезон выстраивали с прицелом на золотые медали.

Как складываются дела у наших футбольних клубов в квалификации Еврокубков: всё внимание главным образом на столичные Ригу и РФС.

Меньше месяца осталось до начала Евробаскета. Мужская сборная в это раз проводит один из самых долгих сборов в эпоху Луки Банки. К тому же дополнительное внимание приковывает долгожданное присоединение Кристапа Порзиньгиса к тренировочному процессу.

Дайджест самых значимых спортивных событий этой недели по версии «Пятой дорожки» сегодня, в 15:10.

Сегодня сложно найти сферу, на которую не повлияли бы технологии искусственного интеллекта. Особенно заметно это в мире коммуникаций - там, где раньше тексты писались вручную, а презентации собирались часами, теперь многое можно сделать за считаные минуты. Кто-то в восторге, кто-то в панике, а кто-то в поиске новой профессиональной роли. При этом остаётся масса вопросов: кого ИИ вытеснит с рынка труда в первую очередь? Можно ли вообще ему доверять или он всё-таки часто ошибается? Как отличить фейк от реальности, если даже голос и лицо могут быть сгенерированы? Обо всём этом в передаче “Домская площадь” шел разговор с Марией Воркуль, специалистом по коммуникации, преподавателем и докторантом Латвийского университета.

Корреспондент Латвийского радио Галина Грейдане вышла на улицы Риги, чтобы узнать мнение горожан относительно новых ограничений в торговле алкоголем, которые вступают в силу с 1 августа. Эти ограничения  направлены на снижение потребления алкоголя и уменьшение его доступности, особенно среди молодежи. Опрос показал, что люди относятся к этому довольно скептически.

Сегодня, 1 августа, в столице Латвии начинается праздничный месяц, посвященный 824-летию города. Праздничные мероприятия начнутся в Верманском парке, где состоится концерт Daiļdārznieku kabarē, а в парке Эбельмуйжа в Зиепниеккалнсе посетители смогут погрузиться в ретро- атмосферу Риги второй половины XIX века и начала XX века.Подробнее в сюжете Людмилы Пилип.

1 августа в Латвии изменились правила продажи алкоголя - вступили в силу поправки к Закону об обороте алкогольных напитков. Теперь купить бутылку вина или пива в магазине или через интернет можно будет только в строго отведённые часы: с понедельника по субботу с 10 до 20 часов, а в воскресенье - с 10 до 18. Кроме того, вводятся ограничения на доставку алкоголя - она разрешена только через шесть часов после оформления онлайн-заказа. Изменения в законе предусматривают также ограничение рекламы и маркетинга алкоголя. Все эти меры, считают в парламенте, будут способствовать тому, что потребления алкоголя в нашей стране снизится как минимум на 10%. Это показывает и пример Литвы, где подобные ограничения действуют уже несколько лет. Насколько это реально? Об этом в студии программы “Домская площадь” размышляет врач-нарколог в центре здоровья Vivendi,специалист по зависимостям, которая также ведет группы анонимных алкоголиков, Илзе Максима.

В эстонском городе Хаапсалу проходит международный фестиваль "Августовский блюз". Журналист ЛР4 Роман Шмелёв, отправляясь на фестиваль, знакомит нас с его программой и группами-участниками. Латвию на блюзовом фестивале представляют группа The Swamp Shakers и певица Амината, которая примет участие в концерте-посвящении 100-летию легендарного блюзмена Би Би Кинга.