Іноді відкриваєш скриню свого минулого, бачиш щось з пережитого і, звичайно ж, згадуєш людей, з якими ти пережив значущі події. Наше минуле складається з людей.

Знаєте, яким чином можна дізнатись, чи справжній у вас друг? Коли мова йде про справжню дружбу, то друг без проблем відкликає вас набік і каже про те, що ви помиляєтесь.

Червоне світло світлофора зупинило нас на розі проспекту Незалежності та вулиці Головна в Чернівцях. Мій товариш із нетерпінням чекав, коли засвітиться зелене світло

З Мамертинської в’язниці, ув’язнений, однак не переможений, апостол написав: “я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.” В його житті не було більше місця для відчаю.

Ісус не зважає на минуле, яким би ганебним воно не було. Завжди і в кожній людині Господь бачить величезний потенціал та дарує блискучі переспективи.

З причин набагато вагоміших, ніж фінансові, рання Церква дбайливо ставилася до своїх керівників, які працювали для Господа. Ким можна було б замінити апостола Павла або Івана Богослова, навіть якщо мати чималі гроші?

Важливо бачити себе як особистість, створену за образом і подобою Бога, призначену для вічного спілкування з Ним... Ісус сказав, що саме так ми повинні дивитися і на наших ближніх.

Чарльз Джонс у своїй книзі «Життя приголомшливе» стверджує, що те, якою людина бУде через п'ять років, визначається тим, що вона сьогодні читає і з ким спілкується. Тобто тим впливом, який на неї чинить її оточення.

Справжні друзі довіряють одне одному і можуть сказати: «Те, що ти робиш — не правильно. Тобі потрібно змінити свою поведінку».

Хтось вдало описав ефект доміно, що властивий нашому розуму: «Стеж за своїми думками, адже вони стануть словами. Стеж за своїми словами — вони призводять до дій. Стеж за своїми діями, бо вони перетворяться на звичку.