Share Детектор медіа говорить
Share to email
Share to Facebook
Share to X
By Детектор медіа
The podcast currently has 233 episodes available.
Чатботи з генеративним штучним інтелектом на кшталт ChatGPT стали причиною буму, або «весни» штучного інтелекту. Зростання інвестицій у ці інструменти з одночасним дуже оптимістичним прогнозом щодо доходів від ШІ призвели до того, що ця технологія поступово стає невіддільною частиною не лише бізнес-процесів, але й освіти, правоохоронної діяльності чи розваг. Поки ЮНЕСКО та Всесвітній економічний форум роздумують, як ШІ революціонізує освіту, він стає звичною технологією для дітей різного віку. Для підлітків ChatGPT та аналоги є помічниками не лише в навчанні, але й у створенні порнодипфейків і булінгу однолітків. Надаємо покрокову інструкцію, як захистити себе у випадках незаконного використання вашого фото з метою створення порнографічного контенту.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Надія Баловсяк.
Аналізуємо, яку інфраструктуру для боротьби з дезінформацією створили у Західній Європі, зокрема, у державах Бенілюксу, Центральної, Західної та Північної Європи. А також Республіки Ірландія та Сполученого Королівства. Усі аналізовані держави, крім Сполученого Королівства та Норвегії, є членами Європейського Союзу. Тому захист від поширення дезінформації, окрім національного законодавства, державних і недержавних ініціатив забезпечується нормами й інституціями ЄС. Зокрема, Digital Services Act, заходами координації комунікацій і протидії поширенню дезінформації через соціальні медіа. Цими діями ЄС добивається змін поведінки соціальних медіа, щонайпізніше від 2015 року.
Текстову версію читайте тут. Автори — Поліна Барановська, Артур Колдомасов, Олексій Півторак.
Росія не вперше залякує світ застосуванням ядерної зброї. 24 лютого 2022 року Путін, оголошуючи повномасштабне вторгнення в Україну, застеріг міжнародну спільноту від протидії російському нападу та сказав, що «Росія залишається однією з найпотужніших ядерних держав». Натяки та погрози застосування ядерної зброї на адресу України та Заходу, зокрема США, з боку Кремля неодноразово лунали після початку повномасштабної агресії Росії. У червні 2024 року російський президент уже говорив, що Росія готова внести зміни у свою ядерну доктрину, хоча на той момент він «не вбачав у цьому необхідності». А 25 вересня цього року зміни до російської ядерної доктрини, викладеної у 2020 році, все ж внесли. Автор численних погроз застосувати ядерну зброю експрезидент Росії Медведєв у своєму телеграм-каналі назвав це «подією, яку чекали». Як російські пропагандисти подавали зміни до ядерної доктрини Росії.
Текстову версію читайте тут. Автор — Віталій Михайлів.
Попри часткове відновлення ринку реклами, медіа виживають завдяки донорським коштам. А також намагаються розв’язати величезну проблему кадрів. Дискусія на National Media Talk. У третій рік повномасштабної війни грантові кошти складають левові частини бюджетів медіа. Але чи стали вони порятунком для незалежних редакцій? Які ресурси легальних доходів доступні українським медіа зараз? Яка бізнес-модель має перспективи для виживання? І які ресурси будуть визначальними для виживання медіа у найближчий рік — гранти, електрика чи люди?
Текстову версію читайте тут. Авторка — Наталія Данькова.
Кабінет міністрів уніс до парламенту законопроєкт про заборону використання в Україні програмних продуктів, розроблених в Росії та інших країнах, проти яких запроваджені санкції. Його ухвалення та реалізація, пояснюють автори документа, необхідні, щоб посилити захист державних інформаційних ресурсів і персональної інформації жителів України, а також убезпечити інформаційно-комунікаційні системи країни від кіберзагроз. Чому не дали результату всі попередні спроби викоренити з українського цифрового простору російський софт і чи можна очікувати, що це вдасться зробити у разі заборони на законодавчому рівні? «Детектор медіа» шукав відповіді на ці питання разом із представниками українського IT-бізнесу.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.
Комікси в США з’явилися ще наприкінці дев’ятнадцятого століття, але насправді популярними вони стали лише у 1930-х роках — із появою супергеройських коміксів і початком так званої Золотої доби (1938—1956).Саме тоді почали виходити серії Detective Comics (1937) та Action Comics (1938): невдовзі головним героєм першої став Бетмен, а у другій уже з першого випуску був Супермен. Обидві видавала компанія Detective Comics, яка згодом стане DC Comics. А у 1939 році свою першу серію випустила компанія Timely Comics, перший комікс якої мав на обкладинці назву Marvel Comics — згодом саме цю назву буде мати компанія-видавець. З часом обидві компанії отримали визнання та створили тисячі персонажів, деякі з них стали відомими у всьому світі. Але мало хто задумувався, в чому причина їхньої популярності, чому саме вони, а не десятки інших, сподобалися аудиторії. Зараз вони — невіддільна та звична частина маскульту, але в момент появи кожен з них був викликом або відповіддю на страхи, очікування та зміни в суспільстві (а іноді слугував пропаганді). Розповідаємо справжню біографію супергероїв, автори яких при створенні персонажів реагували на суспільний запит і політичну ситуацію у світі, а також (свідомо чи ні) надавали їм власні риси.
Текстову версію читайте тут. Автор — Ігор Наджафов.
Історія тижневика «Волинська газета» бере початок із 1995 року. Щоправда, називалася тоді обласна газета «Досвітньою зорею», а своє нинішнє ім’я отримала у 2005-му, коли головним редактором видання став Володимир Данилюк. Він урятував газету, керівництво якої під час Помаранчевої революції підтримувало регіоналів, від фінансового та репутаційного банкрутства, а згодом, у 2017 році, вивів з-під опіки владного засновника. У перші дні широкомасштабного вторгнення Володимир Данилюк мобілізувався, ставши заступником командира з морально-психологічного забезпечення одного з батальйонів територіальної оборони ЗСУ. Понад два роки газета мусила функціонувати без керівника. А з червня 2024 року виконувати обов’язки головреда почала Ольга Данилюк — дочка Володимира, яка тільки-но завершила навчання в Інституті журналістики Київського національного університету.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.
84% учасників останнього опитування USAID-Internews знають про існування дезінформаційних матеріалів. Більшість думає, що може їх розрізнити. Проте тільки 8% респондентів зуміли відрізнити правду від брехні. Загалом 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. На що звернути увагу журналісту, який вчиться спростовувати брехню.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Марта Ониськів, менторка Агенції «Або».
Візит Джозефа Байдена до Німеччини мав стати першим офіційним візитом президента США до важливого європейського союзника за всю його президентську каденцію. Програма також передбачала продовження турне Європою та, згодом, деякими країнами Африки (наприклад, Анголою). Проте наближення урагану «Мілтон», який може увійти до трійки найбільш руйнівних за останнє століття, та загострення передвиборчої боротьби у штатах, що коливаються (swing states), кардинально змінили плани очільника Білого Дому. Розбираємося, як відреагував російський агітпроп на перенесення зустрічі у форматі «Рамштайн».
Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Пилипенко.
У Києві відбулася ХVІ Всеукраїнська конференція журналістів-розслідувачів, яку щороку організовує Інститут розвитку регіональної преси. Протягом трьох днів журналісти з усієї України обговорювали ризики, з якими вони стикаються у своїй роботі під час повномасштабної війни, обмінювалися досвідом застосування найновіших інструментів у збиранні й аналізі інформації, дискутували про етичні виклики розслідувальної журналістики.
Текстову версію читайте тут. Авторка — Ольга Чорна.
The podcast currently has 233 episodes available.