European-Security.com

The UK's gamble to win over Donald Trump with royal splendor in September 2025 ended in a strategic humiliation for Europe. Completely immune to pomp and diplomatic pressure, Trump confirmed a cut in security aid to NATO's eastern flank. He transformed the alliance into a pay-for-protection racket, handing Europe the "bill." The visit, deemed a resounding failure, formalized the end of the "special relationship" and exposed a gaping fracture within the West.

For experts, it's an existential alarm bell: Europe is now on its own, forced to urgently rethink its strategic autonomy in the face of an unpredictable American ally. This brutal clarification demonstrates the utter failure of European soft power against the "America First" doctrine, marking the dawn of a new era of uncertainty for transatlantic security.

Le pari britannique d'amadouer Donald Trump par le faste royal en septembre 2025 s'est soldé par une humiliation stratégique pour l'Europe. Totalement imperméable à la pompe et aux pressions diplomatiques, Trump a confirmé la réduction de l'aide sécuritaire au flanc Est de l'OTAN.
Il a transformé l'alliance en une relation de protection payante, présentant la "facture" aux Européens. La visite, qualifiée d'échec cuisant, a officialisé la fin de la "relation spéciale" et exposé la fracture béante au sein de l'Occident.
Pour les experts, c'est un signal d'alarme existentiel : l'Europe se retrouve seule, contrainte de repenser de toute urgence son autonomie stratégique face à un allié américain imprévisible.
Cette clarification brutale démontre la faillite totale du soft power européen face à la doctrine "America First", marquant le début d'une nouvelle ère d'incertitude pour la sécurité transatlantique.

In a masterful essay, Françoise Thom dissects a little-known weapon in the Kremlin's hybrid war against the West: economic exchanges. She demonstrates that, from the founding of the Bolshevik state, Lenin and the communist leaders who followed him deliberately exploited the greed and stupidity of Westerners to strengthen the power of the communist regime, while sooner or later depriving them of their expected profits. Will it be any different for the Trump administration and American businessmen? (DeskRussie)

The appeal of the Russian market, perceived as an El Dorado by Westerners, stems from a historical strategic blindness. For centuries, the West has deluded itself into believing that trade can integrate Russia as a rational and peaceful player in the global economy.

However, this vision is fundamentally flawed. For the Kremlin, from the Tsarist era to the present day, trade is not an end in itself, but a pure instrument of power. It is a means of acquiring technology and capital to strengthen its military apparatus and consolidate its regime, while weakening its adversaries.

As historian Françoise Thom demonstrates, Russia tirelessly repeats a “cycle of predation”: it attracts foreign investors to modernize, then plunders or expels them once its objectives have been achieved.

The West, confusing its own hopes with Russian reality, has thus continually financed its own adversary. It has never understood the Kremlin's strategy of disguising its quest for power as economic cooperation. Lenin cynically summed it up: “The capitalists will sell us the rope with which we will hang them.”

In einem meisterhaften Essay analysiert Françoise Thom eine wenig bekannte Waffe im hybriden Krieg des Kremls gegen den Westen, nämlich den wirtschaftlichen Austausch. Sie zeigt, dass Lenin und die anderen kommunistischen Führer nach ihm seit der Gründung des bolschewistischen Staates bewusst die Gier und Dummheit der Westler ausgenutzt haben, um die Macht des kommunistischen Regimes zu stärken, während sie ihnen früher oder später ihre erwarteten Gewinne vorenthielten. Wird es für die Trump-Regierung und die amerikanischen Geschäftsleute anders sein? (DeskRussie)

Die Anziehungskraft des russischen Marktes, der von den Westlern als Eldorado wahrgenommen wird, beruht auf einer historischen strategischen Blindheit. Seit Jahrhunderten gibt sich der Westen der Illusion hin, dass der Handel Russland als rationalen und friedlichen Akteur in die Weltwirtschaft integrieren kann.

Diese Vision ist jedoch grundlegend fehlerhaft. Für den Kreml ist Handel seit der Zarenzeit bis heute kein Selbstzweck, sondern ein reines Machtinstrument. Er ist ein Mittel, um Technologie und Kapital zu erwerben, um seinen Militärapparat zu stärken und sein Regime zu festigen, während er seine Gegner schwächt.

Wie die Historikerin Françoise Thom zeigt, wiederholt Russland unermüdlich einen „Raubzyklus”: Es lockt ausländische Investoren an, um sich zu modernisieren, und plündert oder vertreibt sie dann, sobald seine Ziele erreicht sind.
Der Westen, der seine eigenen Hoffnungen mit der russischen Realität verwechselt, hat so kontinuierlich seinen eigenen Gegner finanziert. Er hat die Strategie des Kremls, sein Streben nach Macht als wirtschaftliche Zusammenarbeit zu tarnen, nie verstanden. Lenin fasste es zynisch zusammen: „Die Kapitalisten werden uns den Strick verkaufen, mit dem wir sie aufhängen werden.”

У своєму майстерному есе Франсуаза Том аналізує маловідому зброю в гібридній війні Кремля проти Заходу, а саме економічні відносини. Вона доводить, що з моменту заснування більшовицького держави Ленін та інші комуністичні лідери після нього свідомо використовували жадібність і дурість західних країн, щоб зміцнити владу комуністичного режиму, одночасно позбавляючи їх, рано чи пізно, очікуваних прибутків. Чи буде інакше для адміністрації Трампа та американських бізнесменів? (DeskRussie)

Привабливість російського ринку, який західні країни сприймають як Ельдорадо, випливає з історичної стратегічної сліпоти. Протягом століть Захід обманював себе, вірячи, що торгівля може інтегрувати Росію як раціонального і мирного гравця у світову економіку.

Однак це бачення є в корені хибним. Для Кремля, починаючи з царської епохи і до сьогоднішнього дня, торгівля не є самоціллю, а лише інструментом влади. Це засіб для придбання технологій і капіталу з метою зміцнення військового апарату і консолідації режиму, одночасно послаблюючи своїх супротивників.

Як демонструє історик Франсуаза Том, Росія невтомно повторює «цикл хижацтва»: вона залучає іноземних інвесторів для модернізації, а потім грабує або виганяє їх, як тільки досягає своїх цілей.
Захід, плутаючи власні надії з російською реальністю, таким чином постійно фінансував свого супротивника. Він ніколи не розумів стратегії Кремля, яка полягає в маскуванні прагнення влади під економічне співробітництво. Ленін цинічно підсумував це так: «Капіталісти продадуть нам мотузку, на якій ми їх повісимо».

The appeal of the Russian market, perceived as an El Dorado by Westerners, stems from a historical strategic blindness. For centuries, the West has deluded itself into believing that trade can integrate Russia as a rational and peaceful player in the global economy.

However, this vision is fundamentally flawed. For the Kremlin, from the Tsarist era to the present day, trade is not an end in itself, but a pure instrument of power. It is a means of acquiring technology and capital to strengthen its military apparatus and consolidate its regime, while weakening its adversaries.

As historian Françoise Thom demonstrates, Russia tirelessly repeats a “cycle of predation”: it attracts foreign investors to modernize, then plunders or expels them once its objectives have been achieved.

The West, confusing its own hopes with Russian reality, has thus continually financed its own adversary. It has never understood the Kremlin's strategy of disguising its quest for power as economic cooperation. Lenin cynically summed it up: “The capitalists will sell us the rope with which we will hang them.”

The appeal of the Russian market, perceived as an El Dorado by Westerners, stems from a historical strategic blindness. For centuries, the West has deluded itself into believing that trade can integrate Russia as a rational and peaceful player in the global economy.

However, this vision is fundamentally flawed. For the Kremlin, from the Tsarist era to the present day, trade is not an end in itself, but a pure instrument of power. It is a means of acquiring technology and capital to strengthen its military apparatus and consolidate its regime, while weakening its adversaries.

As historian Françoise Thom demonstrates, Russia tirelessly repeats a “cycle of predation”: it attracts foreign investors to modernize, then plunders or expels them once its objectives have been achieved.

The West, confusing its own hopes with Russian reality, has thus continually financed its own adversary. It has never understood the Kremlin's strategy of disguising its quest for power as economic cooperation. Lenin cynically summed it up: “The capitalists will sell us the rope with which we will hang them.”

« European Security » is delivering here a scathing assessment of Donald Trump’s second term. It alleges that in just six months, Trump has systematically dismantled 80 years of Western alliance, plunging Europe into unprecedented chaos. Europe is reportedly being extorted over $100 billion monthly, reduced to a mere « vassal » while Russia, China, and North Korea benefit from global instability.

This paper casts serious doubt on President Trump’s mental and physical health, labeling him a « fragile president ». A six-day public absence around Labor Day 2025 ignited widespread « #TrumpIsDead » speculation across social media. Despite Trump’s « NEVER FELT BETTER » assertion, the White House’s reactive and inconsistent communication only fueled public distrust. His April 2025 official medical report claimed « excellent health » and a perfect 30/30 cognitive score. However, this was contradicted by a July 2025 diagnosis of chronic venous insufficiency for swollen ankles, which the April report had explicitly denied. Recurring bruises on his hands, met with evolving and implausible White House explanations, further deepened public suspicion. Independent medical experts suggest these symptoms point to an undisclosed, deeper systemic issue, rather than isolated conditions. Cognitively, his flawless MoCA score stands in stark contrast to numerous public instances of erratic speech, factual errors, and tangential thinking. Psychiatric experts, like Professor Richard A. Friedman, express serious concern, calling for rigorous neuropsychiatric evaluation. Trump’s June 2025 stumble on Air Force One stairs was politically significant, echoing his past mockery of Joe Biden.

An opportunity to draw historical parallels to past presidents like Woodrow Wilson, FDR, and JFK, whose serious health issues were concealed. These historical « praetorian guards »—loyal doctors and advisors—prioritized political image over public transparency. Dr. Sean Barbabella’s « excessively positive » reports for Trump are viewed through this lens, possibly serving as a strategic communication tool. Ultimately, the article concludes that Trump’s physical health shows clear age-related issues, poorly explained by his administration. His cognitive health raises the most troubling and unresolved questions, given the stark disparity between official claims and public performance.

The public, grappling with inconsistencies and historical precedents, likely lacks a complete and transparent picture of the president’s health. Credible and significant reasons for concern about his fitness for office persist.

«European Security» дає тут різку оцінку другого терміну Дональда Трампа. У статті стверджується, що всього за шість місяців Трамп систематично зруйнував 80-річний західний альянс, зануривши Європу в безпрецедентний хаос. За повідомленнями, Європа щомісяця зазнає здирництва на суму понад 100 мільярдів доларів, перетворившись на простий «васал», тоді як Росія, Китай і Північна Корея отримують вигоду від глобальної нестабільності.
Ця стаття ставить під серйозний сумнів психічне та фізичне здоров'я президента Трампа, називаючи його «крихким президентом». Шестиденна відсутність на публіці навколо Дня праці 2025 року викликала широкі спекуляції «#TrumpIsDead» у соціальних мережах. Незважаючи на твердження Трампа «НІКОЛИ НЕ ЧУВАВСЯ КРАЩЕ», реактивна та непослідовна комунікація Білого дому лише підживила недовіру громадськості. Його офіційний медичний звіт за квітень 2025 року стверджував, що він має «відмінне здоров'я» і ідеальний когнітивний бал 30/30. Однак це суперечило діагнозу хронічної венозної недостатності з набряками щиколоток, поставленому в липні 2025 року, що було категорично заперечено в квітневому звіті. Повторні синці на руках, які супроводжувалися мінливими і неправдоподібними поясненнями Білого дому, ще більше поглибили підозри громадськості. Незалежні медичні експерти припускають, що ці симптоми вказують на приховані, глибші системні проблеми, а не на окремі захворювання. З когнітивної точки зору, його бездоганний показник MoCA різко контрастує з численними публічними випадками нелогічних висловлювань, фактичних помилок і нелогічного мислення. Психіатричні експерти, такі як професор Річард А. Фрідман, висловлюють серйозну стурбованість і закликають до ретельного нейропсихіатричного обстеження. Помилка Трампа в червні 2025 року на сходах літака Air Force One мала політичне значення, відгукуючись на його минулі насмішки над Джо Байденом.
Це дало можливість провести історичні паралелі з минулими президентами, такими як Вудро Вільсон, Франклін Рузвельт і Джон Кеннеді, чиї серйозні проблеми зі здоров'ям були приховані. Ці історичні «преторіанські гвардійці» — лояльні лікарі та радники — ставили політичний імідж вище за публічну прозорість. «Надмірно позитивні» звіти доктора Шона Барбабелли про Трампа розглядаються через цю призму і, можливо, слугують стратегічним комунікаційним інструментом. Зрештою, стаття робить висновок, що фізичне здоров'я Трампа демонструє явні вікові проблеми, які його адміністрація погано пояснює. Його когнітивне здоров'я викликає найбільш тривожні і невирішені питання, з огляду на різку невідповідність між офіційними заявами і публічними виступами.
Громадськість, яка бореться з невідповідностями та історичними прецедентами, ймовірно, не має повного і прозорого уявлення про здоров'я президента. Існують надійні і вагомі причини для занепокоєння щодо його придатності до посади.

تقدم مجلة «European Security» هنا تقييماً لاذعاً لولاية دونالد ترامب الثانية. وتزعم أن ترامب قد قضى في ستة أشهر فقط على 80 عاماً من التحالف الغربي، مما أدى إلى إغراق أوروبا في فوضى غير مسبوقة. وتفيد التقارير أن أوروبا تتعرض للابتزاز بما يزيد على 100 مليار دولار شهرياً، وتقلصت إلى مجرد «تابعة»، بينما تستفيد روسيا والصين وكوريا الشمالية من عدم الاستقرار العالمي.
تثير هذه الورقة شكوكًا جدية حول الصحة العقلية والبدنية للرئيس ترامب، وتصفه بـ«الرئيس الهش». أثار غيابه عن الأضواء لمدة ستة أيام حول عيد العمال عام 2025 تكهنات واسعة النطاق على وسائل التواصل الاجتماعي تحت وسم «#TrumpIsDead» (ترامب مات). على الرغم من تأكيد ترامب أنه «لم يشعر أبدًا بأفضل من ذلك»، إلا أن ردود فعل البيت الأبيض المتناقضة وغير المتسقة في التواصل مع الرأي العام لم تؤدِ إلا إلى زيادة عدم ثقة الجمهور. أكد تقريره الطبي الرسمي في أبريل 2025 أنه «يتمتع بصحة ممتازة» وحصل على درجة 30/30 في الاختبار المعرفي. لكن هذا التقرير تناقض مع تشخيص في يوليو 2025 بقصور وريدي مزمن في الكاحلين، وهو ما نفى التقرير الصادر في أبريل بشكل صريح. كما أن الكدمات المتكررة على يديه، والتي قوبلت بتفسيرات متغيرة وغير معقولة من البيت الأبيض، زادت من شكوك الجمهور. يشير خبراء طبيون مستقلون إلى أن هذه الأعراض تشير إلى مشكلة نظامية أعمق لم يتم الكشف عنها، وليس إلى حالات منعزلة. من الناحية المعرفية، يتناقض درجته المثالية في اختبار MoCA بشكل صارخ مع العديد من الحالات العامة التي ظهرت فيها خطاباته المتقلبة وأخطائه في الحقائق وتفكيره غير المنطقي. يعرب خبراء الطب النفسي، مثل البروفيسور ريتشارد أ. فريدمان، عن قلقهم الشديد، ويدعون إلى إجراء تقييم نفسي عصبي دقيق. كان تعثر ترامب في يونيو 2025 على درجات طائرة الرئاسة ذات أهمية سياسية، حيث كان ذلك بمثابة صدى لسخريته السابقة من جو بايدن.
وهي فرصة لإجراء مقارنات تاريخية مع الرؤساء السابقين مثل وودرو ويلسون وفرانكلين روزفلت وجون كينيدي، الذين تم إخفاء مشاكلهم الصحية الخطيرة. أعطى هؤلاء «الحراس البريتوريون» التاريخيون — الأطباء والمستشارون المخلصون — الأولوية للصورة السياسية على الشفافية العامة. يتم النظر إلى تقارير الدكتور شون بارابيللا «الإيجابية بشكل مفرط» عن ترامب من خلال هذه العدسة، والتي ربما تكون بمثابة أداة اتصال استراتيجية. في النهاية، يخلص المقال إلى أن صحة ترامب الجسدية تظهر مشاكل واضحة مرتبطة بالعمر، لم تفسرها إدارته بشكل جيد. وتثير صحته المعرفية الأسئلة الأكثر إثارة للقلق والتي لم يتم حلها، بالنظر إلى التباين الصارخ بين الادعاءات الرسمية والأداء العام.
من المرجح أن الجمهور، الذي يعاني من التناقضات والسوابق التاريخية، يفتقر إلى صورة كاملة وشفافة عن صحة الرئيس. ولا تزال هناك أسباب موثوقة وهامة للقلق بشأن لياقته للمنصب.