Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
#4
СТАС. Що нас привело до активного користування послугами психотерапевта? Дно.
У нашому випадку ми дійсно просто докотилися до ручки, і в якийсь момент все стало так погано, в тому числі завдяки карантину і локдауну, що від мене пішла Весна. Пояснила, чому, прислала мені двадцять слайдів, намальованих дуже переконливо і інфографічно, щоб я зрозумів - тому що я не розумів, у чому проблема, я думав, що все в порядку. І сказала, що ми, може бути, наступного разу побачимося з тобою за чашкою кави після того, як проведемо роздільну психотерапію по корекції поведінки, тому що у нас співзалежні відносини.
ВЕСНА: Так, у нас насправді мули максимально, от прям хрестоматійні співзалежні стосунки, де Стас був класичним тираном, я була класичною жертвою, ми просто всі які можна кола пройшли за рік стосунків. По факту ми ці моделі поведінки перетягнули і з минулого, яке так само крашилось і закінчувалось через ті самі проблеми, і з дитинства це все вийшло. І от ми на карантині, за рахунок того, що нас замкнуло вдома, ми досягли якогось апогея всього цього. В моєму випадку я звернулась до психотерапевта вже в суіцидальному стані. Я на повному серйозі перестала і спати, і їсти, я просто реально втикала в стінку по десять годин в день, лежала у ліжку і не розуміла, нахріна я живу. Це була вже максимально глибока депресія, в мене мотивації існувати в принципі не було. Я серйозно роздумувала, яким би чином краще було б...Причому це не перший раз у моєму житті, і депресія, і якісь суіцидальні мотиви – десь вони переслідували мене ще з підліткового віку, за рахунок якихось історій з дитинства і юності, в принципі з формування моєї свідомості. Але мені постійно заважала ця стигма, що психотерапевт буде тобі якось “голову лікувати”, плюс моє оточення завжди казало мені “ти впораєшся”, “ти сильна, ти зможеш”, “все буде нормально”, “все получиться, це просто такий етап”. І кожен раз ти реально видихаєш, збираєшся з силами і думаєш, що ти дійсно витягнеш. І витягуєш якось, і забуваєш. Потім виникають інші штуки, залежності, від алкоголю до трави, коли ти просто забиваєшся і думаєш – окей, я переживу, нормально. В мене була така ситуація, для мене дуже страшна, коли мене “навернуло” в перший раз, взимку, ще до локдауну, в плані глибокої депресії, і я написала пост в Фейсбуці, попросила тегнути мені психологів і психотерапевтів, прям терміново, бо я розуміла, що мені потрібна допомога, от прямо зараз. Я розуміла, що це той випадок, коли я вже сама не вивезу.
Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
www.instagram.com/horizontal.fest
ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
