Горизонтальний

Горизонтальний

By ГоризонтальнийSociety & Culture
Download on the App Store

Горизонтальний episodes

  • Війна Очима Дитини 1. Олеся Гаренко
    Гостя - Олеся Гаренко, журналістка, педагогиня, мама Тараса і Тимура.
    Подкасти створено командою проєкту «Кризовий хаб для постраждалих від війни», який впроваджується ГО «М.АРТ.ІН-клуб» за сприяння ПРООН та за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.
    Думки, висновки та рекомендації, висловлені в подкасті, належать виключно інтерв’юерам та/або учасникам(-цям) подкасту та не обов’язково відображають офіційну позицію ПРООН, ООН, Європейського Союзу та/або інших міжнародних партнерів.
    34 min
  • #6. Антон Слєпаков, Андрій Соколов та Віталій Симоненко.
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
    www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
    1 hr 2 min
  • #7. Саша Гонтар. Про себе, фемінізм та поезію.
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
    www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
    25 min
  • #8. Аліса Ларант. EVOLЮЦІЯ, булімія
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    #5
    Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
    www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
    40 min
  • #5. Георгій Марков. Про трансгендерність, сміливість, подолання неможливого і дружбу.
    ...Мене виховували як ідеальну слухняну дитину, яка слухається своїх батьків. В мене була така програма в голові, я хороша дитина...
    Потім ти доходиш до того моменту, що є це «щось», яке ти по-перше, не знаєш, як собі це пояснити, по-друге, якщо ти зробиш інший вибір, буде великий конфлікт із всім, що було до того, і з родиною, і з усім соціумом. І очікування конфлікту для мене було дуже страшним, і страх блокував багато моїх бажань, і, банально, важко було розібратись просто у всьому. І я довго не міг нічого зробити через цей страх, я постійно боявся. Найбільше, напевно, реакції своєї родини.
    Я б хотів, щоб трансгендерність була моєю забаганкою. Я б хотів! Все, що пов’язано з моїми переживаннями, всі ці фази, гнів, прийняття. Це гальмує мене в моєму розвитку. Я тільки цього року отримав документи, а все, що було до того - то було щось незрозуміле, це було важко! Я починаю своє життя з 2019, це не нормально. І людина в здоровому глузді через забаганку собі цього не побажає. Це коштує - ментально, морально. Може є якісь люди, в яких є база, батьки підтримують, але в більшості випадків все навпаки. Я знаю людей, яких виганяли з дому.
    Коли тобі видають нове свідоцтво про народження, це - як другий день народження, ось це - вже про тебе, а все, що було до того - не твоє.
    47 min
  • #4. Cтас Корольов та Анастасія Весна. MIDI&MIDII. Про депресію, музику та сімейну терапію
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    #4
    СТАС. Що нас привело до активного користування послугами психотерапевта? Дно.
    У нашому випадку ми дійсно просто докотилися до ручки, і в якийсь момент все стало так погано, в тому числі завдяки карантину і локдауну, що від мене пішла Весна. Пояснила, чому, прислала мені двадцять слайдів, намальованих дуже переконливо і інфографічно, щоб я зрозумів - тому що я не розумів, у чому проблема, я думав, що все в порядку. І сказала, що ми, може бути, наступного разу побачимося з тобою за чашкою кави після того, як проведемо роздільну психотерапію по корекції поведінки, тому що у нас співзалежні відносини.
    ВЕСНА: Так, у нас насправді мули максимально, от прям хрестоматійні співзалежні стосунки, де Стас був класичним тираном, я була класичною жертвою, ми просто всі які можна кола пройшли за рік стосунків. По факту ми ці моделі поведінки перетягнули і з минулого, яке так само крашилось і закінчувалось через ті самі проблеми, і з дитинства це все вийшло. І от ми на карантині, за рахунок того, що нас замкнуло вдома, ми досягли якогось апогея всього цього. В моєму випадку я звернулась до психотерапевта вже в суіцидальному стані. Я на повному серйозі перестала і спати, і їсти, я просто реально втикала в стінку по десять годин в день, лежала у ліжку і не розуміла, нахріна я живу. Це була вже максимально глибока депресія, в мене мотивації існувати в принципі не було. Я серйозно роздумувала, яким би чином краще було б...Причому це не перший раз у моєму житті, і депресія, і якісь суіцидальні мотиви – десь вони переслідували мене ще з підліткового віку, за рахунок якихось історій з дитинства і юності, в принципі з формування моєї свідомості. Але мені постійно заважала ця стигма, що психотерапевт буде тобі якось “голову лікувати”, плюс моє оточення завжди казало мені “ти впораєшся”, “ти сильна, ти зможеш”, “все буде нормально”, “все получиться, це просто такий етап”. І кожен раз ти реально видихаєш, збираєшся з силами і думаєш, що ти дійсно витягнеш. І витягуєш якось, і забуваєш. Потім виникають інші штуки, залежності, від алкоголю до трави, коли ти просто забиваєшся і думаєш – окей, я переживу, нормально. В мене була така ситуація, для мене дуже страшна, коли мене “навернуло” в перший раз, взимку, ще до локдауну, в плані глибокої депресії, і я написала пост в Фейсбуці, попросила тегнути мені психологів і психотерапевтів, прям терміново, бо я розуміла, що мені потрібна допомога, от прямо зараз. Я розуміла, що це той випадок, коли я вже сама не вивезу.
    Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
    www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
    44 min
  • #3. Євген Гордєєв. Про сина, аутизм, музику та суспільство
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    #3
    Камон, я не ставлю хрест на своэму сині, не кажу, що я весь у розпачи. І він вміє більше, ніж вмів я в своєму віці. Був такий прикол. У сестри дружини був день народження, тридцять скількись там років, і я хотів її жартівливо привітати – переробив пісню групи Doors “Twentieth Century Fox”, там мало бути соло Манзарека, на органі, і у мене ніфіга з ним не вийшло. А я посадив Сєву, йому тоді років 5 було, за орган, і пішов на перекур чи кудись ще – він взяв і зіграв чітко і нормально. Підібрав тональність, в якій може щось колупати і зробив мені соло. Я включив йому іншу доріжку і він знов цілком пристойно підібрав і зіграв мені. Так я зрозумів, що у сина є абсолютний слух. Потім це помітили на студії Армада, ми ходили туди і з іншими артистами, просто вчиняли якійсь кіпіш з дітьми, коли всі грають, хтось там на гітарі, хтось на барабанах, таке. І Сєва там співав, і взагалі на вокалі роздавав чітко. І слух і вокал там краще за мій, це було зрозуміло з перших секунд. І можливо він це соромиться показати, але насправді він готує себе до сцени, він це каже мені, і навіть сьогодні казав – буду як тато виступати, в Модулі.
    Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
    www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
    56 min
  • #2. Тетяна Афанасьєва. Про аутизм, суспільство, віру і силу
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    #2
    Тетяна Афанасьєва - героїня не тільки цього подкасту, а й цього життєвого простору і періоду. Вона виховує Філа, чудового хлопчину, який має інший спосіб комунікувати із світом: у нього аутизм, невербальна форма. Тому його реакції на події непередбачувані, звуки сильні, бажання всеохоплюючі. Крім аутизму Філа Тані прийшлось долати війну, зраду, бідність. Все змогла. Але дуже багато роздумів, що і як зможе здолати її хлопчик, якщо її раптом не буде поряд. І це питання не для неї. Це питання для нас, як суспільства. Історія важка, але слухайте її до кінця. Ми і є та зміна, яку чекаємо самі. В горизонтальному подкасті - програмістка Тетяна Афанасьєва.
    Про проєкт - www.facebook.com/horizontal.fest
    www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду www.ucf.in.ua
    1 hr
  • #1. Ольга Ємельянова. Про біполярку, межовий розлад особистості та ПТСР
    Через цей подкаст ми підіймаємо тему ментального здоров’я, тему дискримінації, традиції не звертатися по допомогу до лікаря-психіатра, про перепони і ярлики, які ми, як суспільство, навішуємо на людей, що мислять інакше, відрізняються від багатьох. Ми хочемо бути голосом меншин заради того, щоб людство розуміло, що складається з меншин. Заради різноманіття і права на рівність для будь-кого. Заради збереження автентики і приймання неавторитетного і маленького, але іноді надважливого. Заради удаваної слабкості, без якої людина не існує як вид.
    #1
    Привіт. Я - Оля і у мене букет психіатричних діагнозів. Біполярка, межовий розлад особистості і ПТСР. Я - Оля, тремчу колінами перед книгами, колекціоную фломастери і котів. Я люблю всі свої професії, а їх трохи більше, ніж хотілося б. Вчуся грати на укулєлє, красиво співаю і малюю страшні картини. Обожнюю дітей і чоловіка.
    А іноді, я - Оля, яка встає з ліжка, або навпаки - згортає гори.
    Іноді я - просто рядок в заголовку медичної карти психіатричного відділення.
    А так бути не повинно. Я не «Ємельянова Ольга, гострий депресивний психоз».
    Я - людина Оля. П'ю таблетки, ходжу на терапію і намагаюся жити життя.
    А ще, я розумію що іншим людям може знадобитися знання про розлади, психіатрії, психотерапії. Я відкрито говорю про це, просто тому що комусь потрібно це почути, як почула колись я.
    Я - Оля, розповідаю історії, пишу історії, малюю історії про життя настільки різною, що може бути навіть нестерпним. І про те, що вихід з нестерпності є.
    Для офіційності: Ємельянова Ольга, юрист, кондитер, волонтер-парамедик, лікар-недоучка, одноденний бариста, барменша, менеджер соціальних проектів, співачка в кабаках (коли пускали), викладач історії мистецтва, художник у власній арт-студії, письменник, укулелістка ( знаю 4 акорди і вмію перебором), скорочтіца.
    Про проєкт - https://www.facebook.com/horizontal.fest
    https://www.instagram.com/horizontal.fest
    ГО МАРТІН-клуб - https://www.martin-club.org
    При підтримці Українського культурного фонду https://www.ucf.in.ua
    27 min

About Горизонтальний

From the publisher's feed

Дана сторінка є частиною аудіальної програми рівності ГО "МАРТІН-клуб"