А що, як твоє «я не люблю себе» насправді почалося не в дзеркалі?

Можливо, ти просто занадто довго намагалася стати кимось іншим: худішою, красивішою, сексуальнішою, зручнішою, правильнішою. А життя весь цей час чекало десь поруч.

У цьому випуску говоримо про любов до себе без рожевих мантр і «просто прийми себе такою, як є».

Про тіло, яке хочеться сховати.
Про секс, у якому іноді більше контролю, ніж задоволення.
Про бажання, які страшно озвучувати.
Про впевненість, межі й те, що відбувається, коли ти нарешті перестаєш дивитися на себе чужими очима.

І так — буде трохи сексу, трохи психотерапії, трохи неприємної правди й достатньо перчинки

Бо любов до себе — це, можливо, зовсім не про те, щоб щодня повторювати собі «я прекрасна».

А про те, щоб нарешті перестати з собою воювати

«Я бачу вас цікавить секс» — подкаст про секс, тіло, бажання, стосунки та все те, про що ми часто думаємо, але не завжди наважуємося говорити вголос.

Мене звати Анна Борис. Я секс-коучиня, QA-інженерка, лідерка команди й просто людина, яка багато років вчилася говорити про те, про що «хороші дівчатка» зазвичай мовчать.

Цей подкаст — не про ідеальне сексуальне життя.
Не про правильні тіла.Не про те, як «треба».

Він про живих людей.

Про наші бажання, сумніви, сором, страхи, комплекси, досвід, помилки й моменти, коли ми раптом починаємо краще розуміти себе.

У першому сезоні «Секс, про який ми мовчали» ми говорили про те, як формується наше ставлення до сексу: від відсутності секс-освіти й дитячих заборон до першого сексу, цнотливості, насильства, сорому за власне тіло та страху говорити з партнером про свої бажання.

Другий сезон — «Тіло, яке можна полюбити».

Про себе.Про бажання.Про жіночність.

Про те, як ми дивимося на себе в дзеркало. Як навчилися оцінювати власне тіло. Чому іноді не дозволяємо собі бути сексуальними. Чому порівнюємо себе з іншими. Чому відкладаємо життя «на потім» — коли схуднемо, помолодшаємо, станемо красивішими, впевненішими або нарешті відповідатимемо чиїмось очікуванням.

Тут буде багато особистого досвіду, чесних розмов, самоіронії, незручних питань і тем, які хочеться нарешті назвати своїми іменами.

Іноді буде смішно.

Іноді — дуже чесно.

А іноді може трохи зачепити.

Але точно без моралізаторства й без позиції «я зараз розповім вам, як правильно жити».

Бо сексуальність — це не набір правил.

Це контакт із собою.

І чим краще ми розуміємо себе, своє тіло, свої межі, бажання та потреби, тим більше свободи отримуємо у власному житті.

«Я бачу вас цікавить секс» — для тих, хто хоче не просто знати більше про секс, а краще знати себе.

🎙️ Нові випуски — тут.

А якщо хочете розібрати свою ситуацію глибше — запрошую на індивідуальні коучингові сесії. Там ми можемо говорити про те, про що складно говорити навіть із близькими.

Іноді ми мовчимо не тому, що нам нічого сказати.
А тому, що колись навчилися: терпіти безпечніше, ніж говорити.

У фінальному випуску першого сезону я говорю про біль — фізичний і емоційний. Про моменти, коли було боляче, але я продовжувала мовчати. Про страх здатися незручною, слабкою, надто вимогливою. Про бажання не зіпсувати стосунки, не образити іншу людину, не створити конфлікт.

І про те, як легко одного дня зрозуміти: ти так довго пристосовувалася до чужого комфорту, що перестала чути власний.

Цей випуск — не про те, як завжди говорити голосно.Він про те, як навчитися чути себе.

Бо біль не завжди кричить. Іноді він просто чекає, поки ми нарешті запитаємо себе: «А мені зараз добре?»

Це фінал першого сезону «Я бачу вас цікавить секс». І, можливо, найособистіша розмова цього сезону.

Якщо ця тема відгукується — приходьте на коуч-сесію. Будемо вчитися не терпіти своє життя, а чути себе й говорити про те, що для вас справді важливо.

Перший секс — тема, навколо якої досі надто багато очікувань. Наче є якийсь правильний сценарій, якому все має відповідати.

Але що відбувається, коли реальність виявляється зовсім іншою?

У цьому епізоді говоримо про перший сексуальний досвід без ідеалізації, сорому й зайвого пафосу. Про очікування, які ми збираємо з фільмів, порно, розмов друзів і власних фантазій. Про те, чому іноді ми більше думаємо про те, «як має бути», ніж про те, що насправді відчуваємо.

І ще — про себе. Про знайомство зі своїм тілом, бажаннями, межами та про право не знати всього одразу.

Цей випуск не про те, як має виглядати «правильний» перший секс. Він про набагато цікавіше питання: а яким хочу, щоб був мій досвід?

Слухайте, рефлексуйте й бережіть себе.

Що насправді стоїть за словом «цнотливість»?

Для когось це особиста цінність. Для когось — правило, яке передали батьки. Для когось — спосіб контролювати власну сексуальність або сексуальність іншої людини.

Але чому тема, яка начебто стосується дуже особистого життя кожного з нас, досі викликає стільки суперечок, сорому, оцінок і вимог?

У цьому епізоді говоримо про цнотливість не як про «правильно» чи «неправильно». А ширше — про те, як змінювалося наше ставлення до сексу, жіночої та чоловічої сексуальності, вибору партнера, шлюбу й особистих меж.

Про те, де закінчується власна цінність і починається нав'язане правило.

Про те, чому одні люди досі вимірюють «цінність» людини її сексуальним досвідом, а інші взагалі відмовляються грати в цю гру.

І, можливо, найважливіше — спробуємо поставити собі кілька незручних запитань.

Не для того, щоб знайти універсально правильну відповідь.

А щоб зрозуміти: а що з цього справді моє?

Слухайте епізод і подумайте про себе. Без оцінок. Без «треба». Без «нормально / ненормально».

Бо сексуальність — це не тест на хорошу людину.

Це частина нашого життя. І право визначати, якою вона буде, зрештою залишається за нами.

Є теми, про які майже ніхто не говорить уголос. Не тому, що вони рідкісні. А тому, що здається: «зі мною щось не так».

Майже кожна людина хоча б раз дивилася у дзеркало і бачила не себе, а чужі очікування. Чужі стандарти. Чужі голоси. Ті самі, які роками підказували, що потрібно змінити, приховати, виправити або соромитися.

У новому епізоді я говорю про те, що знайоме набагато більшій кількості людей, ніж прийнято визнавати.

Без ідеальних відповідей.Без моралі.Без закликів «просто полюби себе».

Лише чесна розмова про тіло, сором і свободу бути собою.

Можливо, саме цей епізод допоможе подивитися на себе трохи м'якше.

📩 Якщо після прослуховування захочеться поговорити глибше або відчуєте, що настав час змінювати своє життя — буду рада бачити вас на індивідуальних коуч-сесіях.

Мої соцмережі:

https://www.instagram.com/_anna_borys_

💙 Якщо епізод відгукнувся — підпишіться на подкаст, поставте оцінку та поділіться ним із людиною, якій зараз теж важливо почути ці слова.

Ми набагато частіше мовчимо про свої бажання, ніж думаємо

Не тому, що їх немає. А тому, що нас роками вчили бути зручними, не просити зайвого, не засмучувати інших і не здаватися «занадто»

А що, якщо найбільша близькість починається не з дотику, а з чесності?

У цьому епізоді — розмова про страх говорити вголос. Про потреби, які ми ховаємо навіть від найближчих людей. Про сором, який часто сильніший за бажання. І про те, що відбувається, коли людина нарешті дозволяє собі сказати: «Ось чого я хочу»

Без повчань. Без ідеальних рецептів. Просто чесна розмова, яка може змусити подивитися на власні стосунки трохи інакше

Бо іноді одна фраза, сказана вчасно, змінює більше, ніж роки мовчання

Коли ми були маленькими, нам пояснювали, як бути "хорошими". Але майже ніхто не говорив, що станеться, якщо ми виростемо й продовжимо жити за цими правилами.

У сьомому випуску подкасту «Я бачу вас цікавить секс» — розмова про установки, які ми не обирали, але які часто визначають наше життя. Без моралі, без готових відповідей і без сорому. Лише чесні запитання, особисті історії та простір, у якому можна дозволити собі замислитися.

«Тобі вже час.»

«Ще зарано.»

«Після весілля.»

«Після 18.»

Людство дуже любить вирішувати, коли іншим можна починати жити статевим життям. Але хто взагалі встановив ці правила?

У цьому випуску розбираємося, звідки взялися наші уявлення про «правильний момент», чому вони такі різні в різних країнах і культурах та як серед усіх цих голосів нарешті почути свій.

Як завжди — просто, з гумором і без табу.

То коли ж починати і завершувати, пишіть ваші думки

Мені знадобилися роки, щоб зрозуміти одну просту річ.

Насильство починається не з удару.

Іноді воно починається з того, що ми перестаємо довіряти собі.

У цьому випуску говоримо про кордони, згоду, контроль, відповідальність та дорослість.

Про речі, які значно складніше побачити, ніж здається.

І про те, чому найважливіші слова в житті іноді звучать дуже просто:

«Мені це не підходить»

«Мені боляче»

«Зі мною так не можна»