Сергій Русаков, культуролог, кандидат філософських наук про те, що таке популярна культура, який у ній сенс та чи потрібна вона нам взагалі. «Одна із ознак масової культури — це ескепізм, втеча від реальності» «Масова культура в Україні не ставить високих цілей. Вона лише коротко відповідає на якісь миттєві запити» «Ми сьогодні пожинаємо плоди відсутності якісної популярної культури»

Ірина Когут, освітній аналітик CEDOS про особливості української середньої освіти, непотрібність суворої дисципліни у школах та вихованість європейських школярів. «Кожна людина на виході зі школи має бути громадянським активістом» «Метою громадянської освіти є виховання в учнях критичного підходу до інформації, вміння формувати і відстоювати власну думку»

Іван Примаченко, співзасновник платформи масових відкритих онлайн-курсів Школа Prometheus, про те, наскільки важливим є уміння вчитися, про фіксоване мислення та таланти. «Найбільш важливою навичкою ХХІ ст. стане вміння вчитися самостійно» «Талант — це міф» «Фіксоване мислення має більшість населення, і воно дуже небезпечне»

Олекса Негребецький, перекладач (серіал «Альф», мультфільм «Мадагаскар»), про те, чому переклади іншомовних фільмів українською - це великий прорив, яких слів замовники просять уникати та чим американські серіали краще за голівудський повний метр.  «Переклади іншомовних фільмів українською — найбільший культурний прорив цього тисячоліття» «З часом ми перейдемо на субтитрування фільмів, але залишиться дубляж дитячих фільмів та мультфільмів» «Власники телеканалів зацікавлені у посиленні русифікаторської ролі телебачення, щоб після російських серіалів прийшли танки»

Володимир Бугров, к.ф.н, професор, проректор КНУ ім. Тараса Шевченка, про академічність української освіти, доступність знань, мотивацію наших випускників та відмінність вітчизняних і закордонних університетів. «Проблема нашої освіти у тому, що наші викладачі дуже слабко володіють англійською мовою» «Сьогодні дуже важко знайти кваліфікованого електрика чи сантехніка, бо вчорашні технікуми стали університетами. Але і квалікованих юристів вони готувати не навчились - ось у чому біда»

Вадим Логвінов, заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово) про етнічну строкатість, дружбу народів, війну і ксенофобію. «На війні зараз немає поділу на євреїв, українців, росіян - усі разом захищають нас з вами» «Ми не повинні вирощувати наших дітей ксенофобами» «Нашими предками були і половці, і скіфи, і печеніги».

Світлана Машаровська, кандидат політичних наук про відсутність налагодженого зв’язку між владою і народом, про проблеми агітації і пропаганди і про те, що  думка виборця  в проміжку між виборами нікого не цікавить. «Радянський спадок, ієрархічність відносин влади із суспільством, відсутність демократії реальних виборів - усе це прибрало необхідність спілкуватися з людьми, звітувати про досягнення і витрати бюджету»

Олексій Сокирко, історик, публіцист про те що Новий рік - відносно молоде свято, як і чому сформувалися розбіжності у святкуванні головних церковних християнських свят за східною та за західною традиціями, ким і навіщо підтримується ця розбіжність та як вирішувати цю проблему у сучасній Україні. «Календар став жертвою політичних маніпуляцій».

Лариса Осадча, культуролог, кандидат філософських наук про новорічні традиції від древності до сьогодення.  Давні релігійніі вірування різних країн і народів, які у наш час прийшли у вигляді віночків, ялинок та іграшок. “Обіг, зміна часу, зміна періодів  — це завжди була не людська справа, а сакральна і завжди пов'язувалася з певним божеством” “Різдвяна ялинка перетворилася на новорічну, а Святий Миколай, який мав приносити подарунки, продублювався такою формою без змісту як Дід Мороз”.

Леся Василенко, голова ГО «Юридична сотня», про небезпеку соціального вибуху через проблеми учасників АТО, хто має право на статус учасника бойових дій, що цей статус означає і кого можна називати учасниками АТО, хоча такого терміну в законодавстві поки що немає. «З часів війни в Афганістані закон щодо пільг учасникам війни не переглядався. Змінюються окремі положення закону, а не уся система, у ній намагаються латати діри. А косметичний ремонт системи може спричинити соціальний вибух».