Ідеї, які об'єднують книги | Михайловський

У новому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» історик Віталій Михайловський розповідає про дві книжки:

- «Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)» Едуарда Андрющенка;

- «Дивна поразка» французького історика Марка Блока .

Говоримо про інтелектуалів у часи війни та тоталітаризму, український і європейський контекст Другої світової війни, а також складні життєві вибори й долі людей у ХХ столітті.

У випуску про:

-        погляд Марка Блока на поразку Франції у 1940 році;

-        відповідальність інтелектуала і громадянина під час війни;

-        агентурну діяльність Віктора Петрова-Домонтовича та його співпрацю з радянськими спецслужбами;

-        спроби зрозуміти мотиви людини, яка опинилася по різні боки історичних катастроф;

-        те, як тоталітарні режими використовують знання, амбіції та страх інтелектуалів.

У новому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» історик Віталій Михайловський розповідає про дві книжки:

- «Шляхетна традиція: наскрізні сюжети української культури» Ольги Петренко-Цеунової;

- «Милість і кара. Богородичні чудотворні ікони в Україні XVII‒XVIII століть» Наталі Яковенко.

Говоримо про українську культуру, мілітарну традицію, українське Середньовіччя та ранньомодерну добу, а також про місце України в європейському культурному просторі.

У подкасті шукайте відповіді на запитання: 

- Як переосмислювати відомі зі шкільних підручників сюжети української історії та культури?

- Що об’єднує Києво-Печерський патерик, козацтво, Лесю Українку, українське бароко та сучасну Україну? 

- Як культ Богородиці допомагає побачити спільність українського культурного простору та його зв’язок із європейською традицією?

У новому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» історик Віталій Михайловський розповідає про дві праці, які допомагають переосмислити місце України в історії Центрально-Східної Європи та зрозуміти, як формувалася українська культурна й інтелектуальна традиція.

— «Культурний поліморфізм українського світу» Джованни Броджі

— «Український вплив на російську культуру 1750–1850-ті роки» Девіда Сондерса

Попри різний час написання й дослідницькі підходи, обидві книги показують масштаб українського інтелектуального впливу та його роль у формуванні культури Російської імперії.

У випуску говоримо про:

- як українська ранньомодерна культура формувалася в європейському інтелектуальному контексті;

- чому багатомовність і культурна багатошаровість є ключем до розуміння української історії;

- як вихідці з України впливали на розвиток освіти, культури й науки в Російській імперії;

- чому постаті Стефана Яворського, Феофана Прокоповича, Віктора Кочубея та Олександра Безбородька важливі для розуміння цього процесу;

- як українська історія поступово виокремлювалася з імперського наративу;

- чому присутність української історії в міжнародному академічному дискурсі є важливою для сучасної України.

У новому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» історик Віталій Михайловський розповідає про дві фундаментальні праці, які показують, чому історія церкви є одним із ключів до розуміння формування українського простору.

-        «Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII століть» авторства Ігоря Скочиляса

-        «Церква на російсько-українському прикордонні. Білгородська єпархія у 1660-х – 1740-х рр»  Володимира Маслійчука

Попри різні регіони й часові рамки, обидві книги показують спільний процес: як Київська християнська традиція формувала український простір, впливала на сусідні території та взаємодіяла з католицьким світом і Московською державою.

У випуску говоримо про:

- як Київ став інтелектуальним центром православного світу;

- чому Галичина та Слобожанщина мають більше спільного, ніж здається;

- чому українська церковна традиція суттєво відрізнялася від московської;

- яку роль відігравали Унійна церква, Київська митрополія та Білгородська єпархія у XVII–XVIII століттях;

- чому ці дослідження допомагають краще зрозуміти сучасну російсько-українську війну.

Підписуйтеся на канал Тижня, щоб не пропустити нові розмови про історію, політику, культуру та книжки.

#церква #КиївськеХристиянство #ІгорСкочиляс #ВолодимирМаслійчук #православя #УнійнаЦерква #ВіталійМихайловський #Тиждень #УкраїнськийТиждень

Чи справді Перша світова війна почалася лише у 1914 році, і чи завершилася у 1918-му? У новому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» говоримо про дві книги, які допомагають зрозуміти, чому мир після великої війни виявився лише короткою паузою перед наступними потрясіннями.– Флоріан Іллієс «1913. Літо століття» – історія останнього мирного року Європи через життя митців, письменників, філософів і майбутніх диктаторів.– Роберт Герварт «The Vanquished: Why the First World War Failed to End, 1917–1923» –дослідження того, чому завершення Першої світової не принесло миру, а стало початком нової епохи революцій, громадянських війн і політичного радикалізму.У цьому випуску говоримо про: – Чому 1913 рік став вершиною європейської культури перед катастрофою? – Як революції, громадянські війни та крах імперій сформували Європу ХХ століття?– Чому Паризька мирна конференція створила не лише нові держави, а й нові конфлікти? – Як історія 1917–1923 років допомагає зрозуміти сучасну Європу та нинішню війну?#Ідеї_що_об'єднують_книги #тиждень #Михайловський #історія

У новому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» говоримо про пам’ять, покоління, дитинство і те, як речі, кольори, запахи формують наше відчуття минулого. Історик Віталій Михайловський обговорює дві книжки:— «Кольори наших споминів» Мішеля Пастуро — про пам’ять, кольори та асоціації, які супроводжують людину все життя; — «Селянки. Розповідь про наших бабусь» Йоанни Кучель-Фридришак («Chłopki. Opowieść o naszych babkach», Joanna Kuciel-Frydryszak) — про життя селянок, важку працю, побут і досвід покоління наших бабусь.Як працює пам’ять, чому певні кольори чи запахи миттєво повертають нас у дитинство і як особисті спогади допомагають краще зрозуміти історію власної родини та суспільства — відповіді на ці та інші питання ви знайдете у подкасті. Важливі моменти:00:00:00 — Вступ: пам’ять, кольори та спогади 00:01:40 — «Кольори наших споминів» і «Селянки»: що насправді об’єднує ці книги00:03:38 — Одяг як цінність 00:09:14 — Повсякденне життя і важка праця наших бабусь 00:12:14 — Освіта як шанс змінити життя 00:15:46 — Читання книжок — привілей 00:16:42 — Спорт, дозвілля і різні покоління 00:19:14 — Їжа дитинства: запахи, смаки та сезонність 00:24:13 — Шлюби, традиції та відсутність особистого вибору 00:26:13 — Чому важливо говорити з бабусями про їхнє життя#память #спогади #МішельПастуро #ЙоаннаКучельФридришак #КольориНашихСпоминів #покоління #дитинство #культурапамяті #українськакультураПідписатися на YouTube-канал Тижня → https://www.youtube.com/@TyzhdenUA?sub_confirmation=1📲 Підпишіться на нас у соціальних мережах:Facebook: https://www.facebook.com/tyzhdenUAInstagram: https://www.instagram.com/tyzhden.uaTelegram: https://t.me/tyzhdenUAМаєте думку щодо подкасту? Напишіть, будь ласка, у коментарі :)

У другому випуску подкасту «Ідеї, які об’єднують книги» говоримо про книги, об’єднані однією темою – що відбувається з суспільствами після війни.

У випуску історик Віталій Михайловський обговорює книги:

— «Після війни. Історія Європи від 1945 року» Тоні Джадт — про наслідки Другої світової війни для повоєнної Європи;

— «Велика тривога. Польща 1944–1947» Марчіна Заремби — дослідження страху і травм у повоєнному суспільстві;

— «1946. The Making of the Modern World» («1946. Створення нового світу») Віктора Себестьєна – про те, як формувався світ після Другої світової війни.

Чому досвід Європи ХХ століття важливий для розуміння історії сучасної України, і що насправді відбувається з людьми та державами після великих катастроф — відповіді на ці та інші питання ви знайдете у цьому подкасті.

У Тижні стартує новий подкаст від історика Віталія Михайловського «Ідеї, які об’єднують книги». Щоразу ми говоритимемо про певні проблеми чи ідеї, які об’єднуватимуть кілька книжок. Це дасть можливість нашим читачам/слухачам краще аналізувати наявні джерела, що є у розпорядженні сучасних істориків та розуміти, як події минулого корелюються із сучасними викликами.

У цьому випуску — розмова у форматі «діалогу книг» про двох постатей: володарів Центрально-Східної Європи рубежу Х–ХІ століть — князя Володимира Великого та польського правителя Болеслава Хороброго.

Обговорюємо книги:

— Анджея Плещинського «Болеслав Хоробрий»

— Олександра Филипчука «Забутий святий. Князь Володимир Великий між Сходом та Заходом».

Говоримо про те:

-  як історики реконструюють біографії середньовічних правителів;

-  чому джерела часто мовчать про ключові події (наприклад, хрещення Русі);

-  як політика, релігія та міжнародні контакти формували владу в тогочасній Європі;

-  як через століття після самих подій формуються національні історичні наративи.

Якщо цікавить середньовічна історія, джерела і те, як народжуються історичні інтерпретації — цей «діалог книг» для вас.