Скандальні слова Полякової – це радше емоційний хайп та нерозуміння реалій, за які не варто чекати реакції від СБУ, оскільки співачка не атакувала владу персонально, зазначає політолог Ігор Рейтерович. Оцінюючи політичні амбіції діячів шоу-бізнесу чи спорту, експерт підкреслює, що без управлінського бекграунду вони навряд чи матимуть значні президентські рейтинги. Аналізуючи ситуацію довкола Міноборони, Рейтерович стверджує, що Банкова вважає будь-який відкат назад проявом слабкості, тому не поверне Михайла Федорова попри вуличні протести. Також на думку політолога Банкова максимально відтягуватиме питання виборів, оскільки відмовилася від формату швидкого "плебісциту довіри" після того, як не отримала гарантій неучасті від Валерія Залужного та Кирила Буданова.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем (‪@IhorReiterovych‬).

Вже рівно місяць Міністерство оборони України залишається без постійного очільника через рішення Зеленського, що в розпал літньої кампанії ставить на паузу критично важливі процеси забезпечення війська. Рішення перекинути туди тимчасового голову СБУ Євгенія Хмару, аби збити хвилю протестів після усунення Федорова, лише посилило стан інституційної невизначеності. Однак відставка Федорова породила не лише хаос в оборонному відомстві. Цей крок запустив величезну ланцюгову реакцію кадрових перестановок і переділу сфер впливу у всьому силовому блоці.Як зазначають джерела видання "Українська правда", ця ситуативна рокировка дозволила Офісу президента нарешті віддати Службу безпеки під фактично одноосібний контроль Олександра Поклада. Журналісти стверджують, що новий очільник спецслужби, готовий до виконання "не зовсім легальних" доручень, вже почав вибудовувати власну вертикаль та зачищати регіональні управління. Водночас системні зрушення торкнулися й інших органів. Зокрема, за даними співрозмовників УП у правоохоронних колах, новий очільник ГУР Олег Іващенко розпочав активну кампанію з усунення людей Кирила Буданова, тісно координуючи свої дії з СБУ. Тим часом, як стверджує видання, вплив заступника голови ОП Олега Татарова, на якого у Зеленського накопичувалося обурення через гучні скандали, парадоксальним чином лише зріс після того, як МВС очолив його давній земляк і товариш.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

У липні віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто попросив українську владу припинити удари по нафтових танкерах, що завантажуються на російських терміналах Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську. Київ погодився на ці обмеження в сподіванні отримати ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot, пише Financial Times. Проте американські партнери досі гальмують передачу технологій.Схоже, ця домовленість не поширювалася на інші об'єкти. Reuters повідомило, що зерновий термінал у Новоросійську зупинив роботу після нічної атаки. Порт атакували реактивні дрони "Паляниця", ракети "Нептун" та морські дрони. Нашою стороною офіційно підтверджено влучання по позиціях ППО, причалах та інфраструктурі морського порту. Загалом російські Z-блогери вже відкрито називають дії українців в Азовському та Чорному морях справжньою катастрофою для своєї морської логістики. Усе це збіглося з піком паливної кризи в РФ, через яку Кремль обмежив продаж бензину в 16 регіонах та змушений імпортувати пальне з Індії.Чому США захищають нафтові танкери у Новоросійську? Що заважає Україні отримати ліцензії Patriot? Які наслідки нічної атаки на Новоросійськ? Чому Z-патріоти волають про катастрофу в Чорному морі? Як Путін зганьбився біля порожньої АЗС? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Ексголовком Валерій Залужний продовжує очолювати політичні рейтинги довіри, залишаючись ключовим потенційним конкурентом чинного президента на гіпотетичних виборах. Його підтримка залишається стабільно високою попри власні суперечливі публічні заяви, скандали довкола дисертації та списання через ВЛК, а також рішення Володимира Зеленського відправити його послом до Лондона. Сам Залужний досі публічно не заявив, на яке місце і крісло претендує в політиці, хоча, можливо, саме ця мовчанка працює не всупереч, а завдяки. У цьому випуску аналізую одну з нечастих публічних розмов Залужного, яка дає можливість скласти об'єктивне враження про його реальні погляди та про те, як він мислить.В інтерв'ю дипломату Валерію Чалому (повне інтерв'ю 👉 https://youtu.be/sdLgP7P1NWE?si=HeBsqEtQA6wPAfsS) тут ексголовком прояснив свою нещодавню заяву щодо НАТО: з його слів стає зрозуміло, що він вважає військові доктрини Альянсу безнадійно застарілими, а сам блок – нерелевантним сучасним геополітичним викликам. Також він жорстко прокоментував майбутню роль нашої держави в європейській безпеці, застерігши партнерів від спроб перетворити ЗСУ на своєрідну ПВК, яка захищатиме континент виключно українським ресурсом. Окремої уваги заслуговують його думки про неминучість нової "Ялти" – ексголовком заявив, що війна на виснаження змусить світ іти на глобальний переділ порядку, де і Україна, і Росія отримають територіальні рішення, якими будуть стовідсотково незадоволені.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Вищий антикорупційний суд дещо пом'якшив запобіжний захід для ексголови ОП Андрія Єрмака, дозволивши йому виїжджати за межі столиці попри наявність електронного браслета. Як стало відомо під час судового засідання, судді пішли на поступки через відповідні клопотання низки військових командирів – і це попри категоричні заперечення антикорупційної прокуратури. Відтепер фігурант має законне право відвідувати низку прифронтових регіонів, зокрема Донецьку, Запорізьку, Харківську та Херсонську області, нібито задля участі в проєкті правової допомоги військовослужбовцям. Прокурор САП марно намагався довести суду, що Єрмак є лише організатором цієї ініціативи, а отже, цілком здатен виконувати свої функції віддалено, не залишаючи дозволену територію Київщини.Водночас свіжі соціологічні дослідження фіксують відчутне падіння рівня довіри до президента Володимира Зеленського на тлі резонансного звільнення міністра оборони Михайла Федорова. За даними нового опитування КМІС, глава держави опинився лише на четвертому місці, поступившись лідерством Валерію Залужному, самому Федорову та Кирилу Буданову. Експерти називають ці цифри прямим наслідком того, що суспільство сприйняло це звільнення як спробу захистити інтереси людей, які прагнуть дерибанити обмежений оборонний бюджет. Ситуацію підкреслюють і дані центру "SOCIS", згідно з якими майже половина українців вважає корупцію найбільшою загрозою для країни, а 57% опитаних покладають персональну відповідальність за її збереження саме на президента.Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Чому Михайло Федоров не йде у відкриту конфронтацію з Банковою? Що чекає на вуличні протести найближчим часом? Як старе "збройове лобі" повертає контроль над закупівлями? Хто та за що влаштовує інформаційні атаки на Юрія Ніколова?Ексочільник Міноборони Михайло Федоров взяв участь у стрімі Сергія Стерненка, де вкотре прокоментував своє звільнення та подальші перспективи. Він натякнув, що досі не виключає свого повернення на посаду, а також розповів про переданий наступнику план війни, необхідність зміни підходів до мобілізації, успішне випробування української балістики та виявлену у відомстві корупції. Проте ексміністр знову утримався від прямої критики Банкової, самого Зеленського та так і не назвав імена лобістів оборонних компаній, які продовжують впливати на процеси в міністерстві.Журналіст та редактор проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов вважає таку поведінку цілком очікуваною. За його словами, Федоров є ефективним "менеджером", а не політиком, який влаштовуватиме публічні конфронтації. Саме тому вуличні протести на підтримку ексміністра, за прогнозом розслідувача, приречені на згасання. Водночас Ніколов прокоментував інформаційні атаки на свою адресу, які почалися після його допису з порівнянням цін на дрони від Fire Point та їхні дешевші аналоги. Попри хвилю критики в соцмережах щодо некоректності таких порівнянь, журналіст наполягає на своєму: за його підрахунками, ці дрони обходяться бюджету вдвічі дорожче. Ніколов пояснює, що в умовах жорстко обмеженого фінансування відсутність конкуренції дозволяє виробнику диктувати ціни. На його думку, відкриті тендери дали б змогу купувати на ті самі гроші значно більше безпілотників під різні задачі фронту.Про все це і не тільки дивіться в інтерв'ю Олени Трибушної з редактором "Наші гроші" Юрієм Ніколовим на каналі "Є ПИТАННЯ".

Вже колишній посол України у США Ольга Стефанішина, яка втратила посаду буквально за кілька днів після своїх впевнених заяв про те, що президент не планує її звільняти, отримала підозру від НАБУ і САП у незаконному збагаченні. Отже, всі конспірологічні теорії цих місяців виявилися правдою. Поки Банкова вчергове перетасовує посади, столиця оговтується від масованого балістичного удару: ППО не змогла перехопити жодну з понад двох десятків ракет, що призвело до руйнувань підприємств та загибелі людей. На тлі відмови США надати додаткові ракети для систем Patriot та новин про розгортання північнокорейських комплексів, питання фізичного виживання країни відсуває політичні ігри на другий план.За словами народного депутата Ярослава Железняка, влада свідомо ігнорує протести громадськості, а нові кадрові перестановки позбавлені будь-якої стратегічної логіки. Призначення вихідця з СБУ Євгена Хмари в Міноборони він називає відвертою помилкою через відсутність плану реформ, а переведення Рустема Умєрова до розвідки пояснює виключно потребою зберегти за ним статус закритого перемовника з американськими партнерами. Окрім кадрового хаосу, парламентар попереджає про критичну ситуацію в енергетиці, уряд фактично провалив підготовку до зими, згаявши час на побудову надійного захисту інфраструктури.Навіщо Умєрову насправді віддали посаду голови зовнішньої розвідки? Чому призначення Євгена Хмари в Міноборони називають помилкою Банкової? Хто поїде послом до Вашингтона? Чи стане Буданов наступним кандидатом на "виліт" з команди президента? Чи встигне новий уряд підготуватися до зими та чи існує план "Б"?Про все це та багато іншого – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з народним депутатом Ярославом Железняком ‪@ЗалізнийНардеп‬

Професійні розвідники шоковані рішенням Зеленського призначити Рустема Умєрова на посаду голови Служби зовнішньої розвідки, адже СЗР – це "інтимна частина управління державою", яку не можна покладати на друзів чи ділків, цитує видання "Ліга.net" свої джерела в дипкорпусі. Аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна назвала призначення проявом непотизму та нагородженням посадою виключно за особисту лояльність до президента. Народна депутатка від фракції "Голос" Соломія Бобровська вважає це серйозною помилкою, заявляючи, що розвалювати стратегічні інституції заради політичної доцільності – це колапс держави. Її колега по фракції Роман Костенко в коментарі "Українській правді" наголосив, що СЗР мають очолювати професіонали з досвідом у розвідці, а не сторонні команди радників. Схожу думку висловила голова Комітету ВР з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, зазначивши, що нині на держслужбі цінується не ефективність, а лояльність, тоді як "інтелект і репутація не в моді". Які загрози вбачають у призначенні Умєрова на нову посаду? Чому Залужний публічно розкритикував НАТО? Хто може стати новим послом у США? Про ці та інші теми – у новому випуску "Є ПИТАННЯ" з Оленою Трибушною.

Днями колишній міністр оборони Михайло Федоров дав велике інтерв'ю "Українській правді", у якому розлого прокоментував причини свого звільнення з Міноборони. За словами ексміністра, ключовим фактором відставки став опір реформуванню оборонних закупівель з боку приватних компаній та тиск на його команду. Федоров стверджує, що зачепив інтереси гравців, які були зацікавлені у збереженні старих правил на ринку, проте конкретних прізвищ він знову не назвав.Політолог Ігор Рейтерович висловив думку, що президент остаточно закрив двері до оборонного відомства для Михайла Федорова, зробивши ставку на нове керівництво. Аналізуючи заяви ексміністра, експерт зазначає, що той опинився у своєрідній пастці. На думку Рейтеровича, якщо у своїх наступних виступах Федоров так і не озвучить конкретні імена лобістів, це поставить хрест на його політичних перспективах, оскільки серйозні звинувачення без доказів не мають жодної ваги. Водночас політолог звертає увагу на глибшу проблему, яку оголив цей кадровий скандал – появу в Україні нових "мілтек-олігархів". Експерт наголошує, що окремі тіньові гравці та приватні компанії, використовуючи зв'язки, отримують неконкурентні переваги на державних тендерах, капіталізуються на мільярди та фактично монополізують ринок, що свідчить про прямий конфлікт інтересів в оборонній сфері.Про все це і не тільки – у розмові ведучої "Є ПИТАННЯ" Олени Трибушної з політологом Ігорем Рейтеровичем (‪@IhorReiterovych‬).

У липні наступного року спливають повноваження чинного голови САП Олександра Клименка. Радіна попереджає про "базовий сценарій": після завершення його повноважень контроль над антикорупційною прокуратурою та її справами автоматично перейде до генерального прокурора, а конкурс на нового очільника перетворять на затяжне "шоу абсурду". Саботаж реформ спостерігається і в ДБР, де профільний парламентський комітет роками блокує законопроєкт про перезавантаження відомства. І це відбувається на тлі гучних розслідувань, коли родичі керівництва ДБР скуповують понад сотню квартир за безцінь у забудовників, провадження щодо яких саме ж бюро і "ховає". Парламентарка переконана, що на ДБР також чекає сценарій збереження "ручного управління".Чи дійсно Банкова розраховує перечекати протести? Як влада планує "хакнути" незалежність антикорупційної прокуратури? Хто роками блокує перезавантаження ДБР? Та чи закриє ЄС очі на провали з верховенством права в Україні?Про все це і не тільки – в інтерв'ю Олени Трибушної з головою антикорупційного комітету парламенту Анастасією Радіною.