Побутово-психологічне оповідання, в якому подається образ кримськотатарського села кінця ХІХ ст.

У творі автор розкриває конфліктні протиріччя між юними пориваннями дівчини Емене і суворими рамками загальноприйнятої моралі.

Тема забобонів стає, власне, темою їх подолання: не патріархальні закони і звичаї, а «шайтан», що виступає як дух волі, встановлює свою владу.

Читає П. ПАНЧУК