Некерована естетика – найточніша дефініція українського мистецтва під час перших місяців війни. Упродовж першого сезону подкасту «Культура проти агресії» з авторкою Мартою Троцюк та запрошеними гостями, ми розкривали тему першої реакції культури на повномасштабну війну. Завершуємо сезон відкритим записом у Shum Gallery разом із художником, перформером, куратором й артдиректором Мистецького центру «Дзиґа» Влодком Кауфманом. У останньому шостому епізоді говоримо, про зміну з реактивності на селективність у мистецтві і яким чином це відбулося.

Влодко каже, що спершу нам потрібно було вивалити емоції та спустити пару, а далі вже розбиратись у вищих матеріях. А першу виставку після 24 лютого описує «як броунівський рух, некеровану естетику, як листя, здуте вітром». Про те, як митці реагували на війну, як швидко відновлювали свою мистецьку практику, про нове, що виникає на тлі хаосу та про «байрактарщину» як феномен української культури, – охопили теми, які найбільше зачіпають своїми гострими кутами українську мистецьку спільноту.

Епізод без рецептурних відповідей, але з інтелектуальним гумором та неординарними думками, вже на Spotify, SoundCloud, Google та Apple Podcasts. «Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації.

Олег Яськів, науковець, громадсько-політичний діяч, проректор УКУ, директор Центру Шептицького, каже, що війна була лише питанням часу після здобуття Україною незалежності: «Знаючи російську культуру, історію та психологію, я відчував, що так просто нам не дадуть відокремитись». У п’ятому епізоді подкасту «Культура проти агресії» авторка та ведуча Марта Троцюк поговорила з Олегом про найважче: про вибір між культурним фронтом та службою у війську. Наш гість тепер є капітаном ЗСУ й приєднався до тероборони ще до 24 лютого, водночас він продовжує очолювати культурну інституцію. Як приймав це рішення і як готувався до війни? Як підготовка велась в Центрі Шептицького й УКУ? Чи потрібно і хто повинен фінансувати культуру під час війни?

Про культуру як про сигнали й можливості, як про спосіб взаємодії та засіб захисту слухайте та ставайте носіями новітньої української культури на Spotify, SoundCloud, Google та Apple Podcasts. «Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації.

Якщо помирає село, а з ним і музей, то вважайте, що цього села не було. Музеї зберігають інформацію про те, хто ми, звідки, куди й заради чого йдемо. А ми маємо зберегти музеї, які зараз знаходяться під прицілом. Про захист культурної спадщини вже понад 500 днів великої війни говоримо у четвертому епізоді подкасту «Культура проти агресії». Авторка та ведуча Марта Троцюк запросила на розмову керівників двох чи не найвідоміших музеїв у Львові – «Території терору» та Шевченківського гаю. Ольга Гончар – директорка музею «Територія терору», а ще засновниця і координаторка Музейного кризового центру, а Михайло Закопець – директор Музею народної архітектури й побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Місце запису теж особливе – у культурі, яка теж знає, як це: відстоювати своє та зберігати найцінніше, передаючи між поколіннями, – стара львівська синагога.

Як музеї зреагували на початку повномасштабного вторгнення? Якою була реакція з боку держави? Чим допомогли іноземні колеги та партнери? Чи вивозили якісь артефакти з України на збереження? Як працюють над консервацією та безпекою нашої культурної спадщини? А як дбають про себе? Культурна спадщина настільки цінна, бо засвідчує наше існування як нації. Слухайте про культуру, яка наближує нашу перемогу, на Spotify, SoundCloud, Google та Apple Podcasts. «Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації.

24 лютого змістило фокус частини культурних діячів і діячок з мистецького на волонтерський. Наприклад, сцена театру Лесі у Львові перетворилася на склад для гуманітарної допомоги, а внутрішній дворик – на стоянку для автобусів. Працівники Львівського муніципального центру забирали новоприбулих з вокзалу в комендантську годину, щоб втомлені й налякані люди швидше опинились у комфортних умовах. З чого починалося волонтерство в культурних інституціях та у якому форматі воно триває 16 місяців великої війни говоримо у третьому епізоді подкасту «Культура проти агресії». Наші гості – Ольга Пужаковська, директорка, художня керівниця театру Лесі у Львові, та Павло Ковач, куратор Львівського муніципального мистецького центру та співзасновник галереї Детенпула.

Авторка та ведуча подкасту Марта Троцюк запитала про першу реакцію культурних інституцій, про вибір залишатися на своєму місці та про те, коли вдалося (хоча б частково) повернутися до звичної діяльності. Чому театр Лесі відкрив двері для глядачів останнім? Як Львівський муніципальний центр реагував на повномасштабне вторгнення? Що змінилося в роботі обох інституцій? Слухайте про культуру, яка наближує нашу перемогу, на Spotify, SoundCloud, Google та Apple Podcasts. «Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації.

Другий епізод подкасту «Культура проти агресії» ми записали у бібліотеці Центру міської історії у Львові. Майже пів року повномасштабної війни їхній офіс слугував прихистком для переселенців, а бібліотека – офісом Українського інституту. Попри гуманітарну місію представники та представниці Центру виконували й комунікаційну: гуртувалися з колегами культурної сфери та тримали зв’язок з іноземними партнерами. Авторка та ведуча подкасту Марта Троцюк розпитала, як Центру вдалося втілити реактивний кризовий менеджмент на практиці і як їхні ініціативи стали певним культурним спротивом.

Наші гості – заступниця директорки Мар’яна Мазурак та соціологиня й дослідниця Наталя Отріщенко – розповіли про перші дні й місяці великої війни, про роботу Центру та його команди, про зміни у діяльності та про документування як шанс писати історію в моменті. Що команда Центру робила після 24 лютого? Що стало ключовим у перші місяці війни? Коли почали документувати спогади українців? Доки продовжуватимуть? Як інституція комунікувала з колегами з України? А з міжнародними партнерами й організаціями?

«Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації. Слухайте по середах на Spotify, SoundCloud, Google та Apple podcasts.

Прем’єра нового подкасту на Radio SKOVORODA – дослідницького й документального проєкту Марти Троцюк «Культура проти агресії». Марта – засновниця Галереї 101 та одна з культурних діячів та діячок, які від початку повномасштабного вторгнення організовують рух культурного спротиву та стоять на захисті української культурної спадщини. У подкасті «Культура проти агресії» Марта разом із гостями – найактивнішими представниками різних культурних сфер, документуватиме, як реагує, бореться та функціонує українська культура під час війни.

У першому епізоді про силу і місію мистецтва розповідають Олеся Домарадзька, власниця галереї Зелена канапа, та Павло Гудімов, куратор та засновник Я Галерея. Чи були представники культури готовими до війни? Якою була їхня перша реакція? Яким чином вони трансформували свою роботу? Що робили, щоб бути почутими у міжнародній спільноті? Які зміни чекають мистецтво в найближчому майбутньому, а також після війни?

«Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Радіо Сковорода та за підтримки ЗМІН Фундації. Слухайте по середах на Spotify, SoundCloud, Google та Apple podcasts.