Квірадіо

Этот выпуск появился благодаря Квир-чтениям, которые придумали АЛТЫН КАПАЛОВА и ГЕОРГИЙ МАМЕДОВ. Квир-чтения стихов, прозы и дневников произошли в Бишкеке 16 октября. А на Квирадио по мотивам чтений с несколькими участниками и участницами появилась новая рубрика КВИРМИКРОФОН.

в первом выпуске мы услышим авторские чтения:

ГЕОРГИЙ МАМЕДОВ/ стихи https://www.facebook.com/g.mamedov

АЛТЫН КАПАЛОВА/ сказка https://www.facebook.com/altyn.kapalova

АЛМАЗ ЭГЕМБЕРДИЕВ/ стихи https://instagram.com/diamond.5555

САИДА ТЕНДО/ стихи https://instagram.com/shoko_tendo

МАРИАМ АГАМЯН/ стендап 

TW(предупреждение) в выпуске упоминается самоповреждение, суицид, полицейское насилие, гетеросексуальность 

КВИРАДИО выражает благодарность СТУДИИ САИДЫ за техническую помощь, также благодарим ЯНУ ПРОКОПЧУК за монтаж и КРИТИКА ФЕМІНІСТИЧНА за мини грант на развитие канала.

Психологічна травма та шлях до видужання (202-212 сторінки)

Герман Джудіт Переклад: Лизак Оксана, Наконечна Оксана, Шлапак Олександр

Видавництво Старого Лева

Створення подкасту здійснено в рамках проекту «365 днів проти гендернозумовленого насильства», який реалізує Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні 

Ця книжка — результат двох десятиліть досліджень та клінічної роботи з постраждалими від сексуального насильства і насильства в сім’ї, а також з ветеранами бойових дій та постраждалими від політичного терору. В ній ідеться про відновлення зв’язків: між публічним та приватним просторами, між індивідом та громадою, між чоловіками та жінками. Книжка стане незамінною для психологів, психотерапевтів, лікарів і тих, хто, зазнавши насильства, шукає шлях до видужання. 

https://starylev.com.ua/old-lion/author/german-dzhudit

Начитала Наталка Чех

"Ни на что не гожусь" это новый перевод эссе "Никчемный человек" Марка Фишера. Перевод вновь создала Марина Симакова, начитала она же

Тw: депрессия, суицид, безработица. Выпуск в сотрудничестве с группировкой СІЛЬ https://instagram.com/groupingsalt?utm_medium=copy_link Канал про музыку 1985-2000 г Марины Симаковой https://t.me/doomgeneration

Синтія Енло «Розплутати клубок мілітаризму: феміністичний аналіз і спротив»

Створення подкасту здійснено в рамках проекту «365 днів проти гендернозумовленого насильства», який реалізує Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні

Переклад:  Катерина Буркуш

Джерело: Критика феміністична #2, 2019

Мілітаризм – це клубок різних ідей. Багато ідей, які входять у набір мілітаризму, стосуються того, що значить бути «мужнім» і що робити, аби мати вигляд «пристойної жінки». Зачепіть одну з цих мілітаризованих ґендерних ідей – і ви почнете розплутувати весь клубок… Якщо не ставити феміністичних питань, зрозуміти мілітаризм неможливо. Неможливо зрозуміти його впливовості й принадності для людей.

Лекція й дискусія відбулися в Одесі у червні 2018 року за участі українських феміністок, Жіночої міжнародної ліги за мир та свободу і фундації Квінна тіль Квінна. Доповідь та обговорення транскрибувала Ольга Плахотнік, редакцію англомовного тексту здійснила Синтія Енло. Наукова редакторка перекладу – Марія Маєрчик.

Повний текст і дискусію з учасни_цями можна прочитати на сайті https://feminist.krytyka.com/ua/articles/rozplutaty-klubok-militaryzmu-feministychnyy-analiz-i-sprotyv

Культура зґвалтування 101. Shakesville

 

Створення подкасту здійснено в рамках проекту «365 днів проти гендернозумовленого насильства», який реалізує Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні

 

За матеріалами: Ініціатива «Свободна», http://svobodna.org.ua/txt/theory/kultura-iznasilovaniya/

Оригінал: Shakesville, Rape Culture 101, http://www.shakesville.com/2009/10/rape-culture-101.html

Більше інформації про ініціативу Свободна можна прочитати на сайті Збоку, https://zbokuart.wordpress.com/2018/03/08/svobodna/

 

Текст написано як маніфест проти культури зґвалтування. Квірадіо поширює його, визнаючи певні проблемні моменти, зокрема бінарність уявлення про гендер. Попри це ми вважаємо цей текст хрестоматійним для розуміння того, як працює культура зґвалтування, як наші тіла, життя і можливості буденно контролюються та знецінюються. У локальному активістському полі текст з’явився у перекладі російською мовою, який зробили анархо-феміністична ініціатива Свободна. Переклад українською створено завдяки роботі активісток і активістів. Увага: текст містить згадки про сексуальне насилля, зґвалтування.

Балада про прайд/Леся Пагуліч

Джерело: Критика феміністична #2, 2019 (сторінки 89-94)

Що означає бути гордими та вільними і продовжувати боротись із дегуманізацією та нападами на расовані і бідні групи населення, протистояти угрупуванням, які вказують кому і де жити, відмовляючи в існуванні марґіналізованих груп у публічному просторі? Що означає говорити не тільки про сексуальність, коли наші життя залежать від багатьох ресурсів (як, наприклад, охорона здоров’я, умови житла, освіта, транспортна інфраструктура тощо), доступ до яких все більше обмежується? Чи достатньо номінально «включити» певну групу в акцію без того, щоб переосмислювати розподіл ресурсів у суспільстві? Чи будуть це ті ж прайди, якщо їх головною темою стане, наприклад, скасування системи депортації та імміграційних поліцейських служб, як це озвучувалось в США на фоні сьогоднішнього політичного режиму? Або як мислитиметься гордість, якщо у порядку денному відкрито виступати проти антиромських погромів в Україні та проти патологізації трансґендерних та інтерсекс-людей? Як тоді ми будемо уявляти солідарність та коаліції, в основі яких – взаємопідтримка і взаємодопомога? Адже це і буде «традицією» прайдів.

Джерело: Критика феміністична #2, 2019 (сторінки 89-94)

https://feminist.krytyka.com/ua/articles/balada-pro-prayd

За підтримки Радіо Жмих.

Привласнення фемінізму: ґендер, мілітаризм і Резолюція ООН 1325 

Анна Нікоґосян https://doi.org/10.52323/209791

Переклад:  Наталка Чех

Джерело: Критика феміністична #2, 2019 (сторінки 30-41)

Читання відбувається за підтримки Центру «Жіночі перспективи» http://www.women.lviv.ua/

«Резолюцію 1325 Ради Безпеки ООН часто називають поворотною і революційною подією. У цій статті я стверджую, що, хоч Резолюція й має революційний потенціал, вона розвивалась у ґендерованому дискурсі, який дозволив використати її в мілітаристських цілях. Спираючись на постструктуралістську феміністичну теорію міжнародних зв’язків, я розглядаю Резолюцію як дискурсивну практику та стверджую, що спосіб, у який ООН сприймає й інтерпретує концепт ґендеру і безпеки, дозволяє державам привласнювати радикальні смисли Резолюції, легітимувати й нормалізувати мілітаристські практики та замовчувати антимілітаристську критику. Аби показати це, я досліджую ґендерні дискурси, на основі яких постала Резолюція, й аналізую два основні шляхи її мілітаризації (разом із сучасними процесами мілітаризації в Республіці Вірменія).»

Текст публікації: https://feminist.krytyka.com/ua/articles/pryvlasnennya-feminizmu-gender-militaryzm-i-rezolyutsiya-oon-1325

Мігрант_ка

/

переклад Тоня Мельник

/

написано від першої особи про особистий досвід і досвід ще кількох персон. в цілях безпеки без імен.

не розжалобити, але поділитися

дати привід задуматися

Текст: https://feminisms.co/zine/migrant-experience#!/tab/256494264-3

Аматорська начитка відбувається за підтримки Центру «Жіночі перспективи» http://www.women.lviv.ua/

Теория больной женщины. джоанна хедва

джоанна хедва живут с хроническим заболеванием и их теория больной женщины – для тех, кто не должны были выжить, но выжили

Перевод с английского Мохиры Суяркуловой (под редакцией Олеси Войтовой)

Текст https://feminisms.co/zine/sick-woman-theory

Начитка при поддержке Центра "Жіночі перспективи" http://www.women.lviv.ua/

Автоетнографія як феміністичне самоінтерв’ювання.

Сара Кровлі

Переклад: Ольга Плахотнік, Марія Маєрчик

Джерело: Критика феміністична #1, 2018 (сторінки 46-73)

Читання відбувається за підтримки Центру «Жіночі перспективи» http://www.women.lviv.ua/

«Я не вважаю, ніби автоетнографія є досконалішим або точнішим способом дослідження. Вона радше стає ще одним інструментом у професійному наборі методів, однак інструментом особливо доречним і продуктивним. Я маю на меті обґрунтувати епістемологічні засади автоетнографії – як їх розумію та практикую: автоетнографія цінує методологічну гібридність, проблематизує загальновизнаний поділ на модерне та постмодерне, прямо націлена на теоретичне осмислення суспільних явищ, а не підстригання проєктів відповідно до правил опанованих методів. Власне, маю надію за допомоги автоетнографії запобігти ситуації, коли правила методу встановлювали би «взаємини домінування» у наших проєктах виробництва знань.»

Текст публікації: https://feminist.krytyka.com/ua/articles/avtoetnohrafiya-yak-feministychne-samointervyuvannya