latvijasradio.lsm.lv - RSS

"Vai Tu atceries, kā piedzima Tava vecmāmiņa?" Aktrise Ieva Puķe savas vecmāmiņas hidrobioloģes Veltas Bodnieces  dzīvesstāstu iemūžinājusi izrādē, kuras vizuālo tēlu veidojusi māksliniece Katrīna Puķe. Par kopā izstāstīto stāstu saruna Kultūras rondo.

"Vai Tu atceries, kā piedzima Tava vecmāmiņa?" – ar šādu šķietami neiespējamu jautājumu Ieva Puķe aicina mūs domāt par savas dzimtas stāstiem, iepazīstinot skatītājus ar savas vecmāmiņas Veltas Bodnieces skaudro, spīvas izturības un apbrīnojama gaišuma pilno dzīvesstāstu. Tikko nosvinējusi savu 50 gadu jubileju, Ieva Puķe kāpj uz Valmieras teātra Jaunās zāles skatuves un lasa šo dzīvesstāstu skatītājiem.

Lai gan pusotru stundu garo ceļojumu savas mammas Svetlanas Bless mammas Veltas Bodnieces dzīves pagriezienos Ieva Puķe izstāsta pirmajā personā, viņa izvairās to saukt par izrādi, bet drīzāk – par lasījumu. Jo savu vecmāmiņu viņa netēlo. Vienkārši – ir viņai blakus, balsī iedzīvinot vecmāmiņas mūža nogalē pierakstītās atmiņas. Par maza bērna došanos līdzi tēvam – sarkanajam strēlniekam – uz Padomju Krieviju un izaugšanu tur, par Staļina represijām un traģēdijām ģimenē, par zināšanu alkām un hidrobioloģijas studijām, par badu un nepadošanos, kad mata galā ir gan pašas, gan jaundzimušās meitas dzīvība. Un par atgriešanos Latvijā jau pieaugušā vecumā, mēģinot iedzīvoties un tikt pieņemtai tēva dzimtenē. Skatītāji atbild ar ilgiem aplausiem un klusiem šņukstiem.

Šis lasījums ir Ievas Puķes autordarbs kopā ar savu meitu Katrīnu Puķi, kuras pārziņā ir telpa un video. Tāpēc arī saruna ar viņām abām. Šis ir dzimtas un sakņu stāsts, kuru Ievai bija svarīgi izstāstīt skaļi.

--

Ieva Puķe jau gandrīz 30 gadu ir viena no Valmieras teātra vadošajām aktrisēm. 1. decembrī viņa svinēja savus 50, un viņas veidoto izrādi „Vai tu atceries, kā piedzima tava vecmāmiņa?” vēl vienu reizi varēs redzēt nākamā gada 5.februārī. Izrāde nav tieši veltīta viņas jubilejai, tomēr  tā kļuvusi par zināmu atskaites punktu.

Kas ir zemeslodes masieris? Šo Sandra Graša mīklu un citas pagājušā gada īsākās mīklas Greizajos ratos min Latvijas Radioteātra "Vakara pasaciņu" producente Nora Micpapa un Latvijas Radio 1 galvenais mūzikas redaktors, komponists Ģirts Bišs.

2025. gada otrā pusgada īsākās mīklas uzdod: Viesturs Jankovskis, Meldra Dafi, Diāna Logina, Marta Mazapša, Lelde Pankjāne, Teodors Tauriņš, Diāna Prikule, Sandris Grasis, Jānis Eduards Medenis, Jurģis Jankovskis, Zelma Skābene, Gunars Gūža, Daina Kudiņa, Laima Buķe, Guna Vesere, Karlīna Grandāne, Ringolds Gaidukēvičs un Auguste Ugāre.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Labrīt pēdējā adventē!

Jeļena: Esiet sveicināti!

Inese: Iepriekšējā raidījumā mēs runājām par teicieniem, uzzinājām, kādas ir atšķirības.

Jeļena: un šodien – par Ziemassvētkiem.

Inese:  Un sarunvalodu. Ziemassvētki nāk ar joni, strauji / ātri tuvojas.

Jeļena: ar joni – сремительно, с наскока.

Inese: Es pamanīju / Man iekrita acīs, ka jau novembra beigās veikalos parādījās eglītes. Tev arī?

Jeļena:  Man iekrita acīs – мне тоже попадались на глаза елочки в конце ноября. Taču tagad pēdējais laiks atrast dāvanas. Ести ли в латышском выражение – дареному коню в зубы не смотрят?

Inese: dāvātam zirgam zobos neskatās.

Inese: bērniem – končas / konfektes, bet ko dāvināt vīriem?

Jeļena:  varbūt kādu rīku, instrumentu? Rīks - орудие (инструмент). С намеком – вдруг пригодится сделать что-то по дому?

Inese: sarunvalodā rīks, instruments – daikts. Uzdāvināt kādu daiktu.

Jeļena: Подарить какой-нибудь инструмент.

Inese: taču tad nebūs nekāds numurs, ja vīrs sievai uzdāvinās pannu vai katlu. Numurs – brīnums. Izspēlēt numuru – izbrīnīt, pārsteigt kādu.

Jeļena:  nebūs nekāds numurs – не будет ничего удивительного.

Inese: svētkos gan gribas, lai viss iet kā pa diedziņu, lai dāvanas ir smukas un pašas esam kā bildes. Kā pa diedziņu – ātri un bez problēmām, smukas, kā bildes – skaistas.

Jeļena:  pašas esam kā bildes – красивые, писаные. Lai viss iet kā pa diedziņu – этобы все прошло гладко.

Inese: sarunvalodā saposties – uzcirsties. Vajadzēs uzcirsties svētkiem.

Jeļena:  uzcirsties svētkiem – нарядиться на праздник. Если нарядить елку – uzcirst eglīti, то как-то двусмысленно звучит. Uzcirst / nocirst.

Inese: nē, tā nesaka. Uzcirsties pašam vai pašai. Svētku pasākumā būt klāt kā naglai – nekavēties, atnākt īstajā brīdī.

Jeļena:  быть вовремя – būt klāt kā naglai.

Inese: ja svētku pasākums ir izdevies, cilvēki ir stāvā sajūsmā – ļoti sajūsmināti, apmierināti, priecīgi.

Jeļena:  быть в восторге – būt stāvā sajūsmā.

Inese: vēl saka - aiz sajūsmas nezināt, kur likties.

Jeļena: aiz sajūsmas nezināt, kur likties - быть вне себя от восторга.

Inese: svētkos kāds runās caur puķēm – runās saldā mēlē, pārāk glaimojoši.

Jeļena: runāt caur puķēm – приукрашивать, льстить.

Inese: Lai dāvanu ir atliku likām / ar atliektiem galiem!

Jeļena: пусть будет подарков громадье!

Inese: Taču visādā ziņā – lai svētki iepriecina mūs, mūsu tuviniekus un draugus! Teiciens - Kā sniegs uz galvas – negaidīti – lai ir par patīkamu pārsteigumu.

Jeļena:  visādā ziņā – непременно, во всяком случае. Lai sniegs mūs pārsteidz, uzkrīt kā sniegs uz galvas! Priecīgus Ziemassvētkus!

Inese: Mīļie klausītāji, lai jums mierīgi un gaiši Ziemassvētki!

Jeļena: Uz redzēšanos, mīļie klausītāji!

Inese: Uz redzēšanos! Visu labu!

Новости и актуальные темы дня в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України» -  історія українського тренера Олександра Томаревського, який поєднує спорт, освіту й театр, допомагаючи українським знаходити рівновагу далеко від дому. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» традиційно підсумує основні політичні, економічні та культурні події в Україні та навколо неї за минулий тиждень.

Тренер, учитель, актор. Людина, яка вміє поєднувати силу тіла, дисципліну спорту й тонку чутливість мистецтва. Олександр Томаревський — український тренер із фізичної підготовки, вчитель фізкультури в освітньому центрі «Воля» в Латвії та актор «Мистецька лабораторія. Молодіжний театр «Крок».  Його історія — про те, як навіть далеко від дому можна не втратити себе, а навпаки — стати точкою опори для інших.

Він працює з українськими дітьми, допомагаючи їм не лише тримати фізичну форму, а й відновлювати емоційний баланс. Паралельно виходить на сцену, де мистецтво стає формою арттерапії — і для нього самого, і для глядача. А ще — веде безкоштовні оздоровчі заняття для українських жінок, нагадуючи: рух — це про життя.

Спорт, що тримає рівновагу

Колись Олександр працював із професійними спортсменами, зокрема у київському баскетбольному клубі «Київ-Баскет». Сьогодні, перебуваючи в Латвії, він чесно говорить про ностальгію, але ще більше — про відповідальність перед теперішнім.

«Живемо тут і зараз. І тому ставимо нові цілі. Одна з них — допомогти українським дітям у Латвії бути сильними фізично. Бо коли ти фізично вправний — це ще й емоційна підтримка».

В освітньому центрі «Воля» його уроки фізкультури — не формальність, а справжнє свято руху. Тут діти не шукають довідок, аби не йти на заняття. Вони біжать у спортзал з радістю.

«Фізкультура для них — це свято. І, мабуть, багато залежить від вчителя. Я працюю за українською програмою, але додаю методики, які використовую з професійними спортсменами. Просто адаптую їх у гру — і дітям це заходить».

Він добре бачить, як спорт допомагає дітям інтегруватися, «пустити коріння» в новому середовищі й знову «заквітнути».

Дисципліна важливіша за талант

Говорячи про баскетбол, Томаревський підкреслює: обдарованість — лише старт.

«Якою б талановитою не була дитина, 90% успіху — це дисциплінована, покрокова праця. День за днем. Якщо цього немає — талант просто занедбується».

І саме тренер, на його переконання, має зберегти в дитині прагнення до розвитку й навчити правильних життєвих патернів — де на першому місці відповідальність, а не миттєві забаганки.

Рух як відновлення: програма для жінок

Окремий важливий напрямок його роботи — оздоровчі заняття для українських жінок. Разом із колегою він реалізує програму, спрямовану на відновлення рухливості, роботу зі спиною, суглобами та тілом загалом.

«Рухатися — це величезне щастя, яке часто не помічаєш, поки не побачиш тих, кому це недоступно. Ми просто допомагаємо жінкам відчути своє тіло і повернути йому вдячність».

Ці заняття стали для багатьох не лише фізичною підтримкою, а й простором спільності та внутрішнього відновлення.

Сцена як арттерапія

Паралельно зі спортом у житті Олександра з’явився театр. У молодіжному театрі «Крок» він грає яскраву, комічну, навіть містичну роль — персонажа з ріжками. Але за легкістю образу — глибокий сенс.

«На сцені я можу скинути з себе все зайве. Не бути тренером, не бути вчителем — а бути кимось іншим. Театр для мене — це арттерапія».

Особливо сильним став досвід виступу перед українськими військовими в реабілітаційному центрі.

«Там, де за сюжетом треба було сміятися, у людей були сльози. Це був інший рівень енергії, інший біль. Але саме ці сльози показали — ми були почуті».

Що надихає щодня

Коли його питають про мотивацію, відповідь проста і дуже тепла — діти.

«Наша школа — це станція з генерації енергії. Якби її можна було перетворити на електрику — Рига б світилася. Дитяча енергія безмежна. І саме вона надихає».

Навіть у похмурі ранки він знає: там, у залі, на нього чекають.

Гармонія тіла, духу й розуму

Олександр Томаревський живе за принципом давньогрецької калокагатії — гармонійного розвитку тіла, духу й розуму. У його житті спорт не витісняє мистецтво, а мистецтво не заперечує дисципліну. Вони підсилюють одне одного.

І, можливо, саме тому поруч із ним діти стають впевненішими, жінки — сильнішими, а глядачі після вистав виходять із відчуттям, що життя — триває.

«Ми робимо свою справу. І якщо діти усміхаються, а люди відчувають тепло — значить, ми на своєму місці».

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»

*До Різдва залишився тиждень, але світова політична активність – ледве не пікова. У четвер-п’ятницю у Брюсселі – засідання Європейської ради з участю українського Президента. На ньому має бути вирішене питання фінансової допомоги Україні на два наступні роки. Польський прем’єр Дональд Туск визначив ситуацію просто та жорстко: Європа має, або знайти гроші для України зараз, або сплачувати своєю кров’ю завтра.

*Продовжується каруселя, започаткованих Трампом «мирних переговорів» типу «є хороші новини, але… побачимо, що з того вийде». Українсько-американсько-європейські зустрічі в Берліні на початку тижня, американсько-російські у Майамі - наприкінці. Наразі для України позитивний момент в цьому – гуртування партнерів щодо розробки ідей гарантування, в тому числі військового, нашої безпеки. Очевидний і негатив: Кремль уповільнює введення більш жорстких санкцій і водночас продовжує бойові дії. В тому числі проти мирного населення – в умовах зимнього сезону.

*Тривають запеклі бої по всій лінії фронту. Найгарячіші точки ті ж – Гуляй-Поле, Покровськ-Мирноград, Куп’янськ. При цьому дуже важливо, що в Куп’янську ЗСУ змогли нанести ворогу дошкульної тактичної поразки.

*До шорт-листів кінопремії Оскар-2026, оприлюднених днями, увійшли кілька важливих фільмів про російсько-українську війну. Перш за все – документальна стрічка оскароносця Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». Також до шорт-листів потрапили 11-хвилинний анімаційний фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» та короткометражка Франца Бьома «Камінь, ножиці, папір», яка вже отримала премію БАФТА. Режисер екранізував у ній історію, почуту ним від українського воїна Івана, який вказаний одним з авторів.

*Останніми днями пішли з життя двоє українських музикантів: Михайло Клименко і Степан Гіга. Вони створювали сучасні українські пісні, які що називається «йшли в народ». Гіга, народний артист України мав довгу кар’єру, але вийшов на пік популярності саме зараз. В тому числі – серед молоді, чому сприяло куражне виконання його хітів популярним хором «Гомін». Михайло Клименко, який разом з дружиною Олександрою Норовою 2015 року створив гурт «ADAM», найбільше запам’ятався слухачам ніжною, сумною, прекрасною піснею «Повільно», написаною вже під час повномасштабної війни, у 2023 році.

*Авторитетна літературна премія «Книга року ВВС-2025» визнала своїх переможців. Ми поговорили про них з членом журі, професором Канзаського університету (США) Віталієм Чернецьким. В основній номінації – прозаїчній – переміг роман Лєни Лягушонкової «Мій прапор запісяв котик». Чернецький відзначив «живу мову книжки», відвертість, енергію, та загалом назвав її «проривом в якусь нову якість».

* В номінації «Есеїстика» переможцем стала збірка письменника, поета, воєнного журналіста Мирослава Лаюка «Списки» (в назві – відсил до «Іліади» з її списком загиблих). Наш експерт зазначив, що гармонійність, довершеність цієї роботи «дуже сильно вразила» його та багатьох інших членів журі.

*Серед дитячих книг кращою визнали роман художниці та письменниці Каті Штанко «Вершники дощу». Знову ж таки сильною стороною тут є органічність синтезу візуальної складової, ілюстрацій та тексту; гарний баланс між реалістичним і фантазійним, магічним.

Raidījums, kurā dzirdēsiet daudz noderīgas informācijas: notrauksim putekļus no seniem padomiem, soda vienības ceļu satiksmē, veidosim jaunu latviešu vārdu, stāsts par kādu vietu Latvijā, aktīva komunikācija ar klausītāju, kāda sen nedzirdēta dziesma, iesūtītie joki, "Dziesmu kaujas" balsojuma kaislības un vēl daudz visa kā...

Naktsāķis- šeit visi ir savējie!!!

DZIESMU KAUJA

Tiek piedāvātas trīs dziemas, no kurām klausītāji izvēlas vienu, kuru dzirdēt kā raidījuma pēdējo dziesmu.

Spēle "ĀĶĪĢAIS ĀĶIS"

Septiņi nestandarta  jautājumi Latvijā atpazīstamai personai. Par pareizu atbildi - 3 punkti, par jautru un atjautīgu - 2 punkti. Izmantojot četrus atbilžu variantus -1 punkts, nepareiza atbilde - 0 punktu.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Прогнозы Банка Латвии на 2026: рост ВВП, рост зарплат, рост инфляции.

Благотворительный марафон Dod pieci! собрал 1 001 388 евро. Это новый рекорд.

Правительство перенаправит дополнительные средства на оплату убытков перевозчиков за 2025 год.

За сутки cобрано более 5000 подписей против передачи концертного зала Gors в Резекне частному арендатору.

Правящая коалиция Огре подтвердила доверие мэру Хелманису.

В Рижском зоопарке впервые родился детеныш ленивца.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

Lielā nevienlīdzība starp ārstu algām, kas var būt pat desmit reizes, ir jāmazina, Latvijas Radio atzina veselības ministrs Hosams Abu Meri no „Jaunās Vienotības.” Tikmēr ar mediķu arodbiedrību ministrs šonedēļ pārrunājis to, ka būtiski celt zemākās mediķu algas. Arodbiedrība arī padomes sēdē spriedusi par tālākajiem soļiem. 

Analizējot ārstu algas, Veselības ministrija secinājusi, ka valst iestādēs 54 %ārstu algas ir līdz 3000 eiro pirms nodokļu nomaksas. Ļoti augstas algas – virs 7000 eiro bruto – ir aptuveni 6%, Latvijas Radio stāstīja Veselības ministrijas valsts sekretāre Agnese Vaļuliene. No tiem vēl nelielai daļai algas ir arī starp 10 000 un 20 000 eiro bruto.

Zemākās ārstu algas ir ap 2000 bruto, kas jau līdzinās māsu algām lielajās slimnīcās. Lielās algu atšķirības ir dažādu specialitāšu vidū, atzīst veselības ministrs Hosams Abu Meri no „Jaunās Vienotības” un vispirms nosauc zemāko algu saņēmējus.

Abu Meri ieskatā, šīs nevienlīdzības atalgojumā ir jāmazina. Par to arī viņš šonedēļ runājis ar Latvijas Veselības un sociālās aprūpes darbinieku arodbiedrības jauno vadītāju Līgu Bāriņu. Plānots identificēt mediķu grupas ar zemāko atalgojumu, tostarp ne tikai ārstu, arī ārstu palīgu, māsu un māsu palīgu, proti, to, kuru atalgojums ir zemāks nekā divas Latvijas vidējās algas tautsaimniecībā. Tāpēc plānots, ka nākotnē atalgojums aug tikai tiem, kuru algas ir līdz 3500 eiro mēnesī pirms nodokļu nomaksas, par to arī ar arodbiedrību runāts, norādīja ministrs.

Polijā ieradies Ukrainas prezidents Volodimirs Zelenskis, kurš pirmo reizi klātienē ticies ar prezidentu Karolu Navrocki.

Lēmumu par izmaiņām reģionālajos autobusu maršrutos Autotransporta direkcija atlikusi uz nākamo gadu.

Režisors Alvis Hermanis rosina radikāli mainīt “Bez partijām” taktiku; politologs Juris Rozenvalds aicina rēķināties, ka priekšlikuma autors ir mākslinieciska personība.

Abu Meri: Lielā nevienlīdzība ārstu algu vidū jāmazina; pievērsīsies zemākajām algām.

Augšdaugavas novada Demenes pagastā izsolē plānots pārdot divus lāčus