latvijasradio.lsm.lv - RSS

Animācijas filmu režisore un māksliniece no Ņujorkas Signe Baumane strādā pie savas triloģijas noslēdzošā darba „Karmiskais mezgls”. Viņa ir iegriezusies Rīgā un arī Kultūras rondo studijā un stāsta gan par topošo filmu. Runājam arī par ņujorkiešu noskaņojumu šī brīža politiskajā situācijā, kā arī par to, kādas izredzes iegūt vēl kādu "Oskaru" ir Latvijas animācijai nākotnē.

Kas ir balta miesa ar melnām zarnām? Šo Ringolda Gaidukēviča un klausītāju atsūtītās mīklas Greizajos ratos min Andrejevu ģimene Rīgas Andrejostā: mamma Daina, tētis Roberts ar dēliem Eduardu (10 gadi) un Valteru (8 gadi).

В Рижском школьном музее открылась выставка "Семья в букварях народов мира".

- Первые латышские азбуки были изданы в конце XVII века немецкими священниками. Они были составлены по образцу немецких алфавитов, не в полной мере учитывая фонетические и графические особенности латышского языка, - рассказывает в передаче "Живая история" на Латвийском радио 4 директор музея Язепс Имантс Викшерс. 

В 1941 году в библиотеке Тартусского университета был найден букварь на латышском языке в виде неразрезанного печатного листа, изданный около 1863 года. Это издание украшено изображением гордого петуха как символа утреннего света, зачинателя знаний. С тех пор именно петушки красуются на обложках азбук, изданных на латышском языке.

По словам историка,

с начала книгопечатания на латышском языке, то есть примерно за 330 лет, было издано в общей сложности более версий 200 букварей.

Полностью рассказ слушайте в аудиозаписи.

"Mūsu vēsture nav tikai sāpju un traumu stāsts, bet arī neticama spēka apliecinājums," – saka režisors Dzintars Dreibergs, un šo atziņu spilgti apliecinās viņa jaunā spēlfilma "Tīklā. TTT leģendas dzimšana", kam pirmizrāde būs 6.novembrī.

Filma balstīta patiesos notikumos. Tā aizved uz 20. gadsimta vidu, kad padomju varas okupētajā Latvijā top sieviešu basketbola komanda "TTT", kas drīz vien kļūs par Eiropas un pasaules basketbola fenomenu.

Filmas galvenā varone ir pirmā komandas "TTT" kapteine Dzidra Uztupe-Karamiševa. Caur viņas stāstu tiek atklāts ne tikai treniņu un sacensību dramatisms, bet arī jauno sportistu personīgie izaicinājumi, politiskais spiediens un drosme uzvarēt pat tos, kurus uzveikt nedrīkst. Dzidra ir kā simbols latviešu sievietes spēkam, sīkstumam un drosmei.

Leģendāro basketbolisti filmā atveido aktrise Agnese Budovska.

Esmu jūs sastapusi mūzikas namā ”Daile”, kur notiek gatavošanās Gunāram Rozenbergam veltītajai koncertizrādei ”Disko Roze”. Kāda ir jūsu loma šajā izrādē? Vai varbūt tajā jūs varat piepildīt savu sapni par džeza dziedāšanu?

Agnese Budovska: Nē, džeza dziedāšanas sapnis šeit nav prioritāte. Šajā koncertizrādē prioritāte ir vienkārši baudīt iespēju dejot, klausīties labu mūziku un vienkārši justies labi par sevi un šī brīža mirkli. Tas ir mēģinājums notvert to priecīgo, vieglo, ēterisko sajūtu, par kuru mēs ikdienas steigā vai darbu sarakstā mēdzam vienkārši aizmirst.

Vai koncertizrādē ir kāds noteikts laika fons?

Agnese Budovska: Jā. Tā kā tā pārsvarā ir Gunāra Rozenberga mūzika, tad tie ir 70. gadi latviešu mūzikā. Bet tas tiešām vairāk tāds laiks fons, jo mēs, protams, esam mēs, un ne es, ne Andris Keišs 70. gadus neesam tādā veidā piedzīvojuši, lai varētu par tiem reflektēt no pirmās personas skatu punkta. Bet sajūta jau nāk caur mūziku un varbūt kostīmiem.

Vai jūs esat tāds simbolisks sievietes tēls?

Agnese Budovska: Es domāju, to var tvert dažādi. Bet te nebūs stāsts par romantiskas dabas attiecībām, bet vairāk tāds mirkļa tvērums, būšana brīdī, laba sajušanās par dzīvi un sevi.

”Disko Rozes” pirmatskaņojums būs 13.novembrī, savukārt 6.novembrī būs vēl viens ļoti liels notikums – Dzintara Dreiberga jaunās filmas ”Tīklā. TTT leģendas dzimšana” pirmizrāde, kur jums ir galvenā – Dzidras Ustupes-Karamiševas loma.

Agnese Budovska: Ļoti interesants notikums bija šīs nedēļas pašā sākumā. Tā bija tērpu mākslinieces Sandras Silas kino tērpu skate, kur arī jūs piedalījāties un tieši ar tērpu no jaunās filmas. Kas tas bija par tērpu un cik zīmīgs tas ir šīs filmas saistībā?

Tērps – tā ir tāda laika kapsula. Mūsdienās neviens basketbolu vairs nespēlē ne tik īsos šortos, ne tik smalki detalizētos kreklos, kādi bija tajos laikos pirmie treniņtērpi šai komandai. Ar visu to emblēmu ”TTT – Daugava”.

Agnese Budovska: Tas konkrētais tērps, ar kuru es piedalījos modes skatē, bija garais adītais TTT treniņtērps ar oranžām svītrām gar sāniem un augsto krādziņu. Mums filmā, piemēram, bija iesildīšanās ainas tajos biezajos treniņtērpos. Nu, labi, ja varbūt ir auksta zāle un sākumā ir vēsi, tad ir forši, ka treniņtērps tāds silts. Bet mēs braucām arī uz Franciju tajos treniņtērpos, un karstai vasaras dienai tie bija galīgi nepiemēroti. Bet, droši vien, tas atspoguļo arī tā laika finansiālās problēmas.

Tāpat tie īsie šorti, kas šobrīd liekas pilnīgi nekomfortabli. Ar tiem nebija ērti skriet. Tas bija īsts atlasa audums, ap kājām bija gumijas, un tie pat mazliet tā kā rīvējās ādā. Bet vizuālā puse un sievišķīgās atšķirības izcelšana tolaik bija ļoti svarīga. Mūsdienās basketbola tērpu mode ir mainījusies, faktiski mūsdienu sieviešu tērpi neko daudz neatšķiras no vīriešu tērpiem.

Kuri vēl jums bija visvairāk palīdzošie elementi, lai iejustos tajā laikā un viņas personībā? Sākumā varbūt par tiem, kas saistās ar ārējo, vizuālo pusi…

Agnese Budovska: Noteikti treniņi. Es mācījos spēlēt basketbolu, un tas bija ļoti būtiski. Citādi tā būtu tāda mākslīga iedziļināšanās tēlā. Basketbols ir ļoti sarežģīta, fiziski ārkārtīgi grūta un izaicinoša spēle. Tur ir jābūt tiešām labā fiziskā stāvoklī, lai to varētu profesionāli spēlēt. Nu, es neesmu to nekad spēlējusi profesionāli, bet caur šiem treniņiem es varēju vismaz tuvoties tai sajūtai, kāda varētu būt īstā spēlē īstiem sportistiem.

Treniņi bija gandrīz gada garumā. Augusta beigās es sāku trenēties un maijā bija pēdējā spēle. Gandrīz gads. Deviņi mēneši.

В програмі «Ми з України»: У Ризі вручили Орден Святого Пантелеймона латвійським друзям України . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень

На знак визнання видатного внеску у підтримку України під час повномасштабної війни, розв’язаної Росією, престижну українську громадську нагороду  Орден Святого Пантелеймона вручено керівниці Фонду дитячої лікарні Лієне Дамбині та руху «Twitter-konvojs».

День вшанування та нагородження лауреатів «Ордену Св. Пантелеймона» в Ризі розпочався в каплиці при церкві Страждальної Божої Матері з молебню до св.Пантелеймона. Молитву провів настоятель парафії о. Роман Сапужак

Наразі  нагородження латвійських активістів відбулося в будівлі Саейму Латвії. Заступниця голови Сейму Латвії Занда Калниня-Лукашевіца наголосила на важливості міжнародної солідарності та віри в незламність українського народу:

«Росія здавалася непереможною, і лише небагато хто насмілювався вірити в незламну волю, мужність і силу українського народу. Але ті, хто повірив і побачив, як українці без вагань повстали проти переважаючої сили й увійшли в історію XXI століття золотими літерами, - ті простягли один одному руки. Підтримуючи одне одного, багато людей у Латвії та по всьому світу знайшли спосіб допомогти й підсилити український народ».

{module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1503" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}

Голова Ради Ордена Святого Пантелеймона, колишній міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, вручаючи нагороди латвійським активістам, висловив щиру подяку за підтримку та солідарність Латвії з українським народом:

«Латвійці - одні з перших, хто нас зрозумів і одразу почав допомагати всім, чим міг. Ви прихистили наших дітей, жінок, лікували поранених військових, збирали кошти, щоб підтримати й урятувати. А деякі - одягли амуніцію й пішли разом з нами боронити Україну. Під час молебню я попросив священика помолитися за ваш народ і вашу землю - щоб у вас ніколи не було того, що довелося пережити нам. І якщо ми вистоїмо - у вас точно не буде цієї біди».

Орден Святого Пантелеймона — українська громадська нагорода, заснована з ініціативи Міністерства охорони здоров’я України у 2009 році для вшанування видатних досягнень у сфері медицини.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416951" layoutid="0" layout="" static=""}

З 2017 року нагороду також почали вручати громадським активістам, з 2022 року - військовим медикам, а з 2024 року - іноземним громадянам за підтримку України.

Вже другий рік поспіль Орден Святого Пентелеймона  отримують представники Латвії. Минулого року лауреатами стали військова медикиня Сарміте Цируле та організація «Tavi draugi».

Сарміте Цируле, чий самовідданий внесок у допомогу Україні став символом сили й відваги, спеціально приїхала з передової до Риги, щоб особисто привітати нових лауреатів/

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416952" layoutid="0" layout="" static=""}

«Дякую Лієне Дамбінє за те, що вона продовжує працювати з дітьми, адже діти - це наше майбутнє. Я бачу, що відбувається в Україні і запитую себе: що ж буде далі? Фізичні, емоційні й сексуальні травми, які переживають діти - це рани, що залишаються на все життя. Також хочу подякувати агентству AGENDUM за надані автомобілі. На фронті вони життєво важливі. Якщо ти поранений і знаходишся в зоні евакуації, але немає транспорту -трагедія. Це не теорія, це моя реальність. Я була поранена саме тому, що поряд не виявилося відповідного авто».

 Сарміта Цируле розповіла, що перебуваючи в Україні, вона вчить українську мову.

Робота з дітьми, які постраждали від війни, - одне з найскладніших, але й найважливіших напрямів гуманітарної допомоги. Лієне Дамбиня, засновниця та керівниця Фонду дитячої лікарні, присвятила себе саме цьому.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416959" layoutid="0" layout="" static=""}

Завдяки її зусиллям були організовані спеціалізовані реабілітаційні табори, у яких вже сотні українських дітей, які пережили втрати, обстріли й евакуації, отримали необхідну допомогу.

«Таких дітей дуже багато. За майже чотири роки наші табори відвідали 310 дітей, і кожному з них була потрібна підтримка. Досвід останніх змін показує: до нас приїжджають діти, які втратили одного з батьків. Були й ті, хто втратив всю родину. Такі історії особливо запам’ятовуються - і ти розумієш, наскільки важко цій дитині. Саме це дає нам величезну мотивацію продовжувати, шукати фінансування, щоб знову й знову проводити ці табори. Наразі ми вже провели 16 таборів, 17-й відбудеться в грудні», - говорить Лієне Дамбінє.

Поки Лієне Дамбіня піклується про найвразливіше - дітей, - рух «Twitter konvojs», що діє під егідою фонду AGENDUM, направляє допомогу на фронт.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ініціатива надає всебічну гуманітарну та технічну підтримку українській армії та цивільному населенню.

Було доставлено понад 1 000 автомобілів, медичне обладнання, генератори, медикаменти та інші життєво необхідні ресурси.

Один із волонтерів «Twitter konvojs», Імантс Шкерстенс, наразі перебуває в Україні. У своєму аудіозверненні до присутніх він сказав:

«Як і відомі рок-гурти, цей проєкт теж починався в гаражі одного з приватних будинків. Ми на власні кошти купували автомобілі через оголошення у соцмережах, а потім за фотографіями намагалися зробити їх схожими на військові. Переобладнували машини так, щоб можна було евакуювати людей. Ми — не держава з великим бюджетом, не фонд з мільйонами — ми організація, яка об’єднує волонтерів. І ми своїми силами не зможемо зупинити цю криваву м’ясорубку в Україні. Але за ці роки наша команда подвоїлася, і коли багато хто з вас у вихідні буде відпочивати — ми будемо в гаражах, готуючи машини для України. Бо нам не байдуже. Якщо матимете вільний час - поїдьте в Київ і подивіться на Майдан Незалежності, всіяний прапорами в пам’ять про загиблих. І в цей момент ви зрозумієте - такого не повинно бути в XXI столітті».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416960" layoutid="0" layout="" static=""}

Тимчасовий Повірений України в Латвії Юрій Захарчук  наголосив, що такі події сприяють ще більшому порозуміння та розвитку зв’язків між Латвією та Україною. «Такі події сприяють ще глибшому порозумінню та розвитку зв’язків між нашими народами. Ми вдячні латвійцям за те, що вони не лише підтримують Україну словами, а й діями — щодня, без пафосу, але з великою любов’ю і вірою в нашу спільну перемогу».

Оксана Січко - керівник Закордонної ради Ордену Святого Пантелеймона в Латвії та голова  організації «Січ» зазначила програмі «Ми з України»: «Для нас велика честь, що вже другий рік поспіль Орден Святого Пантелеймона вручається саме тут, у Латвії - країні, яка з перших днів війни стала справжнім другом України. Ми бачимо, як латвійське суспільство не втомлюється допомагати - від медичних проєктів і підтримки дітей до доставки автомобілів на передову. Ця нагорода — це не лише символ вдячності, а й визнання того, що добро не має кордонів. Кожен латвійський волонтер, кожен громадянин, який не залишився осторонь, робить свій внесок у нашу спільну перемогу над злом..Закордонна рада Ордену в Латвії працює вже не перший рік, і ми бачимо, наскільки щирим є це партнерство. Українці та латвійці сьогодні стоять пліч-о-пліч - і це справжнє свідчення єдності сердець та християнської любові до ближнього

Під час заходу були яскраві концертні номери. Найбільше виступав Хор хлопчиків 1-ї Ризької музичної школи ім Язепа Мединя. Марта Корнелюс виконала a cappella «Ave Maria». Співачка та бандуристка Дар’я Лелеко заспівала улюблену багатьма пісню «Чорнобривці».

*Адміністрація Білого дому нарешті запровадила санкції проти РФ, під них потрапили дві найбільші нафтові компанії, що годують воєнну машину агресора – «Роснєфть» і «Лукойл» та їхні дочірні фірми. Своєю чергою Євросоюз прийняв 19-й пакет санкцій, досить вагомий щодо нафтогазового сектору Росію. І вже до кінця року, «під ялинку», почнеться обговорення 20-го пакету.

 *На такому тлі особливо важливою є дипломатична активність українського президента на європейському трекові. Це – візити Володимира Зеленського нонстоп – у Норвегію, Швецію, на саміт Євросоюзу в Брюссель та на п’ятничне засідання Коаліції охочих у Лондоні.

 *Росія цілеспрямовано б’є по цивільній, перш за все енергетичній українській інфраструктурі. Аби максимально ускладнити життя населення, і в умовах зими призвести до гуманітарного колапсу. Варто нагадати світові, що це підпадає під визначення геноциду. Водночас дитячий омбудсмен РФ Марія Львова-Бєлова, на яку МКС у Гаазі вже виписав ордер на затримання, днями розповіла, як особисто «перевиховувала» українського підлітка, котрий щиро любив Україну. Це – теж підпадає під визначення геноциду!

 *Напередодні в Ризі відбулася видатна подія – вручення відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» латвійським лауреатам. Цьогоріч орден отримали – у будинку Сейму Латвії – засновниця Фонду «Дитяча лікарня» та Ресурсного центру для дітей і підлітків Лієне Дамбиня, а також волонтерський рух Twitter Konvojs Фонду «Aģendum».

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="416965" layoutid="0" layout="" static=""}

Засновник і голова Поважної ради «Ордену» Василь Князевич, який прибув у Латвію спеціально на цю подію, розповів нам про діяльність цієї громадської ініціативи, заснованої 2009 року. Як на неї вплинув початок повномасштабного вторгнення, бо «війна потребує взагалі іншої філософії»? Як і чому виникла ідея створення закордонних рад «Орден Святого Пантелеймона»? Так як пан Князевич оцінює роботу Закордонної ради в Латвії.

 *Екс-мер Риги, а нині євродепутат Мартіньш Стакіс записав відеоролик, в якому закликав усіх готуватися до можливих надзвичайних ситуацій: «Пожежа, повінь, вибух газу. Але це може бути і удар дрону. Діють одні правила. У цей час ти маєш сам подбати про себе, родину та сусідів». Далі він показав, як збирати «тривожний рюкзак», в якому має бути все необхідне щонайменше на 72 години – їжа, ліки, power-bank, засоби зв’язку тощо.

 *15-19 жовтня відбувся найбільший у світі книжковий ярмарок – Франкфуртський. Експерти відзначили, як якісно була представлена на ньому Україна – наші видавництва, автори. Зокрема, на заході презентували переклади Андрія Любки, Олександра Ірванця, Максима Еріставі, книгу-комікс «Коротка історія довгої війни» Маріам Найєм, вірші Ярини Чорногуз та загиблого Максима Кривцова, книги загиблої Вікторії Амеліної. Письменниця Таня Малярчук представила перші два томи перекладів української класики, видані німецьким Wallstein Verlag. В культурологічно-політичних дискусіях брали участь Юрій Андрухович, Андрій Курков, інші. Це все – теж війна, не тільки за ідентичність, але й адекватне розуміння України партнерами.

Raidījums, kurā dzirdēsiet daudz noderīgas informācijas: notrauksim putekļus no seniem padomiem, soda vienības ceļu satiksmē, veidosim jaunu latviešu vārdu, stāsts par kādu vietu Latvijā, aktīva komunikācija ar klausītāju, kāda sen nedzirdēta dziesma, iesūtītie joki, "Dziesmu kaujas" balsojuma kaislības un vēl daudz visa kā...

Naktsāķis- lietot bez ierobežojumiem!!!

DZIESMU KAUJA

Tiek piedāvātas trīs dziemas, no kurām klausītāji izvēlas vienu, kuru dzirdēt kā raidījuma pēdējo dziesmu.

Spēle "ĀĶĪĢAIS ĀĶIS"

Septiņi nestandarta  jautājumi Latvijā atpazīstamai personai. Par pareizu atbildi - 3 punkti, par jautru un atjautīgu - 2 punkti. Izmantojot četrus atbilžu variantus -1 punkts, nepareiza atbilde - 0 punktu.

Госинспекция данных оштрафовала предприятие ZZ Dats за утечку данных самоуправлений.

Минздрав предлагает перейти к трем уровням больниц и ввести систему финансирования на основе качества.

В Сейме продвигают более строгие требования к получателям видов на жительство.

Ограничение на ароматы для электронных курительных устройств признано соответствующим Сатверсме.

Для адаптации к изменению климата в Даугавпилсе за 3,5 миллиона евро укрепят и благоустроят берега Стропского озера.

Марафон Dod pieci! призывает помогать тем, кто борется за возможность двигаться.

Обо всем этом говорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» в пятницу, 24 октября. 

Latvijas Sabiedriskie mediji pirmo gadu oficiāli ir viens vesels - Latvijas Televīzija, Latvijas Radio un portāls LSM.lv oficiāli ir viena vienība. Tomēr praktiskā saplūšana ir tikai sākusies. Vienlaikus ir jātiek galā ar izaicinājumiem, ko nes digitālais laikmets. Mēs neesam vienīgie sabiedriskie mediji, kas tam gājuši cauri. Šonedēļ uzklausām britu pieredzi. 

Britu sabiedriskā raidsabiedrība BBC līdzīgi kā mūsu sabiedriskais medijs pieejama dažādās platformās - tās ir raidstacijas, televīzijas kanāli un interneta versija, protams, vēriens ir daudz apjomīgāks, ņemot vērā auditorijas plašumu un finansējumu. Tomēr problēmas, ar ko saskaras mediji, jau ir līdzīgas. Kā no juridiski apvienota sabiedriskā medija kļūt par patiesi vienotu sabiedrisko mediju? Par to sarunājamies ar BBC pārmaiņu konsultantu Semu Vaiplu (Sam Whipple) un ziņu moderatori Kasiu Madeiru (Kasia Madera).