Патріотично-феміністична драматична поема Лесі Українки, написана впродовж трьох днів (27—29 квітня 1910) у місті Хельвані (біля Каїра, Єгипет-Міср), де письменниця лікувалася від сухот.

Написаний далеко від Батьківщини, поема просякнута невимовною тугою за Україною.

Цей твір - єдиний твір Лесі Українки, який базується на українській історії. Події в поемі розгортаються у часи Руїни (60-і роки XVII століття) на Лівобережній Україні (Частина перша) та в Москві (Частини 2,3,4,5).

Складається з п'яти частин, написаний віршами мішаних розмірів. Твір побудовано практично повністю у формі діалогів.

Текст читає нар. аритстка України Ада Роговцева