Героїня переживає внутрішній конфлікт між особистим почуттям і патріотичним обов'язком, Віла звільняє з турецької в'язниці юнака-побратима, але не в змозі повернути йому колишньої мужності для боротьби. Вона з болем у серці виконує його прохання, робить «останцю послугу» — вбиває власною рукою.

На полонині ховає віла — міфічна гірська істота — мертвого побратима, образ полонини вплітається у заключний акорд поеми про безсмертя борців за свободу.

«Віла-посестра» — один з найкращих алегоричних творів Лесі Українки, в самому стилі якого органічно використано не тільки сербський фольклор, близький за своїм духом до героїчних українських дум, а і глибокий ліризм поетичного слова Лесі Українки.

Текст читає нар. артистка України Ада РОГОВЦЕВА