ЛітМузей про музей

Вікторія Амеліна, українська письменниця та документаторка воєнних злочинів, у вересні 2022 знайшла щоденник письменника Володимира Вакуленка, якого навесні минулого року закатували окупанти. Вікторія — гостя нового випуску програми «Літмузей про Музей».

«Вочевидь, Володимир вже розумів, що, коли за ним прийдуть наступного разу, його заберуть вже остаточно. Саме тому він і заховав свій щоденник в саду під вишнею», — каже Вікторія.

«Початок 18 століття почався з дуже істотного реформування чи спроб реформування слобідських полків. Спочатку цю реформу проводив білгородський воєвода Долгоруков, потім інші його послідовники»

18 століття в історії Слобожанщини було вкрай насиченим, складним та різноманітним. Про те, в чому полягала сутність реформ, слухайте в новому випуску програми «Літмузей про музей». Цикл, присвячений історії Слобожанщини, обговорюють журналіст Філіп Дикань та доктор історичних наук Володимир Маслійчук.

Звідки взялась Слобожанщина? Що означає це поняття? Чому ця назва є штучною? На вас чекає новий випуск програми «ЛітМузей про Музей» — розмова історика та журналіста Філіпа Диканя із доктором історичних наук Володимиром Маслійчуком.

Новий випуск програми ЛітМузей про Музей. Цього разу гостем програми став письменник та волонтер Андрій Любка.

"Для мене волонтерство — це як написання віршів, воно мало б бути в той момент, коли в тебе є відповідний ліричний настрій. Мені дуже важко бути нон-стоп зайнятим цими машинами. Мені це відверто не подобається. Я не хотів би, щоб ця робота інституціоналізувалася. Я не хотів би в це потрапити назавжди. Я дуже мрію, що буде перемога і моє волонтерство закінчиться", — говорить Любка.

Рік, який минув, він називає порожнім, проте зазначає, що за цей час він набув нового досвіду. Каже, що за цей час він нічого не написав і не переклав, а нині він перш за все позиціонує себе як волонтер.

Віталій Портников — гість нового випуску програми «Літмузей про музей». Поговорили про відновлення Харкова, історичні події, віру в Перемогу, путіна та єльцина, стосунки України та Польщі після війни. Ведучий — журналіст Філіп Дикань. Слухайте на Радіо Накипіло.

«Ставлення змінилось у всього світу, очевидно. Мабуть, іноземці першими придумали цей бренд „Україна-сміливість“. Я просто сама запитувала людей, з чим у вас асоціюється Україна? Люди відповідають — сміливість», — говорить письменниця, журналістка та співачка Ірена Карпа.

На хвилях Радіо Накипіло програма «ЛітМузей про музей». Сьогодні журналіст Філіп Дикань говоритиме разом з Іреною Карпою про те, якою Україну зараз бачить світ, чи зайняла Україна своє місце у Європі та чи зріс в європейців інтерес до української культури. Не перемикайтесь.

«Якби не було цього виношування громадянського суспільства з 2008 року, якби не було цього шляху розвитку, який ми пройшли з 91 року по 2014, то у 2014 ми не змогли би стати реально незалежною державою».

Якою бути Україні після перемоги? Якими українці хочуть бачити їхні міста та з якими повоєнними викликами вони зіштовхнуться? Говоримо про це разом з журналістом Філіпом Диканем та Євгеном Глібовицьким, експертом з довготермінових стратегій. В етері радіо «Накипіло» — програма «ЛітМузей про Музей». Не перемикайтесь.

Етнограф, письменник та педагог, бандурист. Універсальна людина, яка закликала українців навіть не думати про зв’язок з росіянами, адже щиро вважала їх цинічними та імморальними. В етері радіо «Накипіло» — випуск програми «ЛітМузей про музей» про Гната Хоткевича. Про його концепцію, яка полягає у зміні всього, що нам насадила російська імперія. Про книгу «Хто ми українці і чого нам треба?», та чого вона потрапила під арешт, говоримо із провідною фахівчинею музею Ольгою Бондар.

Дарія Бадьйор — резидентка Харківської резиденції «Слово».

Мова йтиме про культурні політики. Обговоримо, що не так із розвитком культури в Харкові та до чого тут пам'ятник мавпочкам.

✨Сьогодні на хвилях радіо Накипіло зустрінемося з видавцем Олександром Савчуком, співзасновником Харківської резиденції «Слово».

✨Обговоримо, як почати видавати книги (коли твоя спеціальність — танкобудування), чому видавництво зосереджено саме на публікуванні перевидань творів українських митців та науковців першої половини XX століття та яку роль тут відіграє Юрій Шевельов.