“Сніг у Флоренції” – перший балет за твором видатної поетеси Ліни Костенко поставили на сцені Одеської національної опери. Ми побували на прем'єрі, поспілкувались з авторкою вистави хореографинею Олесею Шляхтич та композитором Золтаном Алмаші про те, як вони працювали над втіленням поезії мовою пластики та музики, про актуальність саме цієї поеми за часів війни та про сенси, які важливі сьогоднішньому глядачеві.

На обкладинці фото з ФБ сторінки Одеської національної опери

В Одесі може з'явитись пам'ятник чумакам. Адже одеська міськрада попередньо схвалила цю ідею. Про це на своїй сторінці у Фейсбук сповістила одеська письменниця, представниця групи ініціаторів пам'ятника чумакам в Одесі Євгенія Подмаркова.
За словами Євгенії Подмаркової, пам’ятник має не лише увіковічнити чумаків, а й нагадати про роль Одеси та Куяльницького лиману в історії українських торговельних шляхів.
"Чумацькі шляхи розходилися від Одеси в різні боки: на Балту, Волинь, Молдову, центральну Україну. Фактично Одеса була одним із ключових центрів чумацької торгівлі сіллю і зерном", —розповів історик і краєзнавець Тарас Гончарук.
Одеські посадовці у XIX ст. будували інфраструктуру міста з урахуванням чумацьких шляхів, чумацький фольклор тісно пов'язаний з Одесою і навіть родичі Тараса Шевченка теж були чумаками.
Детальніше про те, як чумацтво пов'язане із Одесою і чому увіковічненя чумацтва в місті є важливим маркером для розуміння історії міста і області в цілому, слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.

У різних містах України нещодавно відбулася серія виставок у межах проєкту "Справжній степ". Організаторами заходу стали біосферний заповідник «Асканія-Нова», Український міжнародний інститут сліпих та громадська організація "Екогалич".
Аудіодокументальний фільм "Справжній степ" дає можливість слухачам почути багатоголосся степових птахів і комах у супроводі коментарів науковців. Записи степових мешканців фахівці «Асканія-Нова» робили переважно на Одещині у Буджацькому степу та на Касовій горі на Івано-Франківщині. Про це розповіла кураторка виставки "Справжній степ" Ніна Диренко. Фахівчиня зазначила, що сьогодні українці майже не мають змоги відвідати справжній степ і побачити його, адже степи Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини опинились в окупації.
До слова, неможливість побачити степ з окупованих територій об'єднує і зрячих, і незрячих людей, - каже автор проєкту "Голос справжнього степу" старший науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія-Нова», президент Українського міжнародного інституту сліпих Юрій Войтюк.
Почути деякі голоси степових мешканців, довідатись про вплив війни на степи України та про те, як досвід Тарутинського степу на Одещині може стати в нагоді для відновлення степів України після деокупації, можна у подкасті Українського радіо Одеса.

Для швацької справи, пекарської та бджолярства є можливість компенсувати до 500000 грн кредиту за обладнання від міжнародного благодійного фонду "Карітас України". Таку інвестицію у свій бізнес можуть отримати підприємці п'ятьох областей України, серед яких й Одещина.
Часткове кредитування та інші напрямки підтримки, як-от оплата навчання чи тримісячна оплата зарплатні працівникам підприємства, дають можливість підтримати малий бізнес та розвиток громад в умовах війни. Про це розповів професор кафедри менеджменту Національного університету «Одеська політехніка», менеджер проєкту REMARKET «Карітас України», Володимир Філіппов.
Детальніше про те, як отримати часткову компенсацію за кредит на обладнання, які напрямки підприємницької діяльності можна віднести до швацької, пекарської та бджолярської справи та яку ще підтримку може отримати бізнес, слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.

Обговорюємо виставку «35 віддзеркалень Незалежності» вОдеському арт-центрі Union, яку створили до 35-річчя Незалежності України. До експозиції увійшлироботи 35 одеських митців різних поколінь і художніх напрямів, зокрема тих, хто нині служить у Збройних силах України. Її учасниками стали митці, які протягомроків незалежності жили й працювали в Україні, зокрема в Одесі. За задумом організаторів, 35 учасників символізують 35 років незалежності України, а їхніроботи мають показати різні етапи розвитку одеського мистецтва. Говоримо з організаторами та учасниками виставки про митецьке життя Одеси за роки незалежності, а також про нові сенси творчості під час російсько-української війни. 

До вашої уваги розмова з поетом, прозаїком, перекладачем, есеїстом Юрієм Андруховичем. Нагода поспілкуватися зʼявилась, коли він разом зпольським гуртом «Карбідо» брав участь в 31 Міжнародному фестивалі сучасногомистецтва «2 дні й 2 ночі нової музики» в Одесі.

Андруховича називають представником постмодернізму влітературі, його тексти і переклади відомі в усьому світі, але є ще один бік його творчості, на який хтось дивиться чи не як на хобі, якусь примху літератора. Звісно, це не так і музично-поетичні проєкти патріарха, як його люблять називати шанувальники, це окрема і дуже важлива для нього частина творчої роботи. За три десятки років існування фестивалю нової музики в Одесі,подібний проєкт з’явився в програмі вперше і це був експеримент для Андруховича з «Карбідо» і певний виклик для організаторів фестивалю. Втім, шанувальники «новоїакадемічної» музики були щиро здивовані, наскільки те, що роблять музиканти і поет виявилось близьким до сучасних пошуків композиторів. Про це і взагалі пронову музику як таку ми і поговорили.

Фото обкладинки Наталя Железогло

В програмі циклу «ФАРВАТЕР» говоримо про  віднайдені в серпні нинішнього року археологічні артефактина Приморському бульварі з доктором історичних наук, керівником спільної експедиції Південноукраїнськогонаціонального педагогічного університету імені Ушинського та Інституту археології НАН України АНДРІЄМ КРАСНОЖОНОМ. Напочатку обговорюємо, чому 2вересня не є коректною датою заснування Одеси і взагалі про те, звідки взялась тенденція «призначати» дні заснування міст. А тоді вже продовжуємо про ті факти з історії цієї місцевості, де зараз стоїть місто Одеса, які на цей момент підтверджені археологічними дослідженнями, про ті культурні нашарування, які знайдені археологами і що саме це знайдене каже про історію нинішньої Одеси.

«Південь має говорити власним голосом» — таке гаслоозвучила операційна директорка літературного фестивалю «Порт» Наталя Мажарова.  Другий рік поспіль українськілітератори, політики, журналісти, філософи збираються в Одесі, щоби не тільки презентувати нові книги, почитати вірші, але й обговорювати нагальні питання культури країнив стані повномасштабної війни на панельних дискусіях. Цьогоріч організатори  зробили акцент назначущості та самобутності одеської Бесарабії, Херсонщини та Криму. Цей ракурс особливо актуальний саме зараз, коли український Південь постійно перебуває під жорстокими атаками з боку рф. Фокусна тема ПОРТ-2026 «Камені на узбережжі», і в програміобговорюємо, як трактують цю метафору учасники фестивалю.

Ми з колегами провели на форумі два дні з ранку до вечораі підготували для вас огляд фестивальних подій.

Вже 6 років поспіль Одеса зустрічає ДеньНезалежності з прапором на Воронцовському маяку, розгорнутим на честь свята. Величезнийсиньо-жовтій стяг піднімають також Приморськими сходами в День Державного Прапора, щороку він стає довшим на метр – за кількістю років Незалежності.

Ці патріотичні традиції започаткувалиорганізатори Вишиванкового фестивалю в Одесі, який народився в 2009 році.

Ми побували на цьогорічних подіях фестивалю поговорили з організаторами, волонтерами,військовими, ветеранами і просто одеситами, для яких патріотичний фестиваль в Одесі вже став за ці майже два десятиріччя родинною традицією.

До вашої уваги продовження проєкту «Фарватер», своєрідного аудіогіду українською Одесою. Ми прокладаємо маршрути поза імперськимипам’ятниками та маркерами та рухаємось шляхами, які формували Одесу поза колоніальним міфом.

Сьогодні поміркуємо про те, що собою являє так звана«одеськість», яка включає в себе поняття специфічної одеської мови, одесита "в п’ятому поколінні", особливого одеського патріотизму, любові до "одеської"літератури тощо. Прогуляємось містом і уявімо, як воно могло би виглядати, не втрачаючи своєї неповторності і своєї історії, без певних маркерів, але зновими сенсами.