++ подкаст

«Мене декілька разів люди штуркали: “Ну ти шо, ноги не можеш убрать?”. А я реально не можу», — розповідає Юрій Гудименко. 

Історик, медіаменеджер, політик, активіст. Він був серйозно поранений на Харківщині. «Частину моєї руки доїдають собаки під Дементіївкою», — розповідає він.  

Чому він називає себе «щасливчиком»? І що йому найбільше не сподобалось у підході до лікування поранених в українських шпиталях? 

А також — про образ сучасного ветерана, людей з протезами і без, непомітні поранення, закон про мобілізацію, комунікацію та адаптивний одяг.   

Дивіться і слухайте «++ подкаст» — розмову військовослужбовця Сергія Гнезділова та ветерана російсько-української війни, співзасновника ГО «Мрія» Юрія Гудименка.

«Мені дали «калаш» і 60 патронів. Я ще жартував, чи це для того, щоб застрелитись», — пригадує Роман Лозинський 24 лютого 2022 року. У перші дні повномасштабного вторгнення він добровольцем пішов до війська і виконував бойові завдання на південному напрямку.

«Найважче чути, коли гинуть хлопці, яким ти допомагаєш. Це, мабуть, єдине, що мене, як чоловіка, зараз змусить заплакати», — каже волонтер Дмитро Гуменчук.

«Я сказала: уявіть, що ракета п*дарська вже летить в цей Палаццо, і у вас лишилося останніх 5 секунд. І зробила зворотній відлік. Кажуть, що спрацювало», — пригадує Ганна Васик свою розмову з іноземними митцями на Венеційській Бієнале. Магістерка політології, кандидатка філософських наук, артменеджерка. Сьогодні вона — бойова медикиня, молодший сержант ЗСУ. 

Як Ганна потрапила до армії? Що її лякало найбільше? Чи підтримує вона мобілізацію жінок? Як долає ПТРС? І що думає про Пінчука?  

Дивіться і слухайте «++ подкаст» — розмову військовослужбовців Сергія Гнезділова та Ганни Васик.

00:00 представлення гості

01:11 як Ганна потрапила в армію

05:05 про мобілізацію жінок

09:08 культурна дипломатія: чого бояться іноземці та про відношення до Пінчука 

19:54 про народжених для війни і систему

24:42 найбільші страхи перед мобілізацією і що з цим робити 

29:36 про державу, суспільство, примус і відповідальність

35:26 чому не можна мовчати про ПТСР

«Я отримала багато коментарів. Люди писали: дякуємо, що ви це Маляр сказали. Насправді це не той досвід, який би я хотіла, щоб зі мною трапився, але він уже трапився», — говорить Інна Совсун, коментуючи скандальний етер із Ганною Маляр. Інна Совсун — народна депутатка, чий чоловік мобілізувався першого дня повномасштабного вторгнення. Саме тому їй близька тема демобілізації військовослужбовців, які вже кілька років у війську.

«Я думав, що поїду дахом, якщо чесно, бо це нереально терпіти», — розповідає Олександр Терен. Після важкого поранення він залишився без обох ніг. «Ти лежиш, терпиш, не спиш. Тобі постійно роблять операції. Це була жесть. Єдине, що я тоді хотів, — щоб просто не було болю».

Оце все “бла-бла-бла”, що в нас у парламенті, — це віддзеркалення того, що відбувається в країні», — каже Мар’яна Безугла, народна депутатка України, заступниця голови Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

«У росіян громадянська мужність — це вийти й отримати п*здюлєй», — каже Віктор Трегубов. Журналіст, блогер, співзасновник партії «Демократична Сокира». Сьогодні він — військовослужбовець ЗСУ. 

Яким насправді був Майдан? Хто і чому створив «Демократичну Сокиру»? Чи потрібні в ЗСУ капелани? Що робити з тими, хто не хоче йти до війська? І що на нас чекає після війни?

А також — про особливості російських та білоруських протестів.

Дивіться і слухайте «++ подкаст» — розмову військовослужбовців Сергія Гнезділова та Віктора Трегубова.

00:00 представлення гостя

01:53 «кожен етап Майдану — це був фактично інший Майдан»

04:34 хто і чому створив «Демократичну Сокиру»

13:18 чи потрібні у війську капелани

16:52 про мобілізацію, комунікацію між державою і громадянами та «відмазки»

21:37 про російські та білоруські протести

25:55 що чекає на Україну після війни

«Мій хороший товариш із Харкова їздить з ляльками на фронт. Він показує їх людям, і оці от “котики”, у яких руки ще роками відмиватися не будуть, вони такі: “А можна спробувати?”», — розповідає Вадим Кожевніков. До 24 лютого він працював директором Київського театру маріонеток. Коли ж почалася повномасштабна війна — взявся за зброю.

«Цей кліп викликав дуже бурхливу реакцію у всіх мусульманських країнах. У мене брали інтерв'ю з “Аль-Джазіри”, я їм у прямому ефірі розповідав, що ми ні на кого не нападали, а це росія напала на нас», — розповідає професійний співак, учасник Ансамблю пісні і танцю ЗСУ, кримський татарин Ісмаїл Курт-Умер. Він ще у 2014 році долучився до Збройних сил України. І це його ідеєю було зробити музичне вітання від ЗСУ з мусульманським святом Рамазан-Байрам.