Цей випуск подкасту «Запах Слова» — про літературу й забування. Як книги підмінюють пам’ять? Як забування допомагає поєднатися? Чи забувають Євгеній Стасіневич і Сергій Чирков прочитане? І чи є в цьому плюси? А також — про «випадання» з канону, повернення забутих імен та чим насправді важливі словники. Якщо ви хочете базово розібратися, як функціонують пам’ять і процеси забування в культурі й літературі, то зверніть увагу на глосарій, тобто словник роботи з пам’яттю, який творить платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» https://pastfutureart.org/glossary. Це спеціалізований словник, який допомагає розібратись у термінах, які використовуються під час роботи з пам’яттю — як особистою, так і колективною. З ним набагато легше зрозуміти, чому якісь події запам’ятовуються на роки, а інші — забуваються. Платформу культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» створили та опікуються нею Оксана Довгополова та Катерина Семенюк. Команда активно працює над збереженням пам’яті через мистецькі практики, публічні дискусії, курування виставок в Україні та за кордоном, організацію лабораторій із пошуку мови пам’яті російсько-української війни. Instagram-канал платформи @war_memory_ua — це простір, де розповідають про процеси меморіалізації в Україні, а також інструменти й світові підходи до роботи з пам’яттю. Долучайтеся, щоб стати частиною важливої розмови!Чи пам’ятаєте ви, що Борхес назвав «однією з форм щастя»? І як часто забуваєте те, що прочитали? Напишіть у коментарях і підтримайте нас своїми підписками та лайками — це важливо для просування каналу. Долучайтеся до спільноти «Запаху Слова» (https://zapakhslova.hromadske.ua) з ексклюзивними випусками подкасту, списками літератури від ведучих та книжковим клубом.Задонатити на банку hromadske в Monobank: https://send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx 00:00 інтро02:31 література й забуття; як довго можна вважати, що книга існує04:45 про глосарій платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво»06:02 несподівані «плюси» забування 09:24 чи справді що більше людина пам’ятає, то краще12:11 Борхес і його «Фунес пам'ятливий» 15:35 як забування допомагає поєднатися17:39 книги й підміна пам’яті 19:26 як культура витісняє певні речі; канони 22:51 рубрика «Запах героя чи героїні, чиє ім'я неможливо запам'ятати»26:12 книга як об’єкт пам’яті 30:09 чим важливі словники 31:09 Зебальд і його «Аустерліц»34:29 «пропущені» й «упущені» книги 40:58 забута цитата Борхеса; Яків Щоголів42:53 повернення забутих іменРеклама на каналі: [email protected]

Література і пам’ять. Чому книги про історичні події такі важливі? І як вони формують пам’ять? У подкасті «Запах Слова» Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков розкажуть, як література може змінювати пам’ять, як вона створила історичну картину Голокосту та як формує уявлення про війни. 

Особливо важливо зараз говорити про гідну меморіалізацію російсько-української війни. Цим займається платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», яку створили та якою опікуються Оксана Довгополова та Катерина Семенюк. Команда активно працює над збереженням пам’яті через мистецькі практики, публічні дискусії, курування виставок в Україні та за кордоном, організацію лабораторій із пошуку мови пам’яті російсько-української війни. Instagram-канал платформи @war_memory_ua — це простір, де розповідають про процес і процеси меморіалізації в Україні, а також інструменти та світові підходи до роботи з пам’яттю. Долучайтеся, щоб стати частиною важливої розмови!

Які сторінки історії ви відкрили для себе через літературу? Напишіть у коментарях і підтримайте нас своїми підписками та лайками — це важливо для просування каналу. 

Долучайтеся до спільноти «Запаху Слова» (https://zapakhslova.hromadske.ua) з ексклюзивними випусками подкасту, списками літератури від ведучих та книжковим клубом.

Задонатити на банку hromadske в Monobank:https://send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx 

Таймкоди:

00:00 інтро

00:39 особисте про пам’ять, перші спогади

05:44 пам’ять і забування 

08:02 про платформу «Минуле / Майбутнє / Мистецтво»

09:24 як література може змінювати пам’ять, пропаганда 

11:33 література та історія, суб'єктивне та об'єктивне 

15:43 як література створила історичну картину Голокосту

22:44 література і меморіалізація, історії про Голокост із щасливим фіналом 

27:55 література як елемент проживання травми 

30:20 як література формує уявлення про війни  

35:11 чому текстів про трагічні сторінки історії в літературі більше, ніж про радісні

41:26 мемуарна література  
44:34 рубрика «Запах книги, яку неможливо забути»

Як книги допомагали Сергію Чиркову знайомитися з дівчатами та яка нагадує йому про перше кохання? Що читав уголос дівчатам Євгеній Стасіневич і яка книга була особливою в його стосунках із батьком? У подкасті «Запах Слова» говоримо про те, чи зближують книги людей, як впливають на стосунки та як стають мостами між поколіннями й епохами. А ще — чим особливі книжкові клуби та які тексти сьогодні формують українську націю.

Чи має розмір значення? У подкасті «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, чи всі великі романи насправді великі, чи коректно читати їх фрагментами та що важливіше: об’єм чи зміст. А також — що стало каталізатором для появи великих текстів, які з українських книг вважають великими та коли закінчиться епоха великих романів.

Цей випуск подкасту «Запах Слова» присвячений Герману Гессе та його «Грі у бісер». Ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков розповідають, чим особливий світ, який створив Герман Гессе, чи може він бути реальним, чим він нагадує світ Гаррі Поттера та чому в ньому немає жінок. А також — про вплив історичних подій, листи до молоді та що насправді хотів показати автор.

Яку музику продукують у «Грі у бісер»? Напишіть у коментарях і підтримайте нас своїми підписками та лайками — це важливо для просування каналу. 

Задонатити на банку hromadske в Monobank: https://send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx

Список літератури:

Герман Гессе: 

Гра в бісер

Степовий вовк

Сіддхартха

Паломництво до країни Сходу

Нарцис і Ґольдмунд

Деміан 

Кнульп

Казки

Герман Гессе, Листи до молоді

Борис Шалагінов, Романтики і модерністи  

Adam Kirsch, The art of failure

Кіра Шахова, Пʼять німецьких лауреатів Нобелівської премії з літератури 

Ralph Freedman, Hermann Hesse, Pilgrim of Crisis: A Biography

Алоїз Принц, Обрій духу тільки у дорозі. Історія життя Германа Гессе

Таймкоди:

00:00 інтро

02:59 особисте про Гессе 

10:59 «Гра в бісер» vs «Гаррі Поттер»

14:19 музика «Гри в бісер»

19:56 світ «Гри в бісер»

25:26 історичний контекст

32:40 рубрика «Запах наставника або наставниці»

37:00 про листи Гессе до молоді та чому в текстах Гессе немає жінок

41:45 що насправді хотів показати автор у «Грі в бісер»

48:33 ставлення до світу Касталії 

Як ви вважаєте, яку музику продукують у «Грі у бісер»? Напишіть у коментарях. 

Як народжуються шпигунські історії та коли чекати великого буму? У подкасті «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, у чому різниця між детективом і шпигунською літературою, як обійти образ Бонда та хто міг би стати наступним героєм шпигунських історій. А також — про письменників-агентів, шпигунів в українській літературі та найбільшу претензію до Яна Флемінга.

Коли чекати на бум шпигунської літератури? Та яку шпигунську книгу хотілося б побачити вам? Напишіть у коментарях і підтримайте нас своїми підписками та лайками — це важливо для просування каналу. 

Долучайтеся до спільноти «Запаху Слова» (https://zapakhslova.hromadske.ua) з ексклюзивними випусками подкасту, списками літератури від ведучих та книжковим клубом.

«Запах Слова» про детективи: https://www.youtube.com/watch?v=1W6JngP510Q&list=PL1wS3WkihAPVzw1JZMux488Cl9SuT5nB0&index=29 

Задонатити на банку hromadske в Monobank: https://send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx 

Таймкоди:

00:00 інтро

05:01 у чому різниця між детективом і шпигунською книгою 

07:44 про головні риси шпигунської книги та героїв; навколошпигунська література 

13:43 шпигунська проза як жанр

16:35 шпигуни в українській літературі; Флемінг vs Сємьонов

20:34 хто в Україні міг би стати наступним героєм шпигунської історії 

25:15 про письменників-розвідників та письменників-агентів

27:08 який зв’язок між шпигунською літературою і добою модернізму

35:09 сучасна шпигунська література

46:28 рубрика «Запах шпигуна або шпигунки»

Цього разу темою подкасту «Запах Слова» стала польська література. Ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, що стало поштовхом для розвитку польської фантастики, у чому феномен Лема та чи міг «Відьмак» бути написаний українським автором. Яким є образ України в польських сюжетах? Чому політики накинулися на Ольгу Токарчук? А також — про нобелівських лауреатів, світовий контекст і бібліотечну помилку Чиркова.

Цей випуск подкасту «Запах Слова» присвячений Лесі Українці та «Лісовій пісні». Ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, про що насправді ця історія, з якими творами вона перегукується і чому її можна вважати гепіендом. Що означає сопілка в руках Лукаша? Звідки хоче вирватися Мавка? Навіщо Леся Українка одягає Килину в національні костюми? А також — про смерть, боротьбу, наївності та приховані сенси. 

А як ви вважаєте, «Лісова пісня» — це гепіенд? Напишіть у коментарях і підтримайте нас своїми підписками та лайками — це важливо для просування каналу. 

Долучайтеся до спільноти «Запаху Слова» (https://zapakhslova.hromadske.ua) з ексклюзивними випусками подкасту, списками літератури від ведучих та книжковим клубом.

«Запах Слова» про Лесю Українку: https://www.youtube.com/watch?v=7y6pYsinqgw&list=PL1wS3WkihAPVzw1JZMux488Cl9SuT5nB0&index=18

Задонатити на банку hromadske в Monobank: https://send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx 

Чи потрібні домашні бібліотеки? У новому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков розповідають, про що свідчить кількість зібраних книг і чи варто їх збирати вдома, що може розказати про людину її бібліотека, які книги купувати, чи потрібно читати все зібране, як розпаковував свою бібліотеку Вальтер Беньямін та як переплітав книги Микола Зеров. А також діляться особистими історіями: що і коли купують, як перевозять, чи все читають та як прощаються з книгами із власних колекцій.