Богдан-Ігор Антонич, Євген Плужник, Володимир Свідзінський. Ким вони були? І яке місце їм належить в українській літературі? Про це розмірковують Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков у новому випуску подкасту «Запах Слова». 

Яка поема Євгена Плужника була важливою для шістдесятників і чому в його віршах часто з’являються сцени розстрілу? Навіщо Юрій Андрухович вигадав альтернативну біографію Богдана-Ігоря Антонича? І як Володимир Свідзінський написав про власну смерть? А також — про катастрофізм, дивні слова, Київ, Харків, Львів, Підмогильного та Тичину. 

Чи читали ви Свідзінського для себе? Чим для вас є поезія Плужника та Антонича? Напишіть у коментарях і підтримайте нас своїми підписками та лайками. 

Долучайтеся до спільноти «Запаху Слова» (https://cutt.ly/IrTLLUZM) з ексклюзивними випусками подкасту, списками літератури від ведучих і книжковим клубом.

Задонатити на банку hromadske в Monobank: https://send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx 

00:00 інтро 

04:06 поезія Євгена Плужника 

07:13 сцени розстрілу у віршах Плужника, ритм і форма 

14:01 поема «Галілей» та інші твори Плужника, апокаліптичність, смерть поета

22:01 дружба Плужника і Підмогильного    

24:33 Володимир Свідзінський, порівняння життєвих траєкторій Свідзінського й Тичини 

30:10 особливості поезії Свідзінського 

39:34 що робити, щоб ім’я Свідзінського звучало гучніше

46:12 чим характерна поезія Богдана-Ігоря Антонича, скандал через альтернативну біографію поета

58:12 рубрика «Запах поради»