Локальна історія

Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви?

Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.

Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН.

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв. 

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови.

У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав.

У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста.

У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця.

Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.