Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружини та своїм авторитетом придушив талант Ольги Хоружинської. А ще одружився не з кохання, а з доктрини. Що з цього правда, що не зовсім правда, а що зовсім неправда? Спробуємо з’ясувати у першому епізоді подкасту. 

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь

Наукова консультантка: Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Наукові експерти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас

Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко 

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.  

У подкасті прозвучав фрагмент пісні «Я не люблю тебе, о ні…» у виконанні Соломії Чубай // https://www.youtube.com/watch?v=KbSrwp-G0sw&list=RDMM&index=7 

Джерела, використані при підготовці до подкасту

Маковей Осип. Дневник [записи про Івана Франка] // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 384–405.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Тихолоз Наталія. Лукія Крохмальна, спомини кухарки дому Франків // https://seedsandroots.net/spomyny-lukiyi-krohmalnoyi-kuharky-domu-frankiv/ 

Франко Іван. До Уляни Кравченко [Львів, близько 25 листопада 1883 р.] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 375–378. 

Франко Іван. До О. Ф. Хоружинської. Львів, 18 жовтня 1885 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 553–555.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. Львів, 13 березня 1895 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ 1986, С. 30–33.

Франко Іван. До А. Ю. Кримського. Довгополе, 26 серпня 1898 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ, 1986. С. 113–115.

Франко П. Іван Франко з близька. (Пʼять портретів). Львів: Накладом Повітового Союзу Кружків Р. Ш. у Львові. З друкарні Вид. Спілки «Діло», 1937. // Тихолоз Н. Іван Франко зблизька: спогади Петра Франка про Батька [Електронний ресурс]: ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE © : авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. https://frankolive.wordpress.com/2020/12/04/іван-франко-зблизька-спогади-петра-фр/ 

Хоружинська Ольга. Лист до [Франка І.]. [Київ] 11.10.1885 // ІЛ. Ф. 3. Спр. 1615. Арк. 293–296 // Оцифрована копія листа: http://franko-letters.lnu.edu.ua/1615.htm 

Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю // Спогади про Івана Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. – С. 355–362. 

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?

Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності.

Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією.

Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні.

Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/

Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність.

Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окрему увагу приділено політичним та релігійним процесам, які вплинули на наше сучасне розуміння історії та культури.

Ярослав Затилюк – кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської Академії, науковий співробітник інституту історії України та національного музею історії України.

У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише вплив Європи? Як будували укріплення племена хорватів, волинян і хто контролював Карпатські шляхи? Чому князь Лев Данилович — недооцінена постать нашої історії? Ця розмова— глибоке занурення у фортифікаційну, політичну та духовну історію українських земель.

Ярослав Погоральський – кандидат історичних наук, археолог, доцент історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач археологічного музею ЛНУ. Серед наукових інтересів ранньосередньовічне слов’янське житло, археологія доби Галицько-Волинської держави.

Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їхню роль у розвитку бойових технологій. Гість – Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України, викладач Ужгородського національного університету. Над випуском працювали: Олексій Уманський, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у численних битвах середньовіччя.Гість – Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультет історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Хицковича. Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до бастіонних замків? Ми дізнаємось, чому замків в Україні менше, ніж у Польщі та Словаччині, які артефакти знаходять у замкових шарах та чому дерев’яні споруди не менш важливі за муровані.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.