Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”.

Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту.  Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner.  Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині?

Подкаст, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість епізоду – владика Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США.

У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика ледь не загубив улюбленого пса Йосифа Сліпого. У чому є провідна ідея Різдва і як відзначати це свято, щоб символи не стали поверховими.

Починаємо другий сезон нашого найзатишнішого подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість цього епізоду – Остап Українець, перекладач, видавець, письменник та військовослужбовець. 

У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”,  коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп – дідухом, що таке розвертеп та адвент?

Лише у цьому подкасті Остап розповів, як києво-могилянці могли отримати сало на свято, як вперше сам ходив до лісу за ялинкою і нарешті – яка кутя канонічна: рідка чи густа? :) Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви?

Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.

Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН.

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв. 

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови.