Це було вже

9 листопада виповнилось 35 років із падіння Берлінського муру. Ця подія знаменувала завершення «Холодної війни» і перемогу західних демократій. Але чи впала Берлінська стіна у головах німців? Чому східні німці ностальгують за комунізмом? Як впав Берлінський мур і чому Москва мовчки сприйняла це? Чому зараз радикали та екстремісти перемагають у Східній Німеччині? І чи небезпечно це для німецької підтримки України? Про Берлінський мур, який і зараз ділить Німеччину, говорили історик Віталій Ляска та Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України.

Історія виборів американських президентів сягає 1789 року, коли Джордж Вашингтон, отримавши 100 % голосів, очолив державу.  Коли сформувалася американська виборча система непрямої демократії? За яким принципом обираються виборники? Чи були випадки голосування виборників всупереч волі штатів? Червоні, сині та хиткі: коли і на основі чого сформувалися електоральні вподобання штатів? Чи ставали віце-президенти президентами? І чому ми знаємо здебільшого про двох кандидатів на посаду президента США? Про історію американських виборів говорили історик Віталій Ляска та володимир Миленко, журналіст, письменник та автор книги “Історія президентських виборів у США”.

Як відбувся поділ Кореї на дві антагоністичні частини? Чи корейський сценарій придатний для сучасної України? Кого північні корейці вважають більшим другом: Москву чи Пекін? Чи справді корейської армії варто боятися? І чи свідчить участь КНДР на боці Росії про близькість Третьої світової. Про минуле і сучасне Північної Кореї говорили історик Віталій Ляска та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Яке майбутнє має Московський патріархат в Україні? Що робити із його вірянами після заборони цієї Церкви? Чому так сповільнився перехід його парафій до ПЦУ? Чому українці за кордоном ходять до храмів РПЦ? І як Росія намагається захопити владу у світовому православ’ї? Про релігійну ситуації в Україні під час війни говорили історик Віталій Ляска та Людмила Филипович, релігієзнавиця, докторка філософських наук.

У жовтні минає 82-га річниця від дня створення Української повстанської армії.  Чому її стоврили саме на Волині? Скільки людей зголосилося до лав українських повстанців у 1942–1943-х роках? Чи були випадки примусової мобілізації? Чи існують підстави називати перших упівців нацистськими колаборантами? УПА лише західноукраїнський феномен? Чи правда, що окремі люди вийшли із підпілля уже після проголошення Незалежності? Про історію УПА говорили історик Віталій Ляска та Ігор Бігун, кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху ХХ століття.

1 жовтня 1946 року, в німецькому місті Нюрнберг Міжнародний військовий трибунал виголосив вирок колишнім очільникам нацистської Німеччини. 

Хто і як запропонував, що очільників нацистської Німеччини треба судити Міжнародним трибуналом? Чи домовлялися союзники про питання, яких не мало звучати на трибуналі? Чи судили українців на Нюрнберзькому трибуналі? Чи Нюрнберг став фіналом судів над нацистськими злочинцями? Путіна треба судити за лекалами Нюрнберга? Які помилки Нюрнберга варто врахувати у майбутньому? Про Нюрнберзький трибунал говорили історик Віталій Ляска та Іван Дерейко, кандидат історичних наук, військовослужбовець ЗСУ.

30 вересня минає 86-та річниця від дня підписання Мюнхенської угоди, внаслідок якої Судетську область відокремили від Чехословаччини. До того ж Чехословаччина мусила задовільнити територіальні претензії Польщі та Угорщини. Чому ця подія ввійшла в історію як змова? Чи справді Чехословаччина була еталонною демократією для тогочасної Європи? Чи варто порівнювати Судети із Кримом та Донбасом, а Бенеша – із Зеленським? І найголовніше – Чи привид Мюнхена справді все ще витає над світом? Про відлуння Мюнхенської змови у сьогоденні говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Чому спадщина шістдесятників актуальна? І чи актуальна вона? Як спершу російськомовні митці ставали українськими шістдесятниками? Як вони боролися за українську історію, будували національну ідентичність та формували український модернізм? Про мистецтво шістдесятників говорили історик Віталій Ляска та Богдан Мисюга, кандидат мистецтвознавства, арт директор Центру інтелектуального мистецтва “Меркурій”.

17 вересня 1939 року Червона армія перейшла Збруч і розпочала окупацію Заходу України.  Щоб легітимізувати свою владу, Кремль влаштував “вибори до Народних зборів Західної України”, які відбувалися під контролем органів НКВС. Як населення Галичини сприйняло більшовиків? Окупація чи визволення: як окреслити приєднання цих територій до УРСР? Якою була національна політика радянської влади та якими були інструменти її пропаганди? Як примусова колективізація, депортації та репресії засвідчили невдалу радянізацію приєднаних територій? Про це Віталій Ляска говорив із кандидатом історичних, старшим науковим співробітником Інституту українознавства НАН України Павлом Артимишиним.

1 вересня у двох федеральних землях Саксонії і Тюрінгії пройшли земельні вибори, на яких впевнену більшість набрали правоекстремістська партія «Альтернатива для Німеччини» і близька до них партія «Альянс Сари Ваґенкнехт». В німецьких медіа і суспільстві говорять про загрозу демократії. Чи такий результат був прогнозований і чим це можна пояснити? Чому, саме в землях колишньої НДР більшість виборців голосують за правих популістів і радикалів? Чи можна саме з історії пояснити схильність східних німців до правого радикалізму і авторитаризму? Наскільки у Східній Німеччині є сильними антиукраїнські і проросійські настрої, і чи може це загрожувати підтримці України на федеральному рівні? Про це говорили історик Віталій Ляска та  Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.