1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Чи справді сучасна демократія перебуває під смертельною загрозою, чи ми просто спостерігаємо тимчасові труднощі, які можна подолати? Що змушує людей розчаровуватися у демократії? Чи може демократія бути лише ліберальною? Як пояснити глобальний поворот “направо”?  Невже традиційний поділ на лівих та правих поступово зникає? Чи отримає націоналізм нове дихання і як українці можуть навчити цього Європу?  І чому популізм не стане осібною ідеологією. Про ідеології минулого і майбутнього говорили історик Віталій Ляска та Володимир Єрмоленко, філософ, письменник та есеїст

Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький –  гетьман, який уперше  відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади.  Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади?  Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

У 1253 році галицько-волинський князь Данило Романович отримав корону і титул короля Русі.  Наскільки цей крок справді наближав його до Заходу? Яким було місце Русі Данила у системі європейських держав середини XIII століття?  Наскільки свідомо Данило вибудовував альтернативу ординському шляху, який обрав Олександр Невський? Коли і чому Московія перебрала на себе право говорити від імені “Русі”?

Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі: Королівство Русі Данила чи Володимиро-Суздальська земля, що стала Московією? Чому Олександр Невський став центральною постаттю російського історичного міфу, а Данило Романович залишився на периферії української пам’яті? Чи не є сьогоднішня війна — у певному сенсі — продовженням того ж самого цивілізаційного вибору XIII століття? Про постать Данила Романовича та його актуальність нині говорили історик Віталій Ляска та професор, доктор історичних наук Мирослав Волощук.

Що ми знаємо про останні десятиліття існування Речі Посполитої? Чи справді вона була failed state, як про це говорила тогочасна російська пропаганда? Як після першого поділу між сусідами у 1772-му році Річ Посполита намагалася вийти з підо російського впливу і намагалася реформуватися? Як Росія плодила політичну корупцію всередині суверенної держави? Чому поляки не чинили опору відвертій окупації своєї держави? І врешті як Катерина ІІ наказала остаточно ліквідувати Річ Посполиту, заявивши, що імперія лише «повертає собі російську спадщину»? Про три поділи Речі Посполитої на тлі аналогій до сучасності говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка.

Які найдавніші випадки політичних вбивств відомі з історії? Чому в різні епохи суспільства то виправдовували, то суворо засуджували політичні вбивства? Чим політичний атентат відрізняється від терористичного акту? Чи дійсно політичні вбивства «ефективні» для тих, хто їх організовує? Чи справді Моссад такий ефективний? Як пам’ять про політичні вбивства впливає на сучасну політичну культуру? Про політичні вбивства у минулому та сьогоденні говорили історик ВІталій Ляска та  Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

У середині XIX століття Російська імперія мріяла розділити ослаблу Османську державу, а суперечка між православними та католиками  за доступ до святинь у Єрусалимі стала іскрою, що запалила Кримську війну. Розгром турецької ескадри в Синопській бухті шокував європейців і примусив Британію та Францію об’єднатися проти російської агресії. Понад рік облоги Севастополя закінчився нищівною поразкою Росії: вона втратила флот на Чорному морі та  понад сто тисяч військових. Однак, сучасна російська пропаганда каже, що все було інакше. Що втокмачують у голову росіянам і наскільки це далеко від реальності? Про міфи навколо Кримської війни говорили історик Віталій Ляска та Андрій Галушка, дослідник історії, автор книг про минуле України та Британії.

Чи закінчилися Перша світова у 1918-му? Яку роль у формуванні передумов Другої світової війни відіграли розпад імперій та створення таких нових держав як Чехословаччина та Польща? Як етнічні та національні протиріччя наближали Центрально-Східну Європу до війни? Що робила Ліга Націй, Мала Антанта та інші міжнародні інституції, аби запобігти війні? Чому система колективної безпеки 1920‑30‑х років виявилася безсилою? І чи справді Друга світова для українців розпочалася у березні 1939-го? Про передумови Другої світової війни говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової