Це було вже

28 червня 1914 року, сербський націоналіст Гаврило Принцип у Сараєво скоїв замах на Франца Фердинанда, наступника австро-угорського престолу. Це вбивство вважається приводом для розгортання Першої війни. Якими були причини Великої війни, які закладалися не одне десятиліття? Чого Росія хотіла домогтися? Яким було місце українських земель у тогочасній геополітиці? Чи  варто порівнювати російсько-українську війну із Першою світовою? І чому мир після Першої світової виявився фікцією? Про актуальність Першої світової у сьогоденні говорили історик Віталій Ляска та Іван Стичинський, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

Від тиранії до олігархії. Коротка історія українського футболу

Чому саме футбол є найпопулярнішим видом спорту? І як із гри він перетворився у культурний феномен? Від якого часу веде свій початок український футбол? Наскільки радянський футбол був заідеологізованим? Чи був футбол інструментом спротиву радянській системі? Наскільки реальною була ідея об’єднаного чемпіонату Росії та України з футболу? І що вбиває український футбол? Про історію та майбутнє українського футболу говорили історик Віталій Ляска та Володимир Миленко, письменник, журналіст та футбольний оглядач.

Історія не знає умовного способу, а як би жили зараз, якщо у минулому щось пішло інакше? Чи міг Володимир Великий обрати іншу віру? Якою була б історія України, якби у ній не було козацтва або якби Хмельницький пішов на союз із Османською імперією? Чи міг Мазепа перемогти Петра? І якою була б незалежна Україна після гаданої перемоги Чорновола на президентських виборах 1991-го. Про пастки і спокуси альтернативної історії України говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, дослідник пізньосередньовічної та ранньомодерної історії України.

Чи справді Москва вивезла з України архіви КДБ? Чому істориків не допускали до архівних справ? Чи можуть архіви КДБ стати основою для люстрації? Чи доносила Марія Сосюра на свого чоловіка? Як радянські спецслужби боролися проти української діаспори та іноземних туристів? І чим їм завинили хіпі та спіритичні сеанси? Про це та інше говорили історик Віталій Ляска та Едуард Андрющенко, кандидат історичних наук, журналіст та автор книги "Архіви КДБ. Невигадані історії"

З 2015 року українці 18 травня вшановують день пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня 80 років тому радянський тоталітарний режим почав депортацію корінного населення з території Кримського півострова. Чому Сталін прийняв рішення про депортацію? Як народився радянський міф про кримських татар як нацистських колаборантів? Як відбувалася депортація і адаптація переселених на нових місцях? Важкий шлях додому - як радянський режим перешкоджав поверненню депортованих до Криму? Про геноцид криимськотатарського народу розмовляли історик Віталій Ляска та Гульнара Абдулаєва, українська історикиня, авторка кількох книг, серед  них «Кримські татари: від етногенезу до державности».

Від анексії Криму у 2014 році Херсонес став одним із центральних об'єктів псевдоісторичної міфології путінської Росії. Що нині відбувається із Херсонесом? Чому окупанти його руйнують? Як і куди із Криму вивозяться найцінніші музейні експонати та артефакти? І чому мовчить ЮНЕСКО? Про це говорили Віталій Ляска та Евеліна Кравченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України.

Невже Китай готується формувати ХХІ століття, так само як США сформували ХХ? Чи Китай при Сі Цзіньпіні пережене Америку? Чому відносини між Китаєм та США не можна називати холодною війною? “Україна для Росії ― як Тайвань для Китаю”? І чи потрібні Китаю російські території? Про роль Китаю у сучасній світовій геополітиці говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Чому саме Великдень був таким неприйнятним для радянського тоталітаризму? Як замість Пасхи пропагували “свято весни”? Мітинги та суботники: що комуністи пропонували замість християнського свята. Як українці святкували в умовах відсутності церкви і священника? Чому Кремлю був потрібен образ українського села як відсталого та архаїчного? Про святкування Великодня та українську традиційну обрядовість говорили історик Віталій Ляска та Ярослава Музиченко, Етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.

Якими були українські етнічні території так званого Закерзоння перед початком Другої світової війни? У чому різниця між депортаціями українців та поляків у 1940-х? Чи можна операцію “Вісла” називати етнічною чисткою українського населення? Як польська влада реагує на антиукраїнські злочини своїх попередників? Чому українська держава ігнорує запити про статус депортованих для вимушених переселенців із Закерзоння? І чи не стане ця тема ще однією причиною для війни за пам’ять між Україною та Польщею. Про це говорили Віталій Ляска та Юлія Артимишин, історикиня, дослідниця польсько-українських відносин у ХХ-ХХІ століттях.

Нещодавно Український інститут національної пам’яті визнав використання імені Михайла Булгакова у назвах вулиць та пам’ятники на честь письменника пропагандою імперської політики Росії. Частину українців це збурило, мовляв, такий експертний висновок тяжіє до радянського державного цензурування. Чи справді Булгаков, з-поміж усіх російських письменників того часу, як йдеться у цьому висновку стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду? Що ми втратимо як відкинемо Булгакова? Чи знають його у світі? І чи справді українська література наскрізь селянська? Про деколонізацію літератури розмовляли історик Віталій Ляска та Ростислав Семків, український письменник та літературознавець.