У травні 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через 99 років після його загибелі? Чому до Симона Петлюри українці ставляться гірше, аніж до Скоропадського чи Грушевського? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом?  Чому і хто затаврував його антисемітом? І за що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та  Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Нещодавно, Мединський, голова російської делегації на переговорах у Стамбулі заявив  «Ми не хочемо війни, але ми готові воювати рік, два, три – скільки б часу на це не знадобилося. Ми воювали зі Швецією 21 рік. Як довго ви готові воювати?». Що мав на увазі Мединський, кажучи про Північну війну XVIII століття? Як Московське царство стало Російською імперією?  Як Кремль модернізував державу через війну і чи є така небезпека зараз? Чи без козаків та інтелектуалів Московія стала б однією із най потужніших держав Європи? І як подолати жагу Росії вічно воювати? Про це говорили історик Віталій Ляска та Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, дослідник військово-політичної та соціальної історії козацької України.

Чому 1947 рік — рік розділу Британської Індії на Індію та Пакистан — не став початком мирного співіснування двох нових держав? Як сталося, що вже через 24 роки після здобуття незалежності, у 1971 році, Пакистан втратив половину свого населення разом із Східним Пакистаном (нинішнім Бангладешем)? Яку роль у протистоянні навколо Кашміру відіграли великі держави — СРСР, США та Китай — і яким чином ця війна перетворилася з регіонального конфлікту на мікромодель Холодної війни? Чи є сучасне ядерне стримування між Індією та Пакистаном надійною гарантією миру — чи, навпаки, воно підвищує ризик катастрофи через людський чинник або технічну помилку? І яке відлуння для України має постійний конфлікт між Індією та Пакистаном? Про безпекову ситуацію у Південній Азії крізь призму історії говорили історик Віталій Ляска Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Цьогоріч минає 80 років із дня закінчення Другої світової війни. Однак, в Україні досі триває конфлікт памʼятей про Другу світову — з одного боку говоримо УПА, з іншого – Червону армію? Чи можливо об’єднати ці наративи без спрощення й перекручення історії? Ким були червоноармійці: визволителями чи окупантами?  Чому світ досі не бачить українців серед переможців над нацизмом? Як у Радянському Союзі формувалася офіційна версія Другої світової, і чому навіть самі ветерани часто не впізнавали себе в тій “історії”? У чому радянська модель пам’яті відрізнялася від світової, і чому Україна так довго залишалася в її рамках? Як саме Росія використовує її памʼять, щоб виправдати нову війну, і як Україні цьому протистояти? Про український вимір Другої світової війни говорили історик Віталій Ляска та Владислав Гриневич, доктор політичних наук.

Де межа деколонізації? І хто має бути суддями у цьому процесі? За що хейтять Винниченка і що ми втратимо, якщо позбудемось його? Чи були українські радянські літератори слугами режиму? Які стратегії виживання обрали в часи Великого терору? Що не так із терміном “Розстріляне відродження”? Як МОН хоче знищити українську літературу у школах? Про українську літературу ХХ століття та теперішню деколонізацію говорили історик Віталій Ляска та Віра Агеєва,  докторка філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії.

Ким був Володимир Винниченко для України: одним із лідерів національної революції чи людиною, яка пішла на компроміс із більшовиками? Чому він порівнював себе із Шевченком? Що для Винниченка було важливішим: соціальне чи національне? За що він не любив Петлюру, Грушевського та Скоропадського?  Чому після обрання головою Директорії у листопаді 1918 року Володимир Винниченко вже за кілька місяців фактично самоусувається від керівництва УНР і емігрує за кордон? І чи варто розділяти Винниченка-політика і Винниченка-літератора? Про політичні і літературні пошуки Володимира Винниченка говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук,  завідувач відділу Національного музею історії України.

Тридцять років тому США закликали Україну не поспішати з незалежністю, а згодом — добровільно віддати ядерну зброю в обмін на гарантії, які виявилися запевненнями. Чому США наполягали на повному ядерному роззброєнні України в 1990-х роках?  Наскільки глибоко США були залучені в економічні та політичні трансформації України у 1990-х роках? Як Вашингтон реагував на події Помаранчевої революції 2004 року? Чому адміністрація Обами після анексії Криму та початку війни на Донбасі обмежувалася переважно “нелетальною допомогою”? Чи має США послідовну, довгострокову стратегію щодо України, чи кожна адміністрація — Обами, Трампа, Байдена — діє ситуативно? Про американсько-українські відносини говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Як Павло Скоропадський прийшов до влади у квітні 1918-го?  Чи була ця зміна необхідною відповіддю на політичну кризу, чи радше результатом амбіцій, недовіри й розколу всередині українського табору? Чому гетьман, який запропонував порядок і реформи, не здобув народу? Що саме прирекло режим Скоропадського — зовнішні обставини, внутрішні чвари чи брак національного ґрунту? Чи була Україна готова до консервативної моделі державотворення? Про те, як гетьман Павло Скоропадський врятував Україну від політичного та економічного колапсу розмовляли історик Віталій Ляска та та Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Як Європа вийшла з  першої масштабної ранньомодерної бійні - Тридцятилітньої війни? Що саме змінила Французька революція в уявленні про війну — і чому “народ” став не просто жертвою, а рушієм бойових дій і політичних змін? Чому США, не беручи участі в російсько-японській війні, змогли вийти з неї одним із головних переможців? Чому Перша світова не стала “війною, що завершить усі війни”, а навпаки — створила ґрунт для ще страшнішого конфлікту? Чи можна вважати Другу світову війну справді завершеною, якщо її підсумки досі визначають політичні альянси, кордони і ставлення до сили? Що важливіше: перемога у війні чи мир на своїх умовах? І чи здатне людство навчитися закінчувати війни так, щоб більше не починати нових? Про це історик Віталій Ляска говорив із блогером Іллею Чедолумою, доктором філософії у галузі історії

Як Дональд Трамп зміг перетворити свою постать на ідеологічний бренд? Чому американські євангеліки підтримують його, попри моральні суперечності та розрив із традиційними християнськими цінностями? Наскільки глибоко трампізм вкорінився у політичній культурі США — і чому його вплив відчувається далеко за межами Америки? Чи існує «трампізм на експорт» — і якщо так, то хто його наслідує у Європі? Чи є в трампізмі лише загроза демократії, чи й виклик, що змушує її оновлюватися? Про ідеологію трампізму говорили історик Віталій Ляска та архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор Університетського коледжа Стокгольма