Як Дональд Трамп зміг перетворити свою постать на ідеологічний бренд? Чому американські євангеліки підтримують його, попри моральні суперечності та розрив із традиційними християнськими цінностями? Наскільки глибоко трампізм вкорінився у політичній культурі США — і чому його вплив відчувається далеко за межами Америки? Чи існує «трампізм на експорт» — і якщо так, то хто його наслідує у Європі? Чи є в трампізмі лише загроза демократії, чи й виклик, що змушує її оновлюватися? Про ідеологію трампізму говорили історик Віталій Ляска та архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор Університетського коледжа Стокгольма

Європейський Союз десятиліттями розширював свої кордони, але чому зараз цей процес майже зупинився? Великі хвилі інтеграції допомогли об’єднати континент чи лише загострили розрив між «старими» та «новими» членами? Чому після вступу Хорватії у 2013-му перспектива розширення стала ледь не примарною? Чи здатні Україна, Молдова та Балкани вдихнути нове життя в європейську інтеграцію? І як Євросоюз подолає виклики нового розширення? І врешті російсько-українська війна стане початком європейської єдності чи консолідує ЄС? Про історію Європейського Союзу говорили історик Віталій Ляска та  Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук

Після Першої світової війни Німеччина опинилася у глибокій кризі: принизливі умови Версальського договору, економічна розруха, гіперінфляція, політична нестабільність. Веймарська республіка хиталася під тиском радикалів з обох боків. Але чому саме нацисти змогли скористатися цією ситуацією? Як невдалий Пивний путч 1923 року змінив стратегію Гітлера? Чому Велика депресія стала каталізатором його популярності? Як нацисти використовували пропаганду, щоб маніпулювати суспільством? Яку роль у їхньому успіху відіграли великі промисловці, фінансисти та консервативні елітии? Чи справді Гітлера розглядали як «маріонетку», яку можна було контролювати? І чи можна було запобігти диктатурі, яка привела світ до найбільшої війни в історії? Про те як Гітлер прийшов до влади говорили історик Віталій Ляска та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Коли і ким у світі вперше було визнано Українську республіку? Чи варто було українцям покладатися лише на Німеччину? Коли Ростов-на-Дону входив до Української держави? Чи шкодили внутрішні чвари між українцями репрезентації на міжнародній арені? І хто із культурних діячів найбільше зробив для сприйняття України в світі? Про міжнародну політику Української народної республіки, її союзників та ворогів говорили історик Віталій Ляска та Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

За три роки повномасштабного вторгнення українці чимало згадували про історію. Це порівняння президента Зеленського із Черчиллем, і аналогії із Першою світовою війною, і небезпека повторення Мюнхенської змови-1938. Які із цих аналогій працюють нині, а які можуть уприявнитися у майбутньому? Якою була плата України за незалежність та  міжнародну суб’єктність? Про це говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

Наприкінці 1930-х років Велика Британія та Франція намагалися уникнути війни, уклавши з Гітлером Мюнхенську угоду, яка стала вироком для Чехословаччини. Захід поступився агресору, сподіваючись зберегти мир, але це лише наблизило Другу світову війну. На чому ґрунтується ризик "нового Мюнхена" – дипломатичної змови великих держав за спиною Києва? Як Захід може повторити помилки 1938 року? Які важелі має Україна, щоб не стати жертвою геополітичного торгу між США та Росією? Наскільки реалістичним є сценарій поділу країни за корейським зразком? Що спільного між виступом Путіна у Мюнхені 2007 року та політикою Гітлера у 1938-му? Які історичні паралелі можуть вказувати на повторення схожих сценаріїв? Чи можливий формат нової Ялти, де великі держави вирішуватимуть майбутнє України без її участі? Про це говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1667 році у селі Андрусове Московія та Річ Посполита уклали мирний договір. Згідно з ним, Москва та Варшава поділили між собою українські землі по Дніпру. Лівобережжя відійшло до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Чому, за умови існування української держави, два сусіди вирішили поділити її? Як на це відреагували в Україні? Чому українська еліта не була спроможною до спротиву? Чому Гетьманщини не знищили раніше? Про це говорили історик Віталій Ляска та доктор історичних наук, професор Віктор Горобець.

У січні 1919-го дві України, наддніпрянська та галицька, об’єдналися в одну державу. Хто тоді став ініціатором Злуки?  Чому не вдалося досягти повноцінного об’єднання? Чим були невдоволені галичани? І чи вододіл між обома державами обмежувався лише політикою? У чому символічна вага Акту Злуки? І як він руйнує російську пропаганду?  Про це говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, історик, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Яке місце посідає Голокост в українській історії ХХ століття? Що про нього знають наші співвітчизники? Як Бабин Яр затьмарив локальну історії Голокосту? Чому сталінський режим приховував інформацю про Голокост? І чи можна порівнювати бачення Росією українців із ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму? Про український вимір Голокосту говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Подольский, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту.

У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила резолюцію про визнання геноциду черкеського народу царською Росією. Що тоді сталося із черкесами? Скільки геноцидів влаштовала Москва поневоленим народам? Чи справді Москва несла на підкорені терени “цивілізацію”? Чому на початку 1990-х, часах лібералізації у Росії, вона все ж зберегла свою цілісність? Чи можливий збройний спротив із боку поневолених народів? І коли розпадеться Росія? Про поневолені народи Росії говорили історик Віталій Ляска та Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору