Історії кохання з давніх часів лежать в основі популярних творів літератури, театру, кінематографу: від легенд про короля Артура чи п'єси «Ромео і Джульєтта» до «Касабланки» та «Сутінок». Що таке лицарське та куртуазне кохання? Як традиції лицарського служіння дамі серця перейшли в певні правила джентльменської поведінки? Як образ романтичного героя трансформувався від творів Байрона до вампіра Едварда Каллена? А також які уявлення про кохання нам нав'язували кілька десятиліть тому та як це змінилось сьогодні?

Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, як саме зображення кохання в популярній культурі впливало на стосунки та навпаки — як зміни суспільних норм, релігія та розширення прав жінок проявляються в кіно й літературі, додаючи нових варіантів любовних сюжетів та різноманітних поглядів на стосунки.

Фільми і серіали, які згадуємо:

«Гоббіт» ( Пітер Джексон) 

«Гордість та упередження», 2005 рік (Джо Райт)

«Ромео + Джульєтта», 1996 рік (Баз Лурман)

«Віднесені вітром», 1939 рік (Віктор Флемінг)

«Несплячі в Сієтлі», 1993 рік (Нора Ефрон) 

«Вам лист», 1998 рік (Нора Ефрон) 

«Привид опери», 2004 (Джоел Шумахер)

«Щоденник пам’яті», 2004 рік (Нік Касаветіс)

«Матч Поінт», 2005 рік (Вуді Аллен)

 Серіал «Ти», 2018 рік

«Сутінки», 2008 рік (Кетрін Гардвік)

«356 днів», 2020 рік (Барбара Бяловас та Томаш Мандес)

«П’ятдесят відтінків сірого», 2015 рік (Сем Тейлор-Джонсон)

«Покинь, якщо кохаєш», 2024 рік (Джастін Бальдоні)

«Патерсон», 2016 рік (Джим Джармуш)

«Все завжди і водночас», 2022 рік (Ден Кван та Деніел Шайнерт)

Серіал «Сексуальна освіта», 2019 рік (Бен Тейлор та Кейт Геррон)

Книжки, про які говоримо: 

Marriage, a History: How Love Conquered Marriage (Stephanie Coontz)

«Закохані Тюдори» (Сара Ґріствуд)

«Страждання молодого Вертера» (Йоганн Вольфганг фон Гете)

«Трістан та Ізольда» (Жозеф Бедьє)

Ведучі: Маріам Найем, Валентина Сотникова

Оператори: Олексій Мацкевич, Олександр Перлик, Соня Пасевич

Монтаж: Карина Гаценко

Дизайн та графіка: Ніка Назаренко, Анастасія Рибакова

Продюсерки: Катерина Шкрабалюк, Ріта Бусленко

Редактор: Олексій Мацкевич

Виконавча продюсерка: Анна Погребна

и всі виросли на мультиках, фільмах і серіалах, які здавалися безневинними. Але що, як вони — частина колоніальної історії? У першому епізоді 2 сезону подкасту «Деколонізаторки» говоримо про те, як попкультура формувала наші уявлення про красу, успіх і «нормальність». Чому «класичні» фільми й мультики сьогодні кенселять, та як література і кіно закріплювали колоніальні уявлення в нашій свідомості?

Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, як саме попкультура може бути інструментом колонізації та чи можемо ми зробити її інструментом емансипації? 

Образи Маріам та Валентини – Маркет українських брендів Всі.Свої

Дякуємо за локацію кінотеатру-укриттю на Подолі KINO42 https://www.instagram.com/kino42kyiv?igsh=MWN2ODdlNGo0eHYxeg==

Фільми та серіали, які згадуємо:

«Тарзан», 1999 рік, Дісней

«Аладдін» 1992, рік, Дісней

«Віднесені вітром», 1939 рік

«Breakfast at Tiffany’s», 1961 рік

«Friends» 1994-2004 роки

«Indiana Jones»

«Могутні Рейнджери» (Power Rangers, 1993–)

«1+1» (Intouchables), 2011 рік

«Академія Амбрелла» (The Umbrella Academy) 2019-2024

Книжки, про які говоримо:

«Heart of Darkness» Джозеф Конрад

«Тінь гори» і «Шантарам» (Грегорі Девід Робертс)

«Пригоди Гекльберрі Фінна» (Марк Твен)

«Тінтін в Конго» (Hergé)

«Пітер Пен» (Джеймс Метью Баррі)

Опера «Аїда» (Дж. Верді)

В останньому випуску сезону подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, що таке політика памʼяті, як в різних країнах зберігають історію про загиблих громадян чи знищених народів.

Як віддають шану полеглим захисникам? Що червоний мак означає для світу, а соняшник – для України? Чому про політику памʼяті не йдуться у тоталітарних країнах? Яким, на думку, Валі та Маріам, може бути військовий меморіал загиблим захисникам України? Дивіться та слухайте – у подкасті «Деколонізаторки».

Матеріали, які цитувалися у випуску:

What gives victims satisfaction when they seek revenge?: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ejsp.782

Щоденник Ніни Герасимової про війну: https://gordonua.com/ukr/specprojects/gerasimova.html

Едвард Саїд. Культура й імперіялізм

I Saw People Being Beheaded And Eaten By Dogs: https://youtu.be/owNlSNNd7tw?si=qHg9TL2OvBALrQoN

Щодня українці гинуть на війні, яку розвʼязала Росія. Часто кажуть, що зараз гине «цвіт нації». У новому епізоді подкасту Деколонізаторки Маріам Найем та Валентина Сотникова рефлексують на тему горювання разом з братом Маріам, військовослужбовцем та адвокатом і правозахисником - Масі Найємом.

В 1990 році Масі разом братом і батьком переїхав з Афганістану в Україну. В той час, якраз закінчувалась війна, яку розвʼязав в Афганістані Радянський Союз.

Коли в 2014 році Росія почала війну на сході України, Масі долучився до армії та брав участь у бойових діях, після чого демобілізувався, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся до війська. В червні 2022 отримав важке поранення в голову, в результаті якого втратив око.

У новому епізоді подкасту Деколонізаторки Маріам Найем, Валентина Сотникова та Масі Найєм говорять про сприйняття смерті і болю від втрати близьких людей, а також про те, як змінювалась ідентичність Масі під час життя в Україні та не тільки.

У новому епізоді подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова розбирають ще один мультфільм від Disney – «Мулан». В основі сюжету – головна героїня Мулан йде у військо замість свого батька, який не може воювати. В цей час Китай воює з армією Гунів і Мулан врятувала свою країну від катастрофи.

У восьмій серії «Деколонізаторок» Найем та Сотникова пояснюють, чому Мулан – нетипова принцеса для Disney і як авторам мультфільму вдалось правильно передати культуру Китаю. А також багато обговорюють фемінізм у мультику та, увага, займаються обʼєктивізацією чоловіків.

Ми постійно чуємо, що західні партнери втомились від війни в Україні. Але як і досі зацікавлювати іноземців темою України? А також як відшуковувати цікавість в собі. Про це у новому випуску «Деколонізаторок» говорять культурологиня Маріам Найем та літературознавиця Валентина Сотникова разом із засновником видання Ukraïner Богданом Логвиненком.

У мультфільмі «Покахонтас» компанія Disney показала протистояння індіанського племені та британських колонізаторів, які прибули до території сучасних Сполучених Штатів Америки на пошуки золота. Вважається, що в основі сюжету мультика лежить реальна історія племені Поухатан та британського моряка Джона Сміта.

Що має зробити імперія, щоб обʼєднати навколо себе людей? Звичайно, придумати красиву історію чи міф, створити певний образ. Так, інколи ми хочемо жити, як в «американській мрії», чи ненавидимо так звану «велич» Росії.

Імперія робить все, щоб розмити кордони ідентичності людей, яких колонізувала. Переписує історію, забирає мову, виправдовують «божественним провидінням» своє право на колонізовані території. А ще розповідає нам, ким ми ніби то є насправді.

Маріам Найем та Валентина Сотникова у четвертому випуску подкасту «Деколонізаторки» обговорюють, які наративи використовують імперії, щоб розмити нашу ідентичність та зробити все, щоб ми відчували себе розгубленими. 

Хто така «радянська людина» і для чого її конструювали? Чому імперії хочуть, щоб ми сумнівалися в тому, хто ми? Що спільного між українцями та ірландцями? Дивіться та слухайте – у подкасті «Деколонізаторки».

Ми памʼятаємо історію Аладдіна за культовим мультиком 1992 року студії «Walt Disney», легендарними піснями Алана Менкена та образами персонажів, наприклад, Джина у виконанні Робіна Вільямса. Та чи звертали ви увагу, наскільки багато культур та стереотипів намішано в цій історії?