В останньому випуску сезону подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова обговорюють, що таке політика памʼяті, як в різних країнах зберігають історію про загиблих громадян чи знищених народів.

Як віддають шану полеглим захисникам? Що червоний мак означає для світу, а соняшник – для України? Чому про політику памʼяті не йдуться у тоталітарних країнах? Яким, на думку, Валі та Маріам, може бути військовий меморіал загиблим захисникам України? Дивіться та слухайте – у подкасті «Деколонізаторки».

Матеріали, які цитувалися у випуску:

What gives victims satisfaction when they seek revenge?: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ejsp.782

Щоденник Ніни Герасимової про війну: https://gordonua.com/ukr/specprojects/gerasimova.html

Едвард Саїд. Культура й імперіялізм

I Saw People Being Beheaded And Eaten By Dogs: https://youtu.be/owNlSNNd7tw?si=qHg9TL2OvBALrQoN

Щодня українці гинуть на війні, яку розвʼязала Росія. Часто кажуть, що зараз гине «цвіт нації». У новому епізоді подкасту Деколонізаторки Маріам Найем та Валентина Сотникова рефлексують на тему горювання разом з братом Маріам, військовослужбовцем та адвокатом і правозахисником - Масі Найємом.

В 1990 році Масі разом братом і батьком переїхав з Афганістану в Україну. В той час, якраз закінчувалась війна, яку розвʼязав в Афганістані Радянський Союз.

Коли в 2014 році Росія почала війну на сході України, Масі долучився до армії та брав участь у бойових діях, після чого демобілізувався, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся до війська. В червні 2022 отримав важке поранення в голову, в результаті якого втратив око.

У новому епізоді подкасту Деколонізаторки Маріам Найем, Валентина Сотникова та Масі Найєм говорять про сприйняття смерті і болю від втрати близьких людей, а також про те, як змінювалась ідентичність Масі під час життя в Україні та не тільки.

У новому епізоді подкасту «Деколонізаторки» Маріам Найем та Валентина Сотникова розбирають ще один мультфільм від Disney – «Мулан». В основі сюжету – головна героїня Мулан йде у військо замість свого батька, який не може воювати. В цей час Китай воює з армією Гунів і Мулан врятувала свою країну від катастрофи.

У восьмій серії «Деколонізаторок» Найем та Сотникова пояснюють, чому Мулан – нетипова принцеса для Disney і як авторам мультфільму вдалось правильно передати культуру Китаю. А також багато обговорюють фемінізм у мультику та, увага, займаються обʼєктивізацією чоловіків.

Ми постійно чуємо, що західні партнери втомились від війни в Україні. Але як і досі зацікавлювати іноземців темою України? А також як відшуковувати цікавість в собі. Про це у новому випуску «Деколонізаторок» говорять культурологиня Маріам Найем та літературознавиця Валентина Сотникова разом із засновником видання Ukraïner Богданом Логвиненком.

У мультфільмі «Покахонтас» компанія Disney показала протистояння індіанського племені та британських колонізаторів, які прибули до території сучасних Сполучених Штатів Америки на пошуки золота. Вважається, що в основі сюжету мультика лежить реальна історія племені Поухатан та британського моряка Джона Сміта.

Що має зробити імперія, щоб обʼєднати навколо себе людей? Звичайно, придумати красиву історію чи міф, створити певний образ. Так, інколи ми хочемо жити, як в «американській мрії», чи ненавидимо так звану «велич» Росії.

Імперія робить все, щоб розмити кордони ідентичності людей, яких колонізувала. Переписує історію, забирає мову, виправдовують «божественним провидінням» своє право на колонізовані території. А ще розповідає нам, ким ми ніби то є насправді.

Маріам Найем та Валентина Сотникова у четвертому випуску подкасту «Деколонізаторки» обговорюють, які наративи використовують імперії, щоб розмити нашу ідентичність та зробити все, щоб ми відчували себе розгубленими. 

Хто така «радянська людина» і для чого її конструювали? Чому імперії хочуть, щоб ми сумнівалися в тому, хто ми? Що спільного між українцями та ірландцями? Дивіться та слухайте – у подкасті «Деколонізаторки».

Ми памʼятаємо історію Аладдіна за культовим мультиком 1992 року студії «Walt Disney», легендарними піснями Алана Менкена та образами персонажів, наприклад, Джина у виконанні Робіна Вільямса. Та чи звертали ви увагу, наскільки багато культур та стереотипів намішано в цій історії?

Ми всі ЗЛИМОСЯ на Росію! І це не дивно. Вона щодня вбиває нас, наших близьких, забирає наше здоровʼя, щастя та можливості. А ще ми злимось, коли нас не розуміють іноземці, або коли вчергове потрібно пояснювати таксисту за кордоном, чому твоїй країні потрібна військова допомога. 

Та окрім цього ми влаштовуємо срачі один з одним, зриваємося в інтернеті на своїх, що руйнує наші стосунки та нас самих, ну і грає на руку Росії. 

У другому епізоді подкасту «Деколонізаторки» Валя злиться що не зможе більше посваритися зі своїми загиблими друзями, а Маріам злиться на Росію, що її брат Масі Найєм не зможе більше бачити двома очима. А також говорять про почуття злості та що робити з цим? Чому українці сміються з мемів про «акулу, яка зʼїла росіянина»? 

Як злість і агресія нам допомагає вижити та адаптуватися? Як і що це говорить про нас, як про колишню колонію? Дивіться та слухайте в другому випуску подкасту «Деколонізаторки» на Суспільне Культура.

Маріам може процитувати фрази з фільмів Рязанова, а Валя памʼятає вірші Бродського. А Васі соромно за все це разом... Але як впоратися з цим відчуттям та чи нормально це – соромитися за те, що, на жаль, не можеш стерти зі свого життя – дивіться й слухайте в першому випуску подкасту Маріам Найем та Валентини Сотникової для Суспільне Культура «Деколонізаторки».