Коли і ким у світі вперше було визнано Українську республіку? Чи варто було українцям покладатися лише на Німеччину? Коли Ростов-на-Дону входив до Української держави? Чи шкодили внутрішні чвари між українцями репрезентації на міжнародній арені? І хто із культурних діячів найбільше зробив для сприйняття України в світі? Про міжнародну політику Української народної республіки, її союзників та ворогів говорили історик Віталій Ляска та Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

За три роки повномасштабного вторгнення українці чимало згадували про історію. Це порівняння президента Зеленського із Черчиллем, і аналогії із Першою світовою війною, і небезпека повторення Мюнхенської змови-1938. Які із цих аналогій працюють нині, а які можуть уприявнитися у майбутньому? Якою була плата України за незалежність та  міжнародну суб’єктність? Про це говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

Наприкінці 1930-х років Велика Британія та Франція намагалися уникнути війни, уклавши з Гітлером Мюнхенську угоду, яка стала вироком для Чехословаччини. Захід поступився агресору, сподіваючись зберегти мир, але це лише наблизило Другу світову війну. На чому ґрунтується ризик "нового Мюнхена" – дипломатичної змови великих держав за спиною Києва? Як Захід може повторити помилки 1938 року? Які важелі має Україна, щоб не стати жертвою геополітичного торгу між США та Росією? Наскільки реалістичним є сценарій поділу країни за корейським зразком? Що спільного між виступом Путіна у Мюнхені 2007 року та політикою Гітлера у 1938-му? Які історичні паралелі можуть вказувати на повторення схожих сценаріїв? Чи можливий формат нової Ялти, де великі держави вирішуватимуть майбутнє України без її участі? Про це говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1667 році у селі Андрусове Московія та Річ Посполита уклали мирний договір. Згідно з ним, Москва та Варшава поділили між собою українські землі по Дніпру. Лівобережжя відійшло до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Чому, за умови існування української держави, два сусіди вирішили поділити її? Як на це відреагували в Україні? Чому українська еліта не була спроможною до спротиву? Чому Гетьманщини не знищили раніше? Про це говорили історик Віталій Ляска та доктор історичних наук, професор Віктор Горобець.

У січні 1919-го дві України, наддніпрянська та галицька, об’єдналися в одну державу. Хто тоді став ініціатором Злуки?  Чому не вдалося досягти повноцінного об’єднання? Чим були невдоволені галичани? І чи вододіл між обома державами обмежувався лише політикою? У чому символічна вага Акту Злуки? І як він руйнує російську пропаганду?  Про це говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, історик, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Яке місце посідає Голокост в українській історії ХХ століття? Що про нього знають наші співвітчизники? Як Бабин Яр затьмарив локальну історії Голокосту? Чому сталінський режим приховував інформацю про Голокост? І чи можна порівнювати бачення Росією українців із ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму? Про український вимір Голокосту говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Подольский, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту.

У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила резолюцію про визнання геноциду черкеського народу царською Росією. Що тоді сталося із черкесами? Скільки геноцидів влаштовала Москва поневоленим народам? Чи справді Москва несла на підкорені терени “цивілізацію”? Чому на початку 1990-х, часах лібералізації у Росії, вона все ж зберегла свою цілісність? Чи можливий збройний спротив із боку поневолених народів? І коли розпадеться Росія? Про поневолені народи Росії говорили історик Віталій Ляска та Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору

Наприкінці минулого року українські соцмережі збурив допис співачки Каті Чилі,  висловилася проти встановлення Ханукії на Майдані Незалежності у Києві. Згодом  у Львові якийсь юнак загасив ханукію, встановлену на руїнах синагоги. Чи є ці випадки свідченням антисемітизму українців? Як розрізнити власне антисемітизм і пережитки народних традицій? Коли антисемітизм з’явився як явище? У чому звинувачували євреїв? Хто стояв за єврейськими погромами? Чи існував державний антисемітизм у Радянському Союзі? І може зіпсувати історія стосунки між Україною та Ізраєлем. Про це говорили історик Віталій Ляска та Сергій Гірік, кандидат історичних наук, викладач магістерської програми з юдаїки в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

Чи зможуть великі держави нав’язати Україні невигідний мир? На якому році Першої чи Другої світової війни ми є? Чому і цього року українці та поляки не змогли порозумітися щодо минулого? Чи справді Тімоті Снайдер хоче нав’язати нам чужий погляд на нашу історію? Яку історію українські діти вивчатимуть у школах? Про страхи українців щодо історії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.