Деякі європейські столиці, наприклад Лондон та Париж створені на основі римського війського табору. Римські війська, перш ніж зайти до міста після битви, мали пройти через символічну арку. За майбутні тисячоліття Тріумфальні арки з’явились у Парижі, Лондоні, Мадриді. Окрім встановлення арок через старі міста прорубували довгі бульвари, на яких мали розташовуватись найважливіші урядові будівлі. Наприклад, як в проєкті Альберта Шпеера для нового Берліну. Про те, як військові паради вплинули на післявоєнну реконструкцію Києва, спілкувались з істориком архітектури Семеном Широчиним.

Дніпро — одне з небагатьох українських міст, в якому є приклади хорошої сучасної архітектури. Реконструюються пішохідні вулиці, а нові станції для метро проєктують в британській студії Захи Хадід. В місті навіть є посада головного художника, який відповідає за весь художній стиль міста: вивіски на фасадах, лівреї громадського транспорту, елементи навігації, дизайн вуличних меблів. Що таке хороший міський дизайн і чому в Дніпрі вдається втілювати якісні сучасні проєкти з архітектури та дизайну спілкувались з Сергієм Білим, головним художником Дніпра.

Через децентралізацію міста отримали нові можливості для розвитку: залучати інвестиції, визначати власну стратегію, активніше впроваджувати міські проєкти. Основну відповідальність за успішний розвиток міста несе міський голова, який визначає основний напрямок та проєкти, які будуть втілюватись. Про те, за якими критеріями визначати успішне місто та успішного мера, спілкувались з Іриною Озимок, засновницею Міжнародного саміту мерів та міським головою Луцька Ігорем Поліщуком.

Через зміни клімату озеленення в містах стає все важливішим. Дерева очищують повітря та роблять вулиці прохолоднішими, а сквери і парки дають користувачам можливість відпочити від галасу міста. Тепер, коли в містах майже не лишилось відкритих територій, з‘являються нові способи збільшити озеленення в місті. В Лондоні анонсували, що перетворять місто на Національний парк. В Берліні розробили зелений індекс, а в Парижі міська адміністрація впроваджує радикальне озеленення всього центру. Щоб дізнатись, як у місті може з’явитись новий парк, спілкувались з Євгенією Кулебою, головою громадської організації «Місто-сад», депутаткою та секретарем екологічної комісії в Київраді.

В українських містах з‘являється багато різних релігійних об‘єктів. Спочатку з‘являється хрест, потім намет, з часом будують капличку, яка перетворюється на церкву. Зазвичай ніхто не контролює побудову релігійних об’єктів в місті і не зносить незаконні. Тому всі ці прибудови зазвичай дуже низької архітектурної якості. Як повинна виглядати церковна архітектура, та хто повинен відповідати за її вигляд і розміщення в містах спілкувались з архітектором та дослідником Олексієм Биковим, котрий є співавтором книжки Orthodox Chic.

12 липня на вулиці Січових Стрільців у центрі Києва забудовник почав зносити будівлю Квітів України. Того ж дня громада зламала паркан, зупинила техніку і демонтаж. У квітні за день знесли дореволюційний будинок Уткіна, зараз розбирають модерністичний критий ринок біля Південного вокзалу. І таких проєктів багато. Про те, як саме містяни можуть захищати цінні будинки від хаотичних зносення та реконструкцій, і які причини цієї проблеми, спілкувались з депутаткою Київради Ксенією Семеновою.

В Україні діє децентралізація, а отже міста отримали можливість самостійно залучати кошти та визначати напрямок власного розвитку. Часто таким напрямком стає розвиток туризму, для чого місту доводиться створювати зрозумілу комунікацію, щоб пояснити власні переваги та цінності. Як створити якісний та дієвий брендинг, який допоможе правильно розказати про місто, говорили з Дмитром Булановим, дизайн-директором Bulanov büro, в якому створили бренди Черкащини, Приазов’я, та Запоріжжя.

В 2017 році на вулицях Києва було до 6000 законних кіосків та ще стільки ж незаконних. Через відсутність контролю за їхнім встановленням місто втрачає значні кошти, які могли б наповнювати його бюджет. Про те, як повинні виглядати кіоски в українських містах та як контролювати їхнє розміщення говорили з Максимом Бахматовим, головою організації «Офіс Трансформації», яка досліджує та аналізує ефективність роботи Київської адміністрації.

Раніше при забудові житлових кварталів керувались однією ціллю — якомога швидше розселити побільше людей. Тепер люди самі обирають місце для проживання, через що сучасна забудова стала набагато різноманітнішою, але як кращою, так іноді і гіршою. Про те, які є проблеми в нових українських помешканнях, та як їх вирішують в інших країнах, спілкувались з архітектором Антоном Олійником, співзасновником BURØ Architects.

За дослідженнями texty.org.ua, лише 15% київської набережної зараз відкрито для людей, а інші частини закриті парканами або непролазними хащами. Поступово в світі змінюється підхід до того, якими повинні бути міські набережні. Звідти прибирають портову інфраструктуру та промислову забудову і повертають активне міське життя, оскільки річка в місті є однією з основних цінностей. Про те, як можна змінити набержні в українських містах спілкувались з архітектором Віктором Зотовим, засновником студії ZOTOV&CO та платформи CANactions.