ЗручноМіськБуд

В минулому році Київ посів 16 місце в рейтингу українських міст за якістю життя. В ньому практично не з’являються міські проєкти, які можуть кардинально змінити якість життя у ньому, наприклад, до сих пір не ухвалили новий генплан. Одна з проблем, чому так відбувається — це те, що Київ як столиця має державне підпорядкування. Голову міської адміністрації призначає Президент, а його заступників погоджують в Кабінеті міністрів. Однак чи справді це єдина причина, чому столиця так повільно розвивається, спілкувались з народним депутатом Дмитром Гуріним.

Львів часто згадують як приклад успішного українського міста, яке розвивається за європейським урбаністичними напрямками. Пішоходизували центр, розвивають громадський транспорт, реалізовують сучасні архітектурні проєкти та реконструювали площу перед вокзалом. Однак, попереду у Львова ще багато нових викликів та проблем. Як місто планує вирішувати ці питання та які його вектори подальшого розвитку, спілкувались з Юліаном Чаплінським, у минулому головним архітектором Львова та заступником міністра розвитку громад і територій.

В українських містах постійно з’являються нові будівлі, але більшість з них не можуть похвалитись сучасною архітектурою. В історичних кварталах вони намагаються імітувати стару забудову, а в спальниках більше схожі на різнокольорові коробки. Про те, як розвивати сучасну архітектуру в українських містах та як на це впливають проєкти міжнародних архітектурних компаній та вітчизняна архітектурна освіта спілкувались з Олегом Дроздовим, співзасновником архітектурного бюро Дроздов і партнери та Харківської школи архітектури.

В Україні на вулицях міст живе щонайменше до 50 тисяч бездомних тварин. В українських містах працюють комунальні підприємства, які відловлюють бездомних тварин, стерелізують їх, чіпують та заносять до єдиної бази даних. Окрім міських установ бездомним тваринам допомагають громадські організації, які створюють для них притулки та займаються їхньою адопцією. Про те, з якими проблемами стикаються містяни в боротьбі за бездомних тварин, чому деякі комунальні підприємства не готові чіпувати тварин та як допомогти тваринам на вулиці, спілкувались з Олександром Тодорчуком, засновником гуманістичного руху UAnimals.

Століття тому в містах було багато малих річок. Тепер всі вони закриті в підземні колектори, в які зливається дощова каналізація. Однак тепер клімат змінюється і міста не витримують навантаження від літніх злив та посух. Щоб адаптуватись до змін клімату, в містах почали відновлювати та повертати малі річки. Про те, як це допомагає у боротьбі зі змінами клімату спілкувались з архітектором Семеном Поломаним, засновником студії ландшафтної архітектури Zemlia.

Часто мистецтво в українських містах з'являється як спосіб прикрасити громадський простір за прикладом власної квартири. Сподобалась картина, придбали її і повісили в коридорі. Однак міський простір відрізняється від квартири і важливим є процес, за яким витвір мистецтва з'являється в місті. Як правильно розвивати сучасне мистецтво в громадському просторі спілкувались з Олею Балашовою, співзасновницею громадської організації «Музей сучасного мистецтва».

Через відсутність перспектив та можливості розвиватись мешканці маленьких міст та селищ постійно від'їжджають до обласних центрів або до столиці. Щоб повернути можливість розвиватись українським маленьким селам та містечкам, в 2014 році запустили реформу децентралізації, яка дала новий поштовх для розвитку об‘єднаних громад. Про те, як саме можуть розвиватись маленькі міста та селища, спілкувались з Вадимом Денисенком, програмним директором CANactions.

В Парижі меркиня Анн Ідальго планує перетворити все місто на об’єднання менших 15-хвилинних міст. Для цього озеленюють Єлисейські поля і перетворюють колишнє шосе на зелений бульвар для пішоходів. В Швеції запроваджують концепцію 1-хвилинного міста, де вся необхідна інфраструктура повинна розміщуватись на вулицях під будинком. Чи потрібно нам запроваджувати подібні концепції у власних містах, що з цього отримаємо та від чого доведеться відмовитись - спілкувались з Віталієм Селиком, головою Ради з урбаністики Києва.

В містах розвалюються старі спортивні майданчики, а нові зазвичай не з‘являються. Так відбувається, бо більшість міського бюджету направляється на фінансування дитячих спортивних шкіл, а не на розвиток спортивної інфраструктури. Щоб подібного не відбувалось, розвиток спорту в містах повинен концентруватись на покращенні здоров’я всіх містян. Як саме розвивати спортивну інфраструктуру в містах та як це роблять в інших країнах спілкувались з Вікторією Тітовою, директоркою компанії Big City Lab та радницею мера Славутича.