30 серпня у Львові було застрелено Андрія Парубія – екс-спікера Верховної Ради, одного з лідерів Революції Гідності та відомого українського політика. Вбивця, замаскований під кур’єра служби доставки, здійснив вісім пострілів, після чого втік, залишивши на місці сім гільз. Служба безпеки України повідомила, що ймовірного виконавця затримали, а серед основних версій називають «російський слід». У суспільстві вбивство викликало шок, адже Парубій вважався символом української боротьби за незалежність та одним із тих, хто уособлював відхід країни від радянського минулого. У Росії ж його роками демонізували, називаючи «неонацистом», «фашистом» і «бандерівцем». Замовне вбивство екс-спікера Верховної Ради розглядають як частину стратегії Кремля з дестабілізації України та ліквідації її політичних символів. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Президентське вето на закон про допомогу громадянам України зашкодило іміджу Польщі на міжнародній арені, каже депутат Європарламенту від Громадянської коаліції Анджей Галіцький. Соціолог Роберт Собєх, директор Центру публічної політики Університету Сівітас. Соціолог наголосив, що співпраця з українцями досі була майже зразковою. «Зараз, з політичною метою, нам нав’язують нову загрозу, новий ризик, як економічний, так і соціальний. Питання в тому, чому?» – підсумував він.

Володимир Гамратюк

Запрошуємо послухати розмову із Павелом Решкою, провідним польським журналістом, воєнним кореспондентом, знавцем Росії (його найновіша книжка "Столик з видом на Кремль" нещодавно вийшла в Україні в перекладі Олександра Бойченка). Павел Решка був гостем програми "Пів-напів / Pół na pół" Яни Стемпнєвич і Марціна Ґачковського.

Ірина Яцик — мама двох синів, психологиня, яка працює з нейровідмінними дітьми, розповідає про досвід успішної адаптації дітей до школи після повернення в Україну.

Чому Покровський напрямок називають тараном росіян? Як виглядає зараз війна на виснаження? Які економічні зиски Росії на Донбасі? Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов аналізує ситуацію на фронті в Україні.

В українських дітей у польських школах найбільші труднощі виникають через мовний бар’єр та відмінності в програмах. Для підтримки проводять додаткові заняття й корекційні уроки. Одні учні швидко вливаються в нове середовище, іншим потрібен час і психологічна допомога. Успішна адаптація можлива тоді, коли школа, батьки й громада працюють разом. Про це та багато іншого розповів вчитель Кшиштоф Обребський у програмі «Тема дня»

Якими були політичні та економічні чинники, що призвели до агресії Німеччини проти Польщі на початку Другої світової війни у вересні 1939? Cтратегія вересневої кампанії та швидка поразка польської армії, ситуація цивільного населення та виникнення руху опору, роль та обмеженість допомоги з боку Великої Британії та Франції, а також вторгнення СРСР та замовчування його відповідальності. Паралелі з сьогоденням та висновки, які Європа повинна зробити, щоб не допустити повторення подібних трагедій. Про це у ранковому ефірі розповів кандидат ісоричних наук та співавтор книги «Змова диктаторів: поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939-1941» — Єгор Брайлян

Перший візит Кароля Навроцького до Сполучених Штатів та зустріч з Дональдом Трампом визначають перспективи польсько-американської співпраці у сфері безпеки та економіки. Ця подія відбуватиметься на тлі внутрішньої політичної конкуренції в Польщі та глобального зближення Росії і Китаю, що створює нові виклики для регіональної та міжнародної безпеки. Чого варто очікувати від їхньої зустрічі? Про це у ранковому ефірі розповів політолог та президент «Женевського центру дипломатії та вирішення конфліктів» — Микола Волківський

Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття  — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.

Квантові комп’ютери вже давно не фантастика, а реальність, яка може перевернути уявлення про обчислення. Вони працюють не на бітовій логіці, як звичні нам ПК та смартфони, а на кубітах, здатних перебувати одразу у кількох станах. Саме ця властивість відкриває шлях до небаченої швидкості обробки даних, вирішення надскладних задач і моделювання процесів, які класичні машини просто не «потягнуть». Від перших ідей Річарда Фейнмана до реальних розробок Google, IBM та Microsoft пройшло кілька десятиліть, і сьогодні квантові комп’ютери тестують у медицині, логістиці, криптографії та навіть спорті. Попереду — справжня революція, яка змінить не лише технології, а й цілі галузі економіки