Нюрнберзький процес, що розпочався 20 листопада 1945 проти функціонерів Третього Рейху — це безпрецедентна подія у вимірі міжнародного права. Щобільше, він започаткував велику низку речей, які стали невіддільною  частиною сучасного світу. Зокрема, Гаазький трибунал — ідейний спадок Нюрнберга.  Дуже продумане технічне забезпечення, зокрема, синхронний переклад — чотирма мовами з міжнародною прямою трансляцію — все це теж вперше відбулося 80 років тому,  під час трибуналу.  Чому  не всі зловмисники понесли покарання, які злочини під час Нюрнбергу замовчували  СРСР та країни Заходу, чому в трибуналі не брали участь Польща та Франція, а також про теорії конспірології, пов'язані з трибуналом — розповів кандидат історичних наук, керівник української редакції Польського агентства преси Ігор Усатенко.

Про суть конфлікту між США і Венесуелою та роль в ньому Росії на тлі війни в Україні - коментар експерта- міжнародника Аміна Лєхарзи де Більбао Ессалхі (голова асоціації «Eurodefense Joven España»).

Їй  21, першу вперше на кіноекрані Ліза з'явилася  у віці 6 років. Зараз в неї за плечима вже 30 ролей в театрі та кіно. Одна з найяскравіших — в драмі  «Донька»  режисера Єгора Олесова, де Ліза  Козлова блискуче виконала головну роль. Стрічка присвячена Бучі, першим дням повномасштабного вторгнення. Нещодавно показ фільму відбувся у Варшаві під час Ukraina! Festiwal Filmowy. «Емоційно було важко повернутися до цієї теми, — розповідає акторка, — Бо коли ми знімали цей  фільм, сподівалися, що прем'єра відбудеться вже після перемоги. Що покажемо його Європі, як картину про те, що ми пережили й що не можна забувати. А виявилося, що все це досі триває. Це дуже болюче». Про те, чи треба знімати художні фільми про війну, поки вона триває, про мрію продовжити навчання на акторському факультеті в Польщі й про те, як адаптуватися в новій країні, в ефірі Польського Радіо розповіла акторка Ліза Козлова.

У новому випуску говоримо про те, як Росія веде проти Польщі сучасну гібридну та когнітивну війну — без пострілів, але з постійними атаками на свідомість. Обговорюємо, як працюють фейки, чому суспільство потрапляє в інформаційні пастки та як військові реагують на такі загрози. Співрозмовники в ефірі PR24: Магдалена Ковальська-Сендек, головна редакторка «Polska Zbrojna»,Марек Свєрчинський, керівник відділу безпеки та міжнародних відносин Polityka Insight.

У програмі «На перехресті подій і поглядів» говорити про те, як розвивається сьогодні україністика у Чехії, як там у Карловому університеті у Празі, а також в інших осередках досліджується українська література, українська мова, наскільки це поширений напрямок. Як перекладається українська література, чи це взагалі цікаво чеському читачеві, а також про контекст зацікавлення Україною, українською культурою та літературою і як він змінювався впродовж років. Співрозмовниця Мар’яни Кріль -україністка, філологиня, докторка Тереза Хланьова.

19 листопада — Всесвітній день запобігання насильству над дітьми. Польський Фонд «Даруємо дітям силу» підкреслює, що більшість дітей стикаються з різними формами насильства: фізичним, психологічним, сексуальним або серед однолітків. Акція «Дитинство без насильства» пропонує конкретні програми та інструменти для створення безпечного середовища, де дитина може звернутися за підтримкою і бути почутою. Авторка: Христина Срібняк

Артур Дронь, письменник, ветеран російсько-української війни, автор поетичних книжок «Гуртожиток № 6» (2020), «Тут були ми» (2023) та книги короткої прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). Вірші Артура перекладені десятьма мовами. Цьогоріч він опублікував дебютну прозову збірку «Гемінґвей нічого не знає». Ці тексти виростають із фронтових історій про віру й братерство, страх і надію, смерть і любов. 15 листопада 2025 року автор презентував у Варшаві польське видання збірки «Тут були ми» („Tu byliśmy”) у перекладі Януша Радванського. «Коли з'явиться наш Гемінґвей, наш Ремарк? Вони не з'являться, бо вони нам непотрібні. Ми маємо вже дуже багато своїх голосів, різноманітних та важливих», — розповідає Артур Дронь передачі «Пів-на-пів | Pół na pół» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського (Посилання на відео тут: https://www.youtube.com/watch?v=wrKyzGCmVYo&list=PLVO2K6bLS5uTpKzivxZxR-ZW6SrRiLozO&index=1).

Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів - розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі)

Про злі та добрі дипфейки, а також про те, як їх розрізнити розповідає Аліція Мартінек з Центру вивчення безпеки штучного інтелекту NASK у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Про охорону прав громадян України у Польщі йшлося цими днями під час зустрічі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця з Представництвом Омбудсмана України в Польщі та волонтерами і громадськими діячами у Варшаві. Світлана Мялик побувала на події.