Київ знову зустрів ранок після важкої ночі. Сигнали повітряної тривоги в українській столиці чути майже цілодобово. Вибухи, робота ППО, люди в укриттях — місто живе у постійній напрузі. Росія продовжує атакувати Україну хвилями дронів і ракет. Під ударом — Київ, інші міста та критична інфраструктура. Попереду опалювальний сезон, і російські удари дедалі більше спрямовані на те, щоб виснажити Україну та створити додатковий тиск на цивільне населення. Особливу загрозу становлять реактивні дрони — вони значно швидші, а отже, залишають українській ППО менше часу на реакцію. Київ уже кілька днів поспіль залишається під ударами. «Це справжній терор», — так ситуацію характеризує польський журналіст Пйотр Андрусєчко, власний кореспондент Gazeta Wyborcza в Україні. Пйотр Андрусєчко долучився з Києва до розмови в ранковому ефірі Польського радіо.

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» взяла участь психологиня фундації Польський міграційний форум Олена Масик. Йшлося про психологічні проблеми та виклики для українських воєнних мігрантів у Польщі, зокрема, дітей.

Про наявні й відсутні російські впливи та національну пам’ять у Латвії та зокрема Латгалії розповідає Олексій Динда, журналіст Латгальської редакції LSM, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація". Розмову записано в рамках спільного проєкту української та білоруської служб Польського радіо для закордону про Латгалію.

Польща створює власну велику мовну модель — PLUM, орієнтовану передусім на польську мову, культуру та потреби державного управління. Її розробники вважають, що локальні моделі необхідні для збереження цифрової незалежності та кращого розуміння національного контексту. Проєкт представили фахівці Наукової та академічної комп’ютерної мережі NASK — програмістка, викладачка та експертка зі штучного інтелекту Домініка Граєвська і доктор Войцех Куса, керівник відділу обробки природної мови NASK

Нещодавно Польщею прокотилися акції на підтримку українців та проти ксенофобії. Паралельно громадські організації розпочали збір підписів під петицією із конкретними вимогами до польського уряду. На тлі цих подій постає непросте питання: куди рухається Польща — до більш відкритого й багатокультурного суспільства чи до посилення страху перед мігрантами та ксенофобських настроїв? Про це говоримо з Анною Кацпчик з організації «Obywatele RP» та Бартошем Крамеком із фонду «Відкритий діалог»

Мар’яна Грошовик, голова Українського дому в Латвії, та бандуристка Одарка Лелеко розповідають про діяльність Українського дому в Ризі. Розмовляли Сніжана Чернюк і Едуард Жолуд.

У Польщі міграція, зокрема присутність українців, дедалі активніше стає предметом політичної боротьби. Праві сили пропонують створити окреме Міністерство міграції та асиміляції, службу депортації та запровадити нові обмеження для мігрантів. Водночас польська економіка й надалі потребує іноземних працівників, що створює суперечність між економічними потребами та політичною риторикою. На цьому тлі посилюються дискусії про інтеграцію, знання польської мови та ставлення суспільства до українців. Наскільки реальною є загроза подальшої радикалізації міграційної політики Польщі та як це може вплинути на українців? Про це розповів Даніель Боцьковський, польським політологом, істориком та експертом з питань безпеки

Дезінформаційна кампанія в Чехії намагалася посварити чехів і поляків через вигаданий територіальний конфлікт. У соцмережах поширювали фейкові документи, підроблені акаунти дипломатів, сайти-клони медіа та згенеровані ШІ зображення. Кульмінацією мала стати провокаційна акція в Тршинці, яка мала створити враження реального суспільного протистояння. Чехія та Польща відреагували на спробу розпалити конфлікт, а експерти припускають можливий російський слід. Наскільки успішною була ця кампанія та чи є в чеському суспільстві ґрунт для подібних інформаційних атак? Про це в ранковому ефірі розповів Веніамін Трубачов, український журналіст з досвідом роботи в Чехії

Ринок праці України та Польщі опинився у парадоксальній ситуації. Роботодавці відчувають дефіцит кадрів, а працівники водночас не завжди можуть знайти відповідну роботу. Штучний інтелект і автоматизація вже змінюють вимоги до професій та навичок. Найближчими роками одні професії втрачатимуть попит, а інші, навпаки, стануть ще більш затребуваними. Особливо важливим це питання буде для України, яка після війни зіткнеться з гострою нестачею працівників. Які навички варто мати та як не втратити роботу в еру штучного інтелекту? Про це у ранковому ефірі розповів Димитрій Гриб, власник Allen Digital Studio

Журналіст Міхал Стшалковський у рубриці «Rozmowa dnia» на Першому каналі Польського радіо поговорив про напруження в польсько-українських відносинах із Міхалом Кацевичем, головним редактором порталу Centrum Europy.