Колекціонери творів мистецтва - це, ніби, персонажі з фільму. Заможні чоловіки і жінки в шикарних костюмах, які сидять у кріслах топових аукціонів і купляють антикваріат за сотні тисяч доларів. Складно повірити, але зовсім нещодавно ця картинка була і про Україну: у 1990-х рр. ринок мистецтва та антикваріату стрімко піднявся з підпілля і пережив свій розквіт у "нульових". Але у 2014 році розпочався його занепад, який триває і досі. Про коротку і цікаву історію арт-ринку в Україні ми поспілкувались з Генеральною директоркою музею "Духовні скарби України", кандидаткою історичних наук Дар'єю Добріян. Не забули спитати про усі плюси, мінуси і підводні камені колекціонування в нашій країні, як відбувається торгівля творами мистецтва, чому держава так жорстко регулює цю сферу і як формується ціна на картини, коштовності, скульптури тощо. І, звісно, ми багато говорили про продаж Дар'єю спільно з Сергієм Притулою картини Марії Примаченко за півмільйона доларів: з нашого подкасту дізнаєтесь цікаві деталі цієї акції!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

⁠Twitter⁠

⁠Telegram⁠

⁠YouTube⁠

⁠Facebook⁠

⁠Instagram⁠

Студентство - досвід, який має великий відсоток українців. Для когось студентські роки стали непростою стежкою до успіху, комусь принесли найближчих друзів чи навіть сім'ю. Інші згадують роки навчання завдяки карколомним вечіркам, подорожам, новим враженням. Чи так було завжди? Ми запросили історика Тараса Самчука, який більше 10 років досліджує київське студентство ХІХ ст. і нещодавно оголосив передзамовлення на свою книгу "Пиво і чорнило. Як жили київські студенти в 19 — на початку 20 століття", поспілкуватись про те, чим нинішнє студенство відрізняється від своїх однолітків понад 100 років тому. Коли студенти жили краще, були згуртованіші, епічніше веселились, краще вчились і, нарешті, чи вдасться нам у ХІХ ст. знайти типи студентів, які ми звикли бачити сьогодні в університетських аудиторіях - дізнаєтесь у цьому тривалому, але дуже цікавому випуску!

Передзамовити книгу Тараса Самчука про київське студенство ХІХ - початку ХХ ст. можна тут!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Вже за кілька годин Херсон став прифронтовим містом. 1 березня у місто зайшли окупанти. 11 листопада Херсон і правобережну Херсонщину звільнили, але в окупації залишаються близько 80% території області. росіяни пограбували Херсонські художній і краєзнавчий музеї, влаштовували позиції на археологічних пам'ятках, знищували важливі культурні та історичні об'єкти. Яку спадщину регіон втратив, а яку вдалося зберегти? Хто винен у розкраданні унікальних музейних, архівних та бібліотечних колекцій? І чому нас навчила окупація Херсонщини у контексті збереження історичної та культурної спадщини? Про це ми говорили з Сергієм Нємцевим, археологом з Херсона, колишнім завідувачем археологічного музею Херсонського державного університету, а нині - співробітником Міністерства культури та інформаційної політики у сфері охорони культурної спадщини.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Артилерія - самоходна, буксируєма, реактивна тощо - є одним з головних "двіжків" війни з Росією. Ми насолоджуємось влучними "прильотами" по супротивнику, переживаємо, коли на ряду напрямків намітилась чисельна перевага російської арти, радіємо західним поставках озброєння. Гармати панували на полі бою кілька сотень років, але в ядерну еру ми про них призабули. І дарма. Євгеній Шатілов та військовий історик Іван Стичинський згадують весь бойовий шлях артилерії з XIV ст., багато зупиняються на Першій та Другій світових війнах та розмірковують, чого російсько-українська війна більше схожа на війни ХХ ст. ніж на футуристичні конфлікти.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Є крилатий вислів про те, що "музи мовчать, поки говорять гармати". Але, здається, усе з точністю навпаки. Новий етап російсько-українська війна спричинив колосальний спалах творчості тисяч митців і мисткинь в Україні та закордоном. Наскільки це характерно для військових конфліктів протягом світової історії? Наскільки воюючи сторони "замовляли/замовляють музику"?Коли мистецтво почне формувати образ нинішньої війни? Про усе це ми, разом зі співведучим Павлом Корцубом, говорили з історикинею та художницею Мариною Боровіковою. 

Невеличкий дисклеймер: випуск був записаний у травні, тому багато чого ми не охопили. Але тут така тема, що нічого б не змінилось, навіть якби ми записали його вчора. Тому сперечайтесь з нами, доповнюйте нас у коментарях!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Другий випуск другого сезону подкасту ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - про деімперіалізацію українських міст, яка розпочалась з повномасштабною фазою російсько-української війни. Місцева влада, громадські активісти, військові взялися за перейменування вулиць та демонтаж монументів. Весь цей процес ми вирішили обговорити з нашим другом, істориком Родіоном Хомяковим. Ми передивились десятки пропозицій від небайдужих громадян, проєктів рішень від депутатів місцевих рад та сотні фото і відео як з вулиць прибирають бюсти, танки, таблички. Чим нинішня боротьба з імперською спадщиною відрізняється/схожа на декомунізацію? Чому потрібно діяти швидше і, водночас - виваженіше? Хто добре впорався зі справою, а хто - не зовсім (спойлер - таких більшість)? Говоримо про усе це і даємо свої критерії і пропозиції, як нам надалі успішно і естетично позбуватись російського на наших вулицях!  

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Наш подкаст повернувся у ці непрості часи. І вирішили поміркувати про те, що ж іноземці знають про історію України? Чому саме це? І як, на фоні безпрецедентного зацікавлення Україною на фоні вторгнення росії, спонукати їх дізнатись більше? Євгеній Шатілов запросив Антона Процюка, співавтора прекрасного telegram-канала "Old York Times" та працівника громадської організації "Вікімедіа Україна" (частина міжнародної організації, що популяризує Вікіпедію та її проєкти в Україні) та Мілану Срібняк, історикиню з великим досвідом роботи у освітніх проєктах для іноземців. Разом ми обговорили проблему сприйняття української історії за кордоном. У нас були інші плани на цей сезон, але ми будемо виходити з максимально актуальними темами, дотичними до героїчного опору російській агресії. Як бачите, слоган про "історію, що не залишає в спокої" - не тільки фігуральний. Тримаємось та віримо у ЗСУ! Слава Україні!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!  

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Twitter

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

У останній випуск сезону ми покликали Івана Стичинського - військового історика, дослідника Першої світової війни. Але говорили ми не просто  про Сомму чи Верден, а про те, як "Велика війна" відбилась у музиці, кінематографі, літературі та зображальному мистецтві. Чому "Metallica" та гурт "1914" варто слухати фану-початківцю Першої світової, а "Sabaton" чи "Franz Ferdinand" - ні, а фільми про ПСВ здебільшого погані (навіть "1917")? Як в Україні ще у 1920-х популярні письменники вже намагались осмислювати події 1914-1918 рр. у своїй творчості (часто у неочікуваному ключі), а США побудувала цілу пропагандиську індустрію, поставивши "на потік" виробництво пропагандиських плакатів. І, зрештою, відповідаємо на питання - чи була Перша світова "останньою війною джентельменів"?

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO:

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Ми покликали у студію (студію, гучно сказано) історика та PR-менеджера "ZNOua" Івана Міщука, щоб розібратись, як виглядає популяризація української історії у одній з найпопулярніших в молоді соцмереж - "ТікТоці". Ванін блог "Іронічний історик" набрав нещодавно 20 тис. підписників. Ми розбираємось, чи справді "ТікТок" - виключно для дітей, як працює трендова нині соцмережа, тамтешньою лексикою, чи правда китайський сервіс є одним з найдемократичніших серед аналогів, хто і як робить там контент про українську історію і чому за відео на 45 секунд майбутнє.

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram

Лицарі, замки, балади, прекрасні дами - Середні віки ніби казка. Чума, помиї на вулицях, смерть у 30 - який жах ці ваші Середні віки! Наше сприйняття епохи досі стоїть між цими двома полюсами. Хоча це і стереотипи. Ми говорили з істориком-медієвістом, викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександром Охріменком про те, чому Середньовіччя таке у суспільній уяві і хто у цьому винен. Обмірковуємо, чому одна з найголовніших речей, яку винайшли у Середні віки - це надія, хейтимо сучасні шкільні підручники з історії, дивуємось з того, як історію України Х-ХIV ст. прямо зараз пишуть без нас, шукаємо відповідь, чому дослідники медієвісти для нашої країни зараз - екзотика і відповідаємо, як Нова українська школа здатна змінити усе (на прикладі кейсу з викладання Середніх віків у школі) та наукові студії можуть обвалити ставки на аукціоні "Sotheby's"!

ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!

Слідкуйте за проєктом LEGIO

Telegram

YouTube

Facebook

Instagram