Випуск про те, коли сором дає нам лишатися порядними людьми, а коли гальмує у розвитку.
9 характеристик сорому
1. Сором - соціальна емоція.
Він виникає тільки у стосунках і пов’язаний із страхом втратити зв’язок.
2. Сором спрямований на себе.
На відміну від провини («я зробив щось не так»), сором каже: «зі мною щось не так».
3. Сором - універсальний.
Його переживають усі, незалежно від віку, досвіду чи сили характеру.
4. Сором - невинний.
Це не про провину чи помилку. Це природна емоція, що виникає з бажання бути коханими та прийнятими.
5. Сором - тимчасовий.
Він здається всеохопним, але є лише станом, який змінюється.
6. Сором активує негативні базові переконання.
Такі як:
«Я недостатній/я»,
«Мене не можна любити»,
«Я поганий/а».
7. Сором має виражену тілесну складову.
Стискання, жар, важкість, бажання згорнутися або сховатися.
8. Сором ізолює.
Він спонукає мовчати, уникати, ховатися від інших і це поглиблює страждання. Може ховатись за агресивністю чи гіперактивністю, метушливістю.
9. Сором зцілюється співчуттям.
Тепло, людяність, добрі фрази та підтримуючий дотик нейтралізують його гостроту.
Наприклад, щиро сказана якась із цих фраз: «думаю, що це неприємно», «будь-яка людина може опинитися в такій ситуації», «дякую, що поділився/ась зі мною», «чи хочеш, щоб я тебе послухав/ла?»
Всі люди помиляються і можуть вчитись жити мудро в будь-якій ситуації, але тільки коли немає в моменті загрози життю чи покарання. Для зростання потрібна підтримка і добре ставлення, повага.
Текст написаний на основі робіт Крістін Нефф про самоспівчуття
---
Ольга Євланова:
oevlanova.com
facebook.com/psycoahOEvlanova
facebook.com/olga.ievlanova
instagram.com/olha_yevlanova
Олена Редчиць:
facebook.com/lenachel
instagram.com/lenachel