Радіо Накипіло

Радіо Накипіло

By Радіо НакипілоNews
Download on the App Store

Радіо Накипіло episodes

  • Чотири ноти / Чотири угоди
    Бетговен, толтекська мудрість і п’ять розмов про те, як пройти довгу зиму
    Чотири ноти, які ви точно чули. І чотири угоди, на які ви не звертали уваги.
    Найвідоміший твір в історії музики провалився на прем’єрі. 22 грудня 1808 року в нетопленому віденському театрі концерт тривав чотири години. Оркестр збився, і майже глухий Бетговен зупинив музикантів і наказав починати спочатку. Один із присутніх згадував потім, що вони просиділи в лютому холоді з пів на сьому до пів на одинадцяту й переконалися: доброго теж буває забагато.
    А через сто тридцять років ці самі чотири ноти передавали на окуповану Європу як сигнал, що війни не програно.
    Армані, офіцер 4 центру рекрутингу Сил ТрО ЗСУ, бере П’яту симфонію Бетговена й чотири правила з книжки Дона Міґеля Руїса. Виходить розмова про те, із чим ми живемо п’ятий рік: як проходити довгий темний відрізок, не вдаючи, що він короткий.
    У випуску дві людські історії, і вони підозріло схожі. Бетговен утратив слух — для композитора це приблизно те саме, що для снайпера осліпнути. Руїс був хірургом, який 1978 року заснув за кермом і майже загинув. Обидва розібралися у головному тільки після того, як у них це головне забрали.
    1 hr 3 min
  • «Точка відліку»: українська прем’єра в Польщі
    Акторки театру Gas, який заснували українки-емігрантки, на базі Інституту імені Єжи Ґротовського у Вроцлаві пропонують подивитися на еміграцію через різні історичні оптики: досвід польської еміграції, хвилі української трудової еміграції ХХ століття і сучасну українську діаспору після 2014 й 2022 років.
    У виставі документальність поєднується з іронією, гротеском, фізичним театром і звуковими експериментами. Основою сценарію стали фрагменти п’єси Тетяни Шелепко «Точка відчуднення», інтерв’ю з емігрантами й автобіографічні висловлювання акторок.
    23 min
  • RN_LIVE_07.10.2Гумор і трагіка Йогансена в інтерпретації театру «Нафта»: харківців запрошують на премʼєру6_14-15_2
    Письменник Майк Йогансен писав свій твір про Слобожанську Швайцарію з великою любов’ю до краєвидів Харківщини і, вочевидь, з меншою симпатією до вигаданих ним персонажів. Бо, як сам він зазначав, персонажі в нього вийшли картонні, а от краса ландшафтів розкрилася у всій повноті.
    Режисер театру «Нафта» Артем Вусик написав власну інсценівку, де додав героям характеру й ваги. А режисерка пластики Ніна Хижна шукала способи «подружитися» з пружною динамікою твору та не сліпо піти за автором, а звернутися до нас сучасних.
    Прем’єрні покази вистави «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» заплановано на 16–18 жовтня о 19:00.
    28 min
  • Для чого в громадах, що межують із Харковом, вимкнули світлофори
    У громадах, що межують із Харковом, вимкнули світлофори через активність російських FPV-дронів. Наразі відомо про вимкнені світлофори на вулицях селища Мала Данилівка й міста Дергачі.
    Такого вимушеного тимчасового заходу вжили через високу активність ворожих FPV-безпілотників, написав у телеграм-каналі начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко. Докладніше — слухайте в записі етеру з ним.
    24 min
  • російський КАБ зруйнував виробництво в Харкові: чи вдасться відновити підприємство
    В Індустріальному районі Харкова п’ятого жовтня одна з керованих авіабомб улучила в приміщення цивільного підприємства.
    Під час повномасштабної російсько-української війни майстри ТОВ «Виробнича компанія ДБН» виготовляли негорючі гіпсокартонні стінові панелі та плити для ремонтів. Їхні оздоблювальні матеріали були потрібні для швидкого відновлення пошкоджених приміщень шкіл і лікарень, а також лабораторних приміщень рятувальних частин Державної служби з надзвичайних ситуацій, зокрема, на деокупованих територіях.
    Що буде далі після руйнування виробництва? Наскільки реально відновити потрібне обладнання, розроблене, до речі, за авторськими кресленнями? Кому встигли допомогти майстри підприємства? Про це говорили в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією була засновниця і директорка компанії Олена Кашубіна.
    15 min
  • Зупинка фінансування «Ветеранського спорту»: як це вплинуло на ветеранів Харкова
    Програма державного фінансування «Ветеранський спорт» виявилася надзвичайно затребуваною, до чого Міністерство у справах ветеранів виявилося непідготовленим. Замість сподіваних 300 тисяч заявок міністерство отримало понад 800 тисяч, виплативши понад 1,2 мільярда гривень. Через вичерпання бюджету подачу заявок на IV квартал у «Дії» призупинили.
    Поки держава працює над продовженням програми на 2027 рік, виникає питання, що робити ветеранам просто зараз, адже спорт — важлива частина фізичної та психологічної реабілітації. Як цю проблему розв’язують у Харкові та як ветерани ставляться до призначення і діяльності Віталія Кіма на посаді очільника міністерства — говорили в етері.
    Усі охочі можуть приєднатися до ініціативи з «підвішеними» абонементами: купити абонементи, щоб ветеран чи ветеранка могли займатися безплатно.
    Реквізити для донатів:
    IBAN: UA683518230000026000500588074
    Отримувач: ФОП Семененко Ганна Олександрівна
    Код отримувача: 3645301889
    Банк: Філія — Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» (МФО 351823)
    Призначення платежу: Оплата за спортивні послуги
    51 min
  • Як Харкову виростити майбутніх інженерів
    Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» стане базою для створення Північно-Східного регіонального інженерно-наукового кластера всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України». Про це повідомили на фейсбук-сторінці НАУ.
    Головна мета Кластера — об’єднати освіту, науку й високотехнологічну індустрію для розвитку інженерного людського капіталу, підтримки талановитої молоді та підготовки фахівців, яких потребує сучасна економіка України.
    У співпраці планують розвивати STEM-освіту, організовувати практики й стажування, підтримувати молодіжні наукові проєкти та інженерні стартапи.
    У цьому проєкті братимуть участь провідні заклади вищої освіти Харкова, а також заводи та сучасні комерційні виробничі підприємства не тільки нашого регіону, але й з усієї країни, де потрібні інтелект і навички молоді.
    Як посиляться практика студентів на заводах і розроблення нових технологій у межах Північно-Східного регіонального інженерно-наукового кластера? Які університети вже входять до цього інженерно-наукового кластера? Про це в етері Радіо «Накипіло» говорили з ректором Національного аерокосмічного університету ХАІ та доктором юридичних наук Олексієм Литвиновим.
    23 min
  • Чому Терехов заговорив про «партію війни» та кому це вигідно
    Наприкінці минулого тижня в Україні відбувся неабиякий «парад голубів миру»: низка політиків у різний спосіб закликала домовлятися з росією. Заяви лунали від народних депутатів Олексія Гончаренка й Данила Гетманцева, а також від харківського міського голови Ігоря Терехова.
    Побутує думка, що всі три заяви зроблено за певним сценарієм. Це сталося на тлі успіху Третього армійського корпусу на Донеччині й за абсолютного небажання країни-агресорки відмовлятися від планів захопити та знищити Україну.
    Гончаренко запропонував зняти санкції з росії в обмін на щось. Він сказав, що з неї і так починають знімати санкції, а ми просто спостерігаємо за цим. Уже в понеділок, п’ятого жовтня, Гончаренка виключили з фракції «Європейська солідарність».
    «Іще раз хочу повторити: нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній. Ми прагнемо миру й добробуту», — заявив і собі Терехов.
    Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви нардепів Гончаренка й Гетманцева про потребу переговорів із росією. Глава Держави наголосив, що Україна не може поступатися власними інтересами під тиском москви, а народні депутати несуть відповідальність за збереження єдності в країні та мають діяти в інтересах держави. У своїй промові Зеленський не згадав Терехова, якого ще недавно приймав у своєму офісі.
    Для чого відразу три політики закинули ці слова втомленим від війни українцям? Чи може така риторика бути спробою перевірити реакцію українського суспільства на тему можливих дипломатичних компромісів або переговорів для завершення війни? Чи свідомі Гончаренко, Терехов і Гетманцев, що росія не хоче миру з Україною, а прагне її повної капітуляції? Чи не є ці троє українських політиків прихильниками прихованої капітуляції та до чого можуть призвести їхні заяви? Нарешті, яку політичну відповідальність вони мають понести за такі висловлювання? Говорили про це з директором Інституту фронтиру Євгеном Глібовицьким.
    26 min
  • Союзи, штучний інтелект і продуктивність: як Україні здобути економічну спроможність?
    Як Україні вистояти у світі, де міжнародні правила дедалі гірше захищають від агресії, а технології змінюють баланс економічної сили? У новому випуску «Економічного прориву з Павлом Шереметою» говоримо про «поліцен» — світ одночасних криз і багатьох центрів впливу, гнучкі союзницькі коаліції та потребу України в тісній співпраці з Європою, Британією й Канадою.
    Павло Шеремета розбирає, хто здобуває перевагу в перегонах штучного інтелекту, чому частина Європи відстає та як низька продуктивність праці обмежує українську економіку. І пояснює, як обмін знаннями та співпраця бізнесу, держави й інноваторів можуть дати Україні власні джерела зростання.
    Слухайте в ефірі та на сайті радіо «Накипіло».
    24 min
  • В армії задля відчуття безпеки дітей: учительки з Харкова, що стали до лав НГУ
    Знайомимося з харків’янками, які перенесли свій цивільний педагогічний досвід і вміння працювати з людьми в службу в Національній гвардії України.
    Олександра Голубнича з позивним Фурія — сержантка й очільниця варти. За її плечима — сім років роботи вчителькою початкових класів у Сковородинівському ліцеї та вища педагогічна освіта. З початку 2023 року Олександра в лавах НГУ. Разом із чоловіком вони виховують двох доньок.
    Олеся Повидиш — молодша лейтенантка та офіцерка відділення психологічного забезпечення Нацгвардії. Вона має пʼятнадцять років педагогічного стажу. Викладала образотворче мистецтво в художній школі імені Рєпіна, заснувала власну студію GoArt і здобула дві магістерські освіти: з дизайну та психології. Тривалий час Олеся проводила арттерапію для дітей і допомагала армії як волонтерка, а 2024 року вирішила мобілізуватися. Виховує сина разом із чоловіком, також інколи їй удається бачитись із дітьми в студії. Після війни мріє повернутися до улюбленої справи повноцінно. Нині в НГУ вона опікується ментальним здоров’ям гвардійців.
    46 min

About Радіо Накипіло

From the publisher's feed

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей