Про імплементацію європейського законодавства у водному секторі

Про систему інтегрованого управління за басейновим принципом: в чому перевага і хто відповідальний за чистоту басейну річок

Стан водних ресурсів та програма заходів - це дві головні складові Плану управління річковим басейном. Що це за документ і чому він важливий

Як війна впливає на стан річок, які ризики та перспективи в процесі очищення річок в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Наталією Крутою - заступницею начальника Басейнового управління водних ресурсів, річок Західного Бугу та Сяну

Страший Сержант, головна медична сестра медичної роти 103 бригади тероборони, депутатка Львівської міської ради

- чи допомагає статус депутата на війні?

- про ставлення до жінок в ЗСУ;

- про військову бюрократію, побратимів, та місцевих мешканців прифронтових громад

Яку ціну називати замовникам, якщо ви початківець у справі? by https://radiopershe.com

Юлія Олех — фахівчиня цифрового маркетингу і комунікацій в програмі “Мій досвід” на Радіо Перше про перехід на українську мову, свідомий вибір самоідентифікації та яку важлику роль в цьому зіграло кохання

Юлія Олех -вперше розповіла совю історію публічно в проєкті «Час історій з Іриною Снітинською: Червоне – то любов». Її історія тут: https://youtu.be/rOsYMhHBBAo?si=aez_TeXd-nl_feJK

14-15 грудня в просторах Дім Звуку / РадіоГараж та Дому 42 відбудеться заключна подія року «При пам’яті», що об'єднає в собі виставку та вистави, читку п’єси, кінопокази та дискусії. В програмі подій - досвіди українських міст та форми пам’ятання і свідчення.

Серія подій з осмислення та розмов про феномени пам’яті та практик пам’ятання в часі життя у війні — «При Пам’яті».

В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Богдана Брилинська - культурологиня, культурна менеджерка та заступниця директора ЛКП "Львівське радіо" та Влодко Костирко - митець, мистецтвознавець, колекціонер та куратор виставки "Місце пам'яті. Приватне/Публічне", яка буде частиною циклу подій.

За даними Офісу генпрокурора, понад 500 українців, які постраждали від сексуального насильства під час війни, звернулися по репарації (виплати) у рамках пілотного проєкту. Отримали виплати понад 300 осіб.

Окрім сексуального насильства в час війни, є інші, але люди часом навіть не здогадуються, що перебування у підвалі під конвоєм російського солдата - це теж насильство.

Що таке насильство в час війни, як отримати підтримку, чому люди, що потребують допомоги часто не знають, що вони постраждалі про це в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Мирославою Квасницею - координаторкою Центру допомоги врятованим у Львові

Як запобігти появі дерматиту? Розповіла Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Сьогодні говоримо про зморшки. Так, саме про них, бо напередодні Миколая і Різдвяних та новорічних свят простір рясніє рекламою засобів, які врятують все жіноцтво світу від найбільшої проблеми людства – зморшок і зморщок. Різні засоби обіцяють панацею від одного явища. Але хто правий?…

Зморшки та зморщки — це два варіанти написання одного і того ж явища. Зморшки — це загальноприйнятий термін для позначення дрібних складок або борозенок на шкірі. Наприклад: "На її обличчі з'явилися зморшки". А зморщки — це форма родового відмінка множини. Наприклад: "На його обличчі немає зморщок".

Відтак обидва варіанти є правильними, вибір залежить тільки від того, яку граматичну функцію виконує слово у вашому реченні.

А заодно ще й поговорімо про вибір між словами "зменште" та "зменшіть". Як правильно? Розглянемо два приклади:

▪️Зменште шум, налаштуйте освітлення, підвищте комфорт на робочому місці.

▪️Зменшіть шум у приміщенні.

У першому прикладі використано дієслово "зменште", оскільки воно узгоджується з іншими дієсловами: "зменште", "налаштуйте", "підвищте".

У другому ж прикладі використано форму "зменшіть", адже в реченні немає інших дієслів, з якими потрібно було б узгоджувати закінчення.

Отже, в контексті складних речень з переліком дій варто використовувати "зменште" для досягнення стилістичної узгодженості. В простих реченнях або окремих командах обидва варіанти є правильними, але "зменшіть" може бути більш природним у розмовній мові.

То ж розмовляймо правильно. Запам’ятавши підказки, які я вам пропоную, ви почуватиметеся значно впевненіше.

Сьогодні вкотре поговоримо про наголошування. Розповім про три слова, які викликають найбільше суперечок саме тому, що часто навіть досвідчені носії мови вживають їх з хибним наголосом.

Насправді в українській мові існує чимало слів, які викликають збурення у мовців саме через коректність наголосу. Але ось тут помиляються найчастіше.

РАзом чи разОм — де наголос?

Слово разом часто зустрічається не тільки у розмовній мові, але і у тестах зовнішнього незалежного оцінювання. Ті, хто їх складає, традиційно пропонують обрати склад, на який падає наголос. Так, у слові разом його треба робити на перший склад — рАзом.

ЧАсу чи часУ— де наголос? Усі ми чули фрази на кшталт: «У мене немає на це часУ!» Проте слово час у родовому відмінку звучить як часу з наголосом на перший склад — чАсу. Однак, наприклад, якщо ми говоримо про слово тимчасовий (той, який існує або відбувається протягом деякого часу), то тут наголос буде на третій склад — тимчасОвий. Отож, пам’ятайте, що правильно сказати: «У мене немає на це чАсу».

ВИпадок чи випАдок — де наголос?

Часто у розмові можна почути слово випадок з наголосом на другий склад, однак літературно правильно його робити на перший — вИпадок.

Тож правильно – рАзом, чАсу, вИпадок.

Часто мене питають: як визначити, куди ставити наголос? Особливо, зважаючи на те, що є так званий рухомий наголос і подвійний. Про це я розповім у наступних програмах. А поки запам’ятаймо тільки одне правило: запозичені слова зберігають наголос мови, звідки походять: жалюзі́, лу́па, фо́льга, фо́рзац, ла́те, піце́рія, експе́рт, інду́стрія, кварта́л, діало́г, псевдоні́м.

Незвично? Але саме так правильно. То ж розмовляймо, пам’ятаючи про це.

Сьогодні говоримо про словотвірні норми. А саме – як замінити слова на -учий, -ючий? Спитаєте, чим вони мені не вгодили? Не мені, насправді вони – кальки і покручі, не характерні нашій мові. А іменник — один із поширених способів замінити ненормативні в сучасній українській мові активні дієприкметники. І ось приклади.

• Виконуючий — виконавець • Виступаючий — промовець

• Віруючий — вірянин • Головуючий — голова

• Завідуючий — завідувач • Працюючий — працівник

• Мітингуючий — мітингувальник • Керуючий — керівник

• Перевіряючий — перевірник

Краще коротко, але влучно. Проте, якщо вам незвично казати перевірник, то хай буде – той, хто перевіряє. В нашій мові достатньо інструментів і слів для вираження і пояснення будь-якого явища чи називання предметів або процесів.

Ще одна характерна риса живої української мови — наявність влучних і стислих форм в усіх шарах лексики. Подеколи одне слово може бути настільки містким, що заступає цілу словосполуку. Ось порівняйте:

• місце перебування = о́сідок

• гімнастичні вправи = ру́ханка

• робити кінозйомку = фільмувати

• навколишнє середовище = довкілля

• підбивати підсумки = підсумовувати

І наймісткіші слова належать до лексики, утвореної саме за українськими словотвірними моделями. Вкрай недоречно замінювати їх неоковирними висловами, що є чужими для системи нашої мови.

А на цьому сьогодні все. Дбаймо один про одного і піклуймося про нашу мову.