Діти стають непомітно дорослими
діти стають непомітно далекими
часом, м'якими, а, часом, і гострими
діти стають непомітно лелеками
тільки сьогодні ми з ними ще граємось
тільки сьогодні сміємося голосно
і ні хвилини, здається, не гаємо
та не встигаємо все, не встигаємо...
тільки із ними ми враз щасливіємо
небо малюємо різними фарбами
небо малюємо так, як уміємо
себе відчуваєм потрібними й гарними
себе відчуваємо, справді, щасливими
коли вони легко торкаються істини
ми часом танцюємо з ними під зливами
любов відчуваємо навіть на відстані
і скільки не молимо, скільки не просимо
миті так швидко минають роками
діти стають непомітно дорослими
діти стають непомітно батьками...