А ти пішла... нічого не сказала

а я? що я... дивився і мовчав

хто знав, що ми зустрінемось в фіналі

відіграних давно уже вистав

а ти пішла... пішла й не оглянулась

і біль щораз давався узнаки

бо ми не поверталися в минуле

ми жили в ньому, жили крізь роки

а я? що я... чекав тебе, як звично

і уявляв, якщо ти все ж прийшла б

така легка, прозора й фантастична

найбажаніша з всіх життєвих зваб

з тобою би кохався до нестями

з тобою би вслухався в шепіт трав

я так боявся того, що між нами

що все між нами сам і зруйнував

а я? що я... мені було б все мало

я бачив так багато вже вистав

і ти пішла... нічого не сказала

а я? що я... дивився і мовчав.

Не там своє щастя шукаєш, не там

не з тими шукаєш, не з тими

своїх віддаєш на поталу вітрам

стають вони раптом чужими

не там ти шукаєш нового, не там

майбутнє вже стало минулим

де виросли діти - час і батькам

згадати усе, що забули

не там свої сили без решти даєш

а їх, часом, вже не вернути

навіщо комусь ця остання з одеж

якщо він не має, що взути

не там, милий друже, проводиш всі дні

а днів поміж нами все менше

і ми залишаємось з часом одні

бо час нам ніколи не бреше

бо час не шукає причини словам

лише підраховує втрати

усіх, хто не з тими шукав і не там

бо щастя не треба шукати...

Сьогодні у нас батл, тобто змагання або ж битва. І в цьому протистоянні беруть участь… жіночі імена: Ганна та Анна. І одвічне питання: як правильно?

От Віктор Франкович Павлік настільки полюбляє варіант імені Анна, що у нього про неї аж дві різні пісні – Анна Марія і Анна Марія Rio. Ви слухали часточку саме цієї другої – Ріо.

А от Кораллі присвятили свою пісні кобіті Ганні:

https://www.youtube.com/watch?v=rBPyMlvD-Bs

01:39 Кобіті Ганні… - 02:03 Не погасне весна

То ж до чого це я? А до того, що імена Ганна і Анна — обидва правильні і є фонетичними варіантами одного і того ж імені.

▫️Для української, польської, білоруської мов більш характерне ім’я Ганна.

▫️Для російської і болгарської характерний варіант Анна.

▫️Для чеської - Гана.

І зверніть увагу! Згідно із законодавством України батьки мають право обирати, як записати ім’я дитини, але прошу вас дотримуватися української правописної традиції! І на сьогодні все.

Сьогодні пропоную побавитися в слова. А саме – до звичних нам прикметників підібрати незвичні, але влучні і доречні синоніми. Нехай наша мова струменить різноманіттям.

І розпочнемо зі слова «лагідний», тобто, який виявляє або виражає ласку. Іван Франко писав так: «Дуже часто тиха і склінна невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху». То ж замінити лагідний можна словом склінний, а ще синоніми: голуби́ний, зла́гідний, ла́дний, ласка́вий, ні́жний, пе́щений, пести́вий, пестли́вий, полюбо́вний, приголу́бливий.

А як можна описати те, що росте густо, кущиться (мова про гілки, рослини розташовані близько один від одного).

«Духмяним варивом пролився липень Із врУнистих зелених верховіть». Так писала Любов Забашта. А ще можна сказати: густи́й, дріму́чий, корча́стий, купча́стий, руни́стий, рясни́стий.

Що ж ідемо далі. Як ми кажемо про те, що примушує мучитися, страждати?

Ірина Вільде добрала для вираження цього такі слова: Але доки може тягтись ця томлива, страшна гра?

До речі, слово томливий можна використати і в іншому значенні: який викликає млість, почуття приємної розслабленості. Наприклад: Із саду долинав томливий запах нічних фіалок. (Олесь Донченко)

То ж, як бачимо, дуууже багато залежить від контексту. Ви ж будьте уважними і нехай ваша мова повниться новими і гарними словами.

Сьогодні розповім вам про унікальне українське слово, яке ви, гадаю, чули не раз.

Отож, герць! Ні російською, ні якоюсь іншою мовою це слово в принципі не перекладається. Іменник з таким значенням є тільки у нас. Цей факт дуже багато говорить про українців загалом і про нашу історію зокрема.

Герць — це щось подібне до коктейлю з розвідки боєм і масового самогубства: змішати, але не збовтувати. Герць придумали запорізькі козаки, і вони були єдиними, хто його використав у війні. Герць - це нахабна смерть в людській історії. Або — якщо Слава, Талан, Удача, Калі та Богородиця залишаться тобою задоволені — найкращий момент у житті українського воїна.

Перед початком бою, коли війська вже вишикувались, кілька козаків групувалися і йшли вперед, у бік супротивника, прямо в зону досяжності кулі. Там, під кулями та гарматними ядрами, вони зупинялися. Починався герць, танець зі смертю.

Козаки знущалися з ворога. Вони сміялися, кричали, вигукували образливі фрази, пританцьовували під кулями, намагаючись вивести супротивника з себе. Нерідко це вдавалося, і розлючені московити, турки чи татари зривалися зі своїх позицій, ламаючи ряди, аби стерти, заткнути, знищити нахабних українських провокаторів. Козаки, що регочуть, знущаються, веселяться під градом куль, що вмирають, але не припиняють смертельного танцю, здавались ворогам напівбогами або напівдемонами.

Із герцю поверталися не всі. Завжди не всі, але завжди зі славою. Часто ніхто не повертався. Але герць не припинявся.

Нині стародавній страшний герць знову повернувся. Вся Україна стоїть віч-на-віч із ворогом, обличчям до нього. І ми танцюємо. І знущаємося з ворога. І кричимо йому: «До зустрічі на руїнах Кремля, виродки!..».

І на цьому сьогодні все. Будьмо сміливими і борімося разом до перемоги.

Сьогодні пропоную зробити невеличку паузу від правил і поговорити просто про українську мову. Нехай це будуть цікаві факти про неї, те, що нам варто знати.

Наприклад, чи знали ви, що перші дубльовані українською мовою фільми в кінотеатрах незалежної України з’явилися лише у 2006 році ("Тачки", "Пірати Карибського моря: Скриня мерця"). А до того часу в Україні не було закону, який регулював авторські права.

Піонером українського кінодубляжу вважають Олексу Негребецького – режисера дубляжу, редактора і українського перекладача, який працює переважно з художніми фільмами (справжнє його ім’я – Дмитренко Леонід). Те, що такі персонажі, як Альф, Шрек, Джек Горобець чи Гаррі Поттер стали улюбленими для українців, зокрема і заслуга Негребецького.

А от серед творів українською мовою найбільше перекладів іншими мовами має – очікувано - "Заповіт" Тараса Шевченка. Вірш переклали на 140 мов світу.

А найпопулярнішою у світі піснею українського походження можна назвати різдвяну пісню "Щедрик". Іноземцям вона відома як "Carol of the bells".

Не таємниця, що важливою частиною українського фольклору є народні казки. Але чи знаємо ми, скільки їм років? Хто їх вигадав? Ні, на жаль, точних даних ні про вік, ні про авторство ми не маємо, саме тому казки і називаються народними. Вони передвалися з уст в уста, аж поки хтось колись не записав їх уперше. І відтоді ми вже маємо їх у друкованому вигляді. І До речі, найдавнішими українськими казками вважаються "Пан Коцький", "Солом'яний Бичок", "Котигорошко", "Дівчина і Місяць", "Ох" та "Івасик-Телесик".

Що ж, на цьому сьогодні все. Шануймо рідну мову, розмовляймо нею самі і вчімо своїх дітей. Саме від нас залежить наше майбутнє.

Не знаю, чи ви любите Івана Багряного, як я, але сьогодні саме на прикладі його творчості я розповім про “дар мови”. Спершу про те, як замінити кальку з російської “втратити дар мови”, а згодом – про дар мови, який дійсно був даний цьому неймовірному чоловікові згори.

Отож. Вислів втратити дар мови — це фразеологічна калька московської ідіоми потерять дар речи, і вона властива чужомовному літературному стилю. Натомість маємо низку власних українських відповідників, щоб висловити думку стисло й милозвучно: заціпило, ані пари з уст, і словом не прохопитися.

І як приклад, слова із твору Івана Багряного.

Завеликий для нього іспит — йти поруч, лікоть до ліктя, з такою дівчиною, з оцим своїй вічним болем серця... А вона мовчить, ані пари з уст!

І як продовження теми про дар мови, уривок із “Марусі Богуславки”. Просто послухайте, як уміло письменник добирає слова, малює ними картини, пробуджує у читача думки та емоції. Отож…

Мовчазні блискавиці спалахують і спалахують одна за одною, перетинають небо моргітливим сяйвом, полохають чорну задушливу темряву. Здається, що ось-ось тарахне страшний грім і поб'є все на череп'я. Але грому нема. Ані дощу, ані вітру. Тиша. Задумлива, млосна, така тиша, ніби всесвіт причаївся, затамував подих і дивиться на ті блискавиці.

А вони миготять і миготять. І після кожного сліпучого спалаху стає все темніше й все тихше. Місто завмерло. Ані співу, ані шуму, ані голосної мови. Ніби тут немає живих. Бліде світло електричних лампок на перехрестях не може подолати темряви, вона їх залила, потопила, й видаються ті лампки крихітними світлячками, що блукають в темряві. Могутні спалахи через увесь обрій раптом виривають з чорного небуття сильвети дахів, дзвіниць, дерев, димарів, фасади будівель…

Я поки читала, то все уявляла це місто. НАШЕ, як називав його сам автор. І я обов’зково вам ще про нього почитаю, адже Багряний так влучно писав українською про мову.

17-річна лучниця з Індії Шитал Деві вразила світ на цьогорічних Паралімпійських іграх у Парижі. Деві виграла бронзову медаль у змішаних командних заліках з відкритої стрільби з лука. Шитал є першою і єдиною міжнародною чемпіонкою зі стрільби з паралуку без верхніх кінцівок .

Королівські груди. Чи став бюст Марії-Антуанетти твором мистецтва?

Фото - кадр з фільму «Марія-Антуанетта» про життя королеви Франції Марії-Антуанетти, знятий режисеркою Софією Копполою у 2006 році. Екранізація книги Антонії Фрейзер «Марія-Антуанетта: Подорож».

Камала Гарріс - віцепрезидент США, кандидатка на посаду Президента США від Демократів, після виходу з перегонів президента Байдена.