Мене звати Лілія Криницька і сьогодні поговоримо про най-, най-. Кілька найцікавіших фактів про нашу мову, яких ви могли не знати. Але відсьогодні – знатимете!
Українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Але якщо брати до уваги говірки, діалекти, а також словники професійних термінів, історичні й термінологічні словники, то обсяг лексикону може сягнути мільйона слів. Такі дані Інституту української мови Національної академії наук.
Окремі слова є дуже довгими і важко вимовляються. Йдеться про ті слова, які складаються не з одного десятка букв та про які знають небагато людей. Отож, серед сотень тисяч слів в українській мові є три найдовші, які не кожний зможе вимовити з першого разу. Я теж тренувалася. Зізнаюся!
Перше слово – "дихлордифенілтрихлорметилметан", яке містить у собі 30 літер. Це повна назва хімікату, який використовують для боротьби зі шкідниками - з комарами, сараною тощо. Раніше цей інсектицид широко використовували в побуті та в господарстві. Звісно, вимовляти "дихлордифенілтрихлорметилметан" дуже складно, тому в повсякденній практиці застосовувався спрощений варіант – ДДТ ("дуст"). Через свою шкідливість і здатність накопичуватися в організмі людей і тварин у багатьох країнах цей хімікат заборонений.
Найдовше українське слово, яке зафіксоване у Книзі рекордів України, містить 31 літеру. Це слово "рентгеноелектрокардіографічного".
Згадується й інше найдовше слово української мови довжиною аж у 38 літер – це слово "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Зазначена фраза з цим словом згадувалася в одному з випусків журналу "Хімічна промисловість України". Фу-х, я сама ледве це вимовила….
А найдовша абревіатура в українській мові містить аж 11 літер. Це ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується як "Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання".
Ось такі справи. Звісно, саме ці слова – не для щоденного вжитку, але знати про них – теж цікаво.