Сихів. Проспект Червоної Калини, 127А. На стіні будинку за цією адресою закарбована згадка про Героя, який тут мешкав. Це мурал пам’яті Олега Христенка, позивний - “Крилов”.

Молодий айтішник добровільно долучився до ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення. Вступив до 3-ї окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання на Київщині, а згодом на південному та східному напрямках. У січні 2023 року отримав серйозне поранення під Бахмутом, але згодом повернувся до своїх побратимів.

Паралельно зі службою працював над додатком, який мав покращити боєздатність українських снайперів. Але цей IT-проєкт завершити не встиг.

Загинув 7 червня 2023 року під час штурму російських позицій біля Кліщіївки на Донеччині. Олегу Христенку назавжди 21 рік.

Мурал пам’яті на Проспекті Червоної Калини, 127А відкрили до роковин смерті Героя. Цей стінопис зініціювала мама Олега разом із побратимами сина. Як вона сказала: "Я хочу, аби люди знали цінУ своєї кави у мирному місті”.

“ЧекАfest”. Шевченківський гай у Львові цього року вперше приймав фестиваль памʼяті загиблої госпітальєрки та журналістки — Ірини Цибух. Позивний - “ЧекА”.

Закінчила “Львівську політехніку”. Долучилась до Суспільного мовника, знімала документальні фільми. Зустріла повномасштабне вторгнення, презентуючи свою роботу про інклюзію та дітей із віддалених сіл Донбасу.

Повернулася до добровольчого батальйону "Госпітальєри", де відбула кілька ротацій ще з часів АТО. Керувала екіпажем, ризикуючи власним життям, рятувала бійців.

Активна медійно, розповідала про роботу парамедиків, проблеми медичної служби, покращення підготовки з домедичної допомоги. Горіла ідеєю гідного та осмисленого вшанування полеглих героїв. Ініціювала «Хвилину Честі» - щоб зупинитись, згадати полеглих, підтримати живих захисників, цим самим створюючи відчуття гордості, подяки та єднання серед українців.

Госпітальєрка загинула 29 травня 2024 року під час ротації на Харківському напрямку. Їй було 25 років. Тепер “зупинитись та вшанувати” о 9:00 - щоденний ритуал, до якого доєднується щораз більше українців.

У червні 2025-го Ірині Цибух посмертно присвоїли звання Героя України.

“Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим”, - написала “ЧекА” у своєму листі-прощанні.

Центр Львова, бічна Личаківської. Вулицю, на якій висіли таблички з іменем радянського науковця Володимира Філатова перейменували на честь сучасного Героя України ‒ Ігоря Дашка. Так містяни вшанували подвиг прикордонника при обороні Маріуполя.

Полковник Ігор Дашко - уродженець міста Самбір Львівської області. Шлях військового розпочав на Донеччині, у Маріуполі. Туди ж повернувся за кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії.

Вже в оточеному Маріуполі, у квітні 2022 року, прикриваючи відхід побратимів, отримав важке поранений. Щоб врятувати інших вояків, не дати ворогу захопити радіостанцію, не потрапити в полон і затримати противника, підірвав себе гранатою. Захиснику було 44 роки.

За героїчний вчинок прикордоннику посмертно присвоїли звання Героя України. Орден "Золота зірка" отримали дружина та донька полковника.

Останні слова Ігоря Дашка, які пролунали в радіоефірі - “Слава Україні!”

Все про колагеностимулятори розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Як покращити сон в осінній період? Розповіла дієтологиня Яна Михалевська by https://radiopershe.com

Індустрію красу придумала одна бідна служниця.

Марта Харпер народилася 1857 року в Канаді, в бідній сім'ї і вже у 7 років (!) її відправили працювати служницею. Вона мила підлогу, чистила взуття та жила у підвалах будинків багатих людей.

Якось вона потрапила до будинку лікаря, який експериментував із доглядом за волоссям. Саме там Марта вперше дізналася про олії, масаж шкіри голови та «рецепти краси».

Вона вкрала не гроші. Вона вкрала знання. І це стало її квитком у нове життя.

1888 року вона відкриває перший у світі салон краси для жінок. До цього перукарні були тільки для чоловіків, а жінки доглядали таємно, вдома.

Марта зламала стереотип.

Її салон був зовсім іншим:

- відкидні крісла (вона сама їх вигадала),

- чистота та гігієна (ніхто так раніше не робив), натуральні засоби для волосся

Іспанська пенсіонерка Сесилія Хіменес, прославилася на весь світ тим, що до невпізнання відреставрувала у церкві у Борхе фреску Ісуса Христа Ecce Homo (Се людина).

Це творіння художника Еліаса Гаріса Мартінеса (твір датується кінцем XIX - початком XX століття). Після проведеної роботи зображеного на фресці Ісуса було не впізнати - він став схожий на волохату істоту у безформній туніці.

Оновлена фреска стала інтернет-мемом. Дотепники стали називати фреску "Пухнастий Ісус" або Ecce Mono ("Се мавпочка"). Старенька пояснювала своє творче бачення відсутністю досвіду і огидним освітленням в церкві.

Ба більше, в іспанській булочній з'явився млинець із зображенням фрески Ecce Homo, а в Чилі за допомогою відреставрованої фрески рекламують окуляри.

Особи незнайомців американська художниця Хізер Дьюї-Хагборг пише на зразок ДНК, які бере прямо зі сміття.

Звичайна нью-йоркська вулиця. Час пік. Недопалок, який кинула на тротуар. Сліди засохлої слини на фільтрі. Волосся, яке можна знайти на вулиці. Все це є збирає американська художниця Хізер Дьюї-Хагборг, аби потім взявши ДНК незнайомої їй людини і створити її портрет.

Вона увійшла в історію, як збочена і кровожерна правителька. Саме вона

винайшла залізну Діву. Моторошний механізм у формі жінки з шпильками всередині.

Своїми першими жертвами вона обирала тих, кого не шукатимуть,

служниць. Заманювала їх у свій замок, віддавалась з ними розпусті і жорстоко

вбивала. Взимку вона роздягала служниць і на морозі обливала крижаною водою, доки ті не перетворювалися на крижані статуї. А ще вона прикладала до них розпечені монети, отримуючи задоволення від запаху запеченої шкірки. Вона обливала їх медом і нацьковувала на них бджіл.

У неї була своя свита: годувальниці карлик та служниця, які допомагали їй та брали участь із нею у групових катуваннях. За 25 років, вона згубила понад 100 людей. Мабуть графиня ніколи б не потрапила під слідство, якби не вбила дочок дрібних аристократів, яких сама ж запросила на навчання.

Це була угорська графиня Єлизавета Батері.

Перша штучна знаменитість з'явилася ще задовго до віртуальних блогерів та штучного інтелекту. 1932 року дизайнер та скульптор Лестер Габа створив незвичайний для того часу манекен — Синтію — схожу на живу жінку. З життям, про яке мріяли б багато хто.

Синтія була надивовижу схожою на людину. Її знімали для журналу Life, вона була гостею на весіллі Едварда VIII і Уолліс Сімпсон у 1937 році, нею захоплювалися, її стиль одягу копіювали і навіть починали курити — тільки тому, що вона постійно з'являлася на публіці з цигаркою.