Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Мовний патруль: 5 правил про ступені порівняння
    Сьогодні я вас переконаю, що усе пізнається в порівнянні – є щось краще, щось гірше, а щось і просто нікуди не тулиться… Щоби виражати якісні відношення між предметами і явищами, мова створила для нас ступені порівняння. А ось і основні 5 правил, які треба знати, щоби вживати ступені порівняння грамотно!
    Правило перше. НЕ ВЖИВАЙТЕ слово “самий” для утворення ступенів порівняння в українській мові.
    Самий гарний – найгарніший; самий великий – найбільший;
    всього самого найкращого – всього найкращого.
    * Натомість “самий” у нас існує в інших значеннях: “той самий чоловік“, “під самий новий рік“, “біля самої гори“.
    Правило друге. НЕ УТВОРЮЙТЕ ступені порівняння від якісних прикметників типу русявий, смаглявий, сіруватий, маленький, величенький, премудрий; прикметники, що мають непорівнювану ознаку хворий, німий, голий тощо.
    Правило третє. НЕ ЗМІШУЙТЕ просту (добріший) і складену (більш добрий) форми ступенів порівняння.
    Більш добріший – добріший або більш добрий;
    менш солодший – солодший або більш солодкий;
    найбільш коротший – найкоротший або найбільш короткий.
    Правило четверте. Підсилювальні частки ЩО, ЯК зі ступенями порівняння пишемо РАЗОМ. Як наймиліший – якнаймиліший; як найвищий – якнайвищий; що найкращий – щонайкращий.
    Правило п’яте. Прикметники вищого ступеня порівняння вживаємо з прийменниками ВІД, ЗА або сполучниками НІЖ, ЯК.
    Він сильніший мене – він сильніший від мене; немає нічого кращого, чим справжня дружба – немає нічого кращого, як справжня дружба;
    дуб крислатіший, чим клен – дуб крислатіший, ніж клен.
    Конструкції без прийменника або із займенником ЧИМ є НЕНОРМАТИВНИМИ.
    4 min
  • Мовний патруль: що означає давнє українське слово "сіни"?
    Сьогодні розповім вам про давнє українське слово сіни та звідки воно походить.
    Попри засилля запозичень у сучасній лексиці, українська мова зберігає чимало власних назв для частин житла. Деякі з них поступово зникають із повсякденного вжитку, хоча колись були невіддільними від побуту. Проте це слово настилки рідне для мене, що з мого повсякденного вжитку не зникне ніколи. У моєму рідному Дермані на Рівненщині перехідне приміщення між вулицею та житловою частиною називають сіни.
    Словник української мови у 20 томах визначає їх як простір між входом і кімнатами - фактично те, що сьогодні назвали б коридором.
    Великий тлумачний словник додає, що це – передня частина будинку або холодне приміщення, яке з’єднувало хату з ґанком чи ділило її на дві половини.
    У народній архітектурі сіни виконували одразу кілька важливих функцій:
    захищали житло від холоду та вітру;
    були місцем для зберігання господарських речей;
    у деяких хатах у сінях навіть будували піч;
    звідси часто був вхід до комори або на горище.
    Мовознавці виводять сіни від праслов’янських форм sěnь / sěni, що означали накриття чи навіс перед житлом. Споріднені слова й досі існують у польській, чеській та словацькій мовах. Це свідчить, що поняття сіней було спільним для давніх слов’ян. Важлива деталь: слово вживається лише у множині - це типове pluralia tantum, як "двері" чи "штани". Наголос падає на перший склад: сІни.
    3 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com