Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Олег Левій. Про збереження мозаїк і проєкт «кінцева»
    Дослідник монументальної спадщини та активіст Олег Левій став гостем програми «Інший погляд» на радіо «Перше».
    У розмові йшлося про початок інвентаризації мозаїчних творів монументального мистецтва на Львівщині. Ініціатива має на меті зібрати та систематизувати інформацію про мозаїки, розміщені на фасадах будівель, у громадських просторах, парках, а також на зупинках громадського транспорту. Це важливий крок для їхнього збереження, дослідження та напрацювання рішень щодо охорони таких об’єктів.
    Олег Левій в своєму проєкті «кінцева» досліджує українські мозаїки, які збереглися на автобусних зупинках у селах Львівщини. Під час подорожей регіоном він фотографує, документує та вивчає ці роботи, зокрема їхній сюжет і контекст появи в конкретних населених пунктах.
    Як саме відбувається інвентаризація мозаїк, чому до цього процесу закликають долучатися мешканців громад і як кожен може допомогти у документуванні таких творів — про це поговорили в ефірі. Слухайте, щоб дізнатися більше і, можливо, долучитися до збереження історії свого міста або селища.
    27 min
  • Соломія Луковецька. Про акцію "Рушник Надії" та виставку у ZAG Gallery
    Гостя студії — Соломія Луковецька, співорганізаторка акції «Рушник надії». Говоримо про виставковий проєкт, присвячений безвісти зниклим українським військовим та тим, хто перебуває у полоні. 43 вишиті рушники — як символ віри в їхнє повернення додому. Кожна робота — знак пам’яті, підтримки та надії для родин, які щодня живуть в очікуванні.
    Виставку «Рушник надії» презентують ZAG Gallery спільно із Західним регіональним центром Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Благодійним фондом Козицького.
    16 min
  • Володимир Лис і Марія Кандиба. Про роботу Центра соцпідтримки дітей та сімей
    В ефірі програми "Інший погляд" говорили про створення у Львові Центру соціальної підтримки дітей та сімей, який працює з серпня 2026 року: на базі колишнього притулку з’явився сучасний заклад із ширшими можливостями допомоги дітям у складних життєвих обставинах.
    Обговорили детально, як працює новий центр, які послуги тут надають і чому важливо, щоб діти та родини могли отримати комплексну підтримку в одному місці.
    Гості ефіру:
    Володимир Лис — начальник служби у справах дітей Львівської ОДА
    Марія Кандиба — керівниця КЗ ЛОР «Центр соціальної підтримки дітей та сімей»
    24 min
  • Мовний патруль: Іван Огієнко про українську мову
    Ми щодня багато говоримо про українську мову, її цінність для нашої ідентичності і ціну, яку платимо, як народ, за можливість розмовляти своєю мовою на своїй землі. І, ймовірно, нам усім потрібно усвідомити, що надалі все залежатиме тільки від нас.
    Іван Огієнко – він же Митрополит Іларіон, видатний науковець, політичний і релігійний діяч, авторитет, і відомий усьому світові, як перекладач українською Святого Письма, ще всередині 20 століття сказав те, що ми повинні пам’ятати завжди.
    Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зорах, на відчитах і т. ін., обов'язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.
    В справах рідномовної політики свого народу мусить бути серед цілого громадянства за всяких обставин тільки однодушний міцний фронт.
    Тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі – найсильніші патріотичні характери.
    Пам'ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, що панує в вашій родині.
    Мовне винародовлення завжди й конче провадить до морального каліцтва, а воно — найродючіший ґрунт для різних злочинів.
    Найголовніший і найміцніший цемент, що об'єднує етнографічний народ і перетворює його в свідому націю, — то соборна літературна мова.
    Іван Огієнко. Наука про рідномовні обов'язки. — Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства — Київ: Ярославів Вал, 2014.
    Чи є в його словах те, з чим можна не погодитися? Подумаймо і до зустрічі у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ.
    3 min
  • Мовний патруль: гендерна “несправедливісь” у відмінюванні прізвищ
    Чоловічі прізвища на –ко в українській мові відмінюються. А жіночі – ні. Ось така гендерна несправедливість.
    Тобто, якщо є гіпотетичний чоловік, скажімо, Василь Петренко.
    Хоча ні! Чому, якщо Петренко, то одразу Василь?
    Нехай буде Арчибальд Петренко!
    Тож розповідаючи про Арчибальда, його прізвище слід відмінювати так:
    Йдемо до Арчибальда Петренка.
    НесемО Арчибальду Петренку (або Арчибальдові Петренкові).
    Гарно посиділи з Арчибальдом Петренком.
    Якщо це важко, рекомендую ходити в гості не до Арчибальда, а до Галини Петренко. З нею все значно простіше, бо жіночі прізвища на –ко в українській мові не відмінюються.
    Йдемо до Галини Петренко.
    Несемо Галині Петренко.
    Гарно посиділи з Галиною Петренко.
    Те саме з чоловічими та жіночими прізвищами, що закінчуються на приголосний. Чоловічі – відмінюються, а жіночі – ні.
    Йдемо до Івана Литвина, але прийшли до Ольги Литвин.
    Несли Василю Ковальчуку, але принесли Ірині Ковальчук.
    Гарно посиділи з Петром Кобзарем, а з Ганною Кобзар – ще краще.
    Схоже, що ці Литвини, Ковальчуки, Кобзарі й Петренки – дуже гостинні люди!
    Ви ж пам’ятайте головне: йдіть у гості, несучи гарний весняний настрій. Бо ми там раніше казали, що щось несемО, але не уточнили, що саме. То ж несіть добрі новини, щасливі усмішки, щиру підтримку і теплі обійми – нам усім цього ой, як треба!
    3 min
  • Мовний патруль: непозбувна бентега
    А поговорімо сьогодні про непозбувну бентегу або якими словами описати меланхолійний настрій?
    Отож. «З журбою радість обнялась». Нагадаю, так називалася дебютна збірка українського поета Олександра Олеся.
    Але повернімося до слів, якими можна описати меланхолійний настрій. У нашому словнику варіантів чимало, судіть самі:
    пригнічення, туга, журба, скрута, печаль, жура, зажура, сум, смуток, розпука, відчай, безнадія, гризота, спустошеність, тривога, бентега, осмута, сумота, засмученість, присмуток, скорбота, меланхолія, жаль, жальок.
    А ось приклади вживання: найшла жура, узяв мене сум, смуток поруч ходить, туга зайшла у душу, пече, як змія, зажура, сльози ллються з розпуки тяжкої, навіває печаль, очі дивляться з присмутком, пекуча осмута облягла серце, в голівоньці журба тяжка, тривога на думці, ятрить думки скорбота.
    До речі, синонімів до слова “радість” якось менше. Тож треба щось із цим робити! Може, маєте пропозиції? А поки думаєте - ненадовго з вами прощаюся.
    3 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com