Cьогодні поговоримо про традиції живої мови і чому іноді деякі наголоси у словах здаються нам геть не логічними. Отож…
В українській мові є низка слів, де збережено наголос мови запозичення. До них належить і фо́рзац. Відомо, що в німецькій der Absatz і der Vorsatz мають наголос на 1 складі. Але якщо в українській фо́рзац, то чому тоді абза́ц?
Наша мова знає багато випадків, коли з плином часу вимову іншомовних слів пристосовували до місцевих фонетичних норм. Цей процес не завжди керований чіткими правилами.
Мовознавець Іван Огієнко зазначав, що більшість українських слів мають наголос на кінцевому або передостанньому складі. Вочевидь наголос у слові абзац зазнав адаптації і змістився на кінцевий склад.
Так само трапилось із багатьма германізмами, що в німецькій мали наголос на першому складі: аншла́г, брудерша́фт, бюстга́льтер, друшля́к, ландша́фт, лейтмоти́в, фарту́х, фільва́рок, шваґро́, шухля́да тощо.
Втім, змін у слові фо́рзац не відбулося. Імовірно, причина полягає у тому, що тривалий час воно мало надто обмежену сферу використання — галузь друкарства і поліграфії.
Не таємниця, що в українській мові є й чимало лексем, де взагалі складно визначити правильний наголос, а ваговиті джерела містять різні дані. До таких слів належить і речовина.
От як ви кажете: речовина́ чи речови́на? Різні словники подають по-різному, і я обов’язково в одній із наступних програм поясню ці розбіжності і їхні причини. А поки що зберімо ще слова, у яких вам непросто визначитися із наголосом. І будемо давати їм раду разом. Пишіть нам у наших соцмережах – повідомлення або ж коментарі під цією програмою. Шукайте випуски за тегом мовний_патруль.