Радіо Перше

Радіо Перше

By https://radiopershe.comNews
Download on the App Store

Радіо Перше episodes

  • Полезія Ілони Ельтек: "А світ такий. Не чорний і не білий..."
    А світ такий. Не чорний і не білий.
    Тут треба мати хист до кольорів...
    Тут треба мати неймовірну силу,
    Щоб жити так, як мріяв і хотів.
    Щоб називати все своїми іменами,
    Не бідкатись на долю, чи людей,
    Бо можна обійнятися словами,
    Або, як кулі - витягти з грудей...
    Бо світ такий... У темряві і світлі,
    У досконалих формах - простота.
    А люди є яскраві й ледь помітні,
    А є такі як ти... на все життя.
    А є такі... а, може, вже й немає,
    Бо ти прийшла в найважчий із часів.
    Бо ти пройшла зі мною аж до краю,
    Коли я і не мріяв, й не просив.
    Коли я б й не наважився молити
    У Господа таких прекрасних див...
    А ти була зі мною менше миті,
    Та в мить цю я усю тебе прожив.
    З тобою я отримав дивну силу,
    З тобою я відчув жагу життя.
    Наш світ такий. Не чорний і не білий.
    Як жаль, що ти чиясь, а не моя.
    2 min
  • Поезія Ілони Ельтек: "Не відкладай слова важливі..."
    Не відкладай слова важливі,
    Життя своє не відкладай.
    В довготривалій перспективі
    Не загуби себе, бодай.
    Бо рік за роком пронесеться,
    І навіть оком не моргнеш,
    Як сам своє закриєш серце,
    Щоб не порушив інший меж.
    Тому, як маєш, що сказати -
    Візьми сьогодні і скажи.
    Бо, скільки б ти уже не втратив,
    Найважливіше... збережи.
    І при нагоді, чи при зливі
    На долю ти не нарікай...
    Не відкладай слова важливі,
    Життя своє не відкладай.
    2 min
  • Поезія Ілони Ельтек: "Вирівнюй спину і тримай удар..."
    Вирівнюй спину і тримай удар,
    Бо йдуть часи, не кожному під силу.
    Хай зустріч із тобою, наче дар
    Відчує кожен, хто загубить крила.
    Неси в собі - і радість, і любов,
    Неси себе як дар, що є найбільший,
    Бо, скільки би не було в світі мов -
    Найважливіше чується у тиші,
    В обіймах теплих, в поглядах ясних,
    В турботі і підтримці, що між нами.
    І не чекай, аби цей вітер стих...
    Нам часом треба стати вітряками!
    Нам часом треба вийти уперед
    І може навіть дряпатися вгору,
    Зустрітися зі страхом тет-а-тет,
    Щоб стати кращим, аніж був учора.
    Щоб стати краплею, де буде океан,
    Зустріти мить - єдину, незабутню...
    Бо в Бога є для кожного свій план
    І в Бога є для кожного майбутнє.
    Бо й у святого є своє "колись",
    А в грішного - попереду дорога...
    Іди навпомацки, як страшно - помолись.
    Іди наосліп, якщо йдеш до Бога...
    І в мить, як стане важчим твій тягар
    І щось таке болітиме у грудях -
    Вирівнюй спину і тримай удар!
    Хай хтось тебе у світі не забуде...
    3 min
  • Поезія Ілони Ельтек: "Ти можеш досягти усіх вершин..."
    Ти можеш досягти усіх вершин,
    Або одну, яка Тобі важлива...
    Але, якщо... ти йдеш завжди один,
    То марно називатися щасливим.
    Ти можеш мати кращу із машин,
    Серед людей користуватись впливом...
    Але, якщо... ти йдеш завжди один,
    То марно називатися щасливим.
    І марно нам жалітись на людей,
    Бо серед них є, справді, особливі...
    Що розмалюють твій найгірший день,
    Сховають і від вітру, і від зливи.
    Хай часом в нас є декілька хвилин,
    І на усіх - єдина парасоля...
    Та в мить цю відчуваєш... "Не Один..."
    А ті, хто поруч... Це, напевно, Доля ❤️
    2 min
  • Поезія Ілони Ельтек: "Чи можна холод міряти роками?..."
    Чи можна холод міряти роками,
    Чи можна мить відміряти теплом?
    Усе, що не відбулося між нами...
    І все, що вже провірено чолом.
    Чи можна далі йти й не оглядатись,
    Чи все ж прийдеться глянути ще раз?
    Якщо вже віддаєш важливі карти,
    Залиш собі найкращі про запас.
    Залиш собі себе... хоча б частину,
    Бо прийде день, коли ти будеш сам
    І треба мати силу в цю хвилину -
    Не дати опуститися рукам.
    Не дати, щоб тебе таки зламали,
    Бо місце зламу вже не заживе,
    І поки будуть ті, кому все мало -
    Ти так й не зрозумієш ключове:
    Знайди себе. І ти знайдеш важливе.
    Шануй людей, бо це - прямий ефір.
    Зроби усе, що є в житті можливим,
    А неможливе - Богові довір.
    Бо, де щоразу зачиняють браму -
    Не варто бути вічним двигуном.
    Не варто холод міряти роками,
    Хай краще мить... відміряти теплом.
    2 min

About Радіо Перше

From the publisher's feed

Podcast by https://radiopershe.com